Загальнобудинкові лічильники – незаконні!
vv vv

3,5 млн домогосподарств не мають власної системи обліку природного газу. Це незважаючи на те, що, відповідно до вже прийнятого законодавства, до 1 січня 2018 року вся країна мала перейти на комерційний облік газу.

Потреба у прийнятті додаткового закону про лічильники природного газу, який би захищав споживачів від газових колгоспів, виникла ще й тому, що перехід до комерційного обліку газу намагаються організувати на максимально вигідних умовах для олігарха Дмитра Фірташа, який контролює більше 70% роздрібного ринку природного газу.

По-перше, абсолютно неприпустимим і незаконним є встановлення загальнобудинкових лічильників замість індивідуальних. Кожен повинен платити лише за себе.

По-друге, норми про співфінансування встановлення лічильників із людьми чи місцевими громадами є неприйнятними. Фінансування має відбуватись лише за рахунок облгазів. Ще у 2012 році були затверджені інвестпрограми, які передбачали встановлення систем обліку за рахунок газорозподільних підприємств.

НКРЕКП зобов’язане провести повний аудит інвестиційних програм, щоб дізнатися, куди були витрачені гроші людей, які всі ці роки абсолютно сумлінно платили за ті послуги, які в результаті так і не отримали.

Більш того, є вже рішення апеляційної інстанції (Донецького апеляційного господарського суду), відповідно до якого встановлення загально будинкових лічильників порушує приписи та принципи, закладені в Конституції України, Законі України «Про ринок природного газу», Законі України «Про житлово-комунальні послуги», Законі України « Про забезпечення комерційного обліку природного газу» – І відповідно є незаконним. Це рішення стане прецедентом для подальшого оскарження в суді подібних випадків.

Як зазначено в рішенні, «порядок визначення обсягів споживання згідно загально будинкового лічильника пропорційно між споживачами в залежності від кількості зареєстрованих в квартирі осіб, що є не тільки порушує приписам із ч.3 ст.18 Закону України «Про ринок природного газу», але й є несумісним із встановленим п.5 ч.1 ст.30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» принципом відповідності оплати житлово-комунальної послуги її кількості».

Вікторія Войціцька
object(WP_Term)#5338 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2496) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2496) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5268 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(215) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(215) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті