Нещодавно відбулося публічне обговорення проєкту закону про зміни до деяких законів України щодо захисту зайнятості та самозайнятості у сфері малого бізнесу (№15035 від 17.02.2026). Зокрема, йшлося про демонтаж чи переміщення тимчасових споруд (МАФів), що, на думку присутніх, часто означає втрату робочих місць і джерел заробітку. МАФи ж лобісти таких форм розглядають як один із форматів гнучкої зайнятості, який дає підприємцям можливість самостійно визначати графік роботи та працювати напряму з клієнтами.
Втім, чомусь на зустрічі «прихильників МАФів» під гучними і, на перший погляд, благородними гаслами не було ані представників місцевого самоврядування, ані експертів у галузі містобудування, ба більше – жодного противника «МАФувань» українських міст. До прикладу, позиція Любомира Зубача, лідера «Об’єднання Самопоміч» і заступника міського голови Львова з містобудування, є послідовно жорсткою щодо малих архітектурних форм. Основний вектор його політики — поступове очищення вулиць міста від тимчасових споруд та демонтаж тих об’єктів, що встановлені незаконно або перешкоджають розвитку міської інфраструктури.
Реальність така, що МАФи в основній своїй масі давно перестали бути малим бізнесом. Крупні підприємства і мережі скупили такі тимчасові споруди і тепер віддають їх в оренду. Натомість базари, котрі свого часу місто віддавало під місця торгівлі власне у вигляді МАФів, пустують. А от громадські простори, вулиці, зупинки громадського транспорту, газони переповнені МАФами. І власне це викликає чималий спротив мешканців.
Кіоски та інші торгові точки – пережиток минулого України, зокрема 90-х. Тоді централізована радянська торгівля фактично впала, а на вільне місце приходили підприємці. Та ці часи давно минули – однак прибутки, здебільшого необліковані, від продажів у МАФах, і далі продовжують рухати неприязнь частини торгівців до нормального впорядкування громадських площ.
Як наголошує Любомир Зубач, місто за малу торгівлю, але на базарах, які під це відведені. Водночас простори мають залишатися для людей. “Ба більше, у воєнний час та навіть опісля його завершення, критично важливо робити міські простори – вулиці, скери, зупинки тощо – доступними. Бо як вже бачимо, щоразу більше наших поранених воїнів повертаються з травмами та ампутаціями. І наш обов’язок облаштувати зручну для них інфраструктуру. А МАФи, встановлені просто на тротуарі чи зупинці громадського транспорту, часто блокують цей процес”, – акцентує Любомир Зубач.
Законотворці мали б впорядкувати питання МАФів з правом власності, адже воно є також досить критичним, незаконним і часто це робили, використовуючи певні схеми. Натомість автори цього законопроєкту не те, що не згадують в документі цього питання. Навпаки – всі ці халабуди хочуть узаконити. Це відвертий лобізм, а не збалансоване вирішення питання.
Тому закликаємо народних депутатів у разі винесення цього законопроєкту (№ 15035 від 17.02.2026) на розгляд Верховної Ради не підтримувати його.
На фото – громадські простори у центральній частині Львова ДО і ПІСЛЯ демонтажу МАФів.
Площа Галицька у центрі Львова – з МАФами і без них. Коли було демонтовано, тут облаштували громадський простір із фонтаном “Да Вінчі” (на честь загиблого Героя).
Вулиця Пекарська у Львові – тут МАФи демонтували через реконструкцію вулиці.
А ці МАФи у центрі міста стояв на тротуарі біля базару, де великий потік людей, тепер ту т є нормальний прохід і квітковий ринок.
