Законодавчі ініціативи нудно? Але вони показують реальні пріоритети влади. Це допомагає критично оцінювати новини та політичні обіцянки, відрізняючи реальні зміни від популізму.
Тож почнімо – нині в невеликому дайджесті про потрібні й шкідливі законодавчі ініціативи, обговорювані в останні дні.
*
Львову вдалося!Після численних звернень міста уряд чітко розмежував невелике індивідуальне будівництво та зведення великих котеджних проєктів і багатоквартирного житла. А також посилив контроль за роботою архітекторів.
«Таке рішення Кабміну означає кінець схемі, за якою в Україні під виглядом садибних будинків зводили багатоквартирне житло, – прокоментував заступник міського голови Львова з містобудування і очільник політичної партії “Об’єднання Самопоміч» Любомир Зубач. Та наголосив, що після численних звернень міської влади Кабмін врешті відреагував Постановою 305. – Так, Львову вдалося усунути законодавчі дірки та унеможливити схему з будівельними паспортами, яка була актуальною в межах всієї України».
Що ж передбачає Постанова № 305 Кабінету Міністрів України:
- на підставі будівельного паспорта може здійснюватися будівництво індивідуальних, садових та дачних житлових будинків висотою не більше двох поверхів, навіть з мансардою, та загальною площею до 500 кв. м. Водночас якщо мова про зблоковані та блоковані житлові будинки – тут така процедура не пройде. Будівництво таунхаусів, дуплексів та багатоквартирних будинків з окремими виходами на ділянку здійснюватиметься винятково на підставі містобудівних умов та обмежень. А їх у нашому випадку видає місто.
- за схемою намірів будувати можна буде. Але це коли мова йде про індивідуальні (садибні), садові та дачні будинки висотою до двох поверхів, без урахування мансарди, та площею до 200 кв.м.
- ще одним важливим моментом є посилення контролю за роботою архітекторів: за постановою, якщо державний архітектурно-будівельний контроль виявить порушення норм і видасть архітектору або проектувальнику два приписи про їхнє усунення, то система автоматично заблокує такому спеціалісту доступ до створення нових схем.
Рік тому, в одній із доєднаних громад Львівської МТГ, у Рудно, виявили масштабну будівельну схему. Тоді зафіксували десятки адрес, де індивідуальне будівництво на папері перетворювалося на три- чи чотириповерхівки в реальному житті. Відтак Львівська міська рада, її структурні підрозділи, міська інспекція ДАБК –зверталися за кожним виявленим фактом і до правоохоронців, і зі скаргами на таких архітекторів-проєктантів, і до профільного міністерства. І от добрийрезультат – лазівки для забудовників-схематозників закрито.
*
Петиція з вимогою захистити Карпати набрала потрібну кількість голосів лише за 6 днів. А отже, президент мав би невідкладно подати відповідний законопроєкт до Верховної Ради.
Про що мова?
На закарпатській полонині Руні в Карпатах планують звести три десятки промислових вітряків. На висоті понад 1400 м, тобто на самому Верховинському Вододільному хребті, найвищою точкою якого є гора Пікуй. Екологи забили на сполох – застерігають про знищення пралісів, ерозію ґрунтів, шкоду біорізноманіттю та порушення унікального ландшафту Смарагдової мережі. Тож у петиції ветеран та еколог Андрій Тупіков вимагає у влади, що вона має захистити високогір’я Карпат від вітряків і хаотичної забудови курортами-монстрами.
На жаль, петицію вдалося зареєструвати лише з 5 спроби. Але навіть попри це, підтримку е-петиція здобула в рекордно малі строки.
*
Проєкт нового Цивільного кодексу можемо сміливо називати скандальним. Адже фінальна версія цього документа викликала більше, ніж суперечки. Зокрема через норми про свободу слова і сімейне право.
Варто зазначити, це один із найбільш об’ємним законопроєктів у історії українського парламенту. У документі майже 2000 статей і близько 800 сторінок тексту. Він змінює правила у десятках сфер — від сімейних відносин до медіа, власності та підприємництва. Можливо, розраховували, що його ніхто докладно не буде вичитувати?
Утім критика законопроєкта з’явилася ще з появою початкової редакції. Експерти заявили, що документ містив норму, котра фактично «встановлювала презумпцію винуватості журналіста: інформація, що нібито порушує презумпцію невинуватості, автоматично визнавалася недостовірною».
Після критики медіаспільноти цю норму прибрали. Але все ж залишилася ще низка критично важливих речей, які фахівці вважають за доцільне змінити. Щоб уникнути маніпуляцій недобросовісних адвокатів у майбутньому. Кажуть, що станом на зараз дуже великий ризик для видалення журналістських розслідувань лише тому, що щодо їхніх фігурантів ще немає вироку суду.
Ми всі розуміємо: не буде інструментів для якісної розслідувальної журналістики – багато хто може пуститися берега. Це той сторожовий пес демократії, який відрізняє нас від сусіда-ворога, з яким воюємо просто зараз.