Як це бути місцевим депутатом в 69? Розповідає Валентина Радкевич
25359858_776053442567017_2076340867_n 25359858_776053442567017_2076340867_n

69-річна Валентина Радкевич стала найстаршою депутаткою, яка перемогла на виборах в об’єднаних територіальних громадах 29 жовтня.

Їй невдовзі 70. Але в голові стільки думок, ідей та планів, що часом, зізнається, не може спати вночі. Жителі села Студениця, інтереси яких тепер представлятиме Валентина Опанасівна Радкевич у раді Глибочицької громади на Житомирщині, знають її як просту людину, до якої завжди можна звернутися, і яка завжди допоможе.

Сюди вона переїхала у 2007 році і одразу організувала активну громаду – займається відтворенням українських традицій, української культури у сучасному світі. А раніше була успішним волонтером – з 2003 по 2007 рік працювала у проекті «Чорнобильська програма відродження та розвитку».

У розмові із пані Валентиною — про те, як складалось її життя і чому вирішила стати депутатом об’єднаної територіальної громади.

– Попри вже великий життєвий досвід, Ви вирішили, так би мовити, йти в політику. Хоч це регіональний рівень, зрозуміло, тут масштаби інші, але що вас спонукало займатись цією нелегкою, часто кажуть, навіть «брудною» справою?

– Так, дійсно, досвіду я вже маю достатньо. Я народилася у 1948 році, тобто, скоро мені виповниться 70 років! А у політику вирішила йти напевно тому, що буквально 2 роки тому я зрозуміла, що знайшла своє — те, про що я мріяла, що у мене в душі.

– А що було раніше, до рішення стати депутатом? Чим ви займалися?

– Починаючи з часів шкільної парти, я брала активну участь у громадському житті, потім працювала у школі 42 роки, це була більш організаторська діяльність. Починаючи з 2003 року співпрацювала з програмою ЧПВР (Чорнобильська програма відродження та розвитку). А з 2007 року я вже переїхала у Коростишівський район, ближче до дітей, і тут я організувала громадську організацію «Довіра-1». Пройшли за конкурсом програму «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», за 2 роки зробили два проекти: заміна вікон та котлів на твердопаливні в амбулаторії, а також внутрішні роботи — відкрили функціональний кабінет, придбали апаратуру, бормашину тощо. А третій проект нам вдалося реалізувати через програму «Матра Нідерланди» – зробили доріжку до дитячого садочка. А так проводили і вечори відпочинку, брали участь у фестивалях, проводили українські свята. А після цього вже проводила роз’яснювальну роботу щодо об’єднання в громаду. Ми проводили опитування, роз’яснювали, що таке ОТГ. І тоді я зрозуміла, що мені потрібно йти у депутати.

– Насправді перемогою на виборах можна пишатися. Чи були у вас якісь особливі підходи для того, аби перемогти? Що Ви зробили такого, що односельчани віддали вам свої голоси?

– Думаю, люди бачили те, що я робила, які в мене були практичні ініціативи. Я їм неодноразово допомагала і оформити субсидії і таке інше. Коли зверталися – то я їм ніколи не відмовляла.

– Тобто, саме тому, що Ви завжди по-людськи ставилися до своїх односельчан, вони і віддали Вам свої голоси?

– Так, звісно. Я точно нікого не підкуповувала. Вони самі організувалися і проголосували.

– Ви переїхали жити у село і почали активно залучати інвестиції на втілення різних проектів. У чому секрет?

– Я вже мала досвід, ще співпрацюючи з Чорнобильською програмою. Вони нас до цього дуже добре готували, проводили тренінги по всій Україні, навчали нас, просвітлювали, як треба працювати з людьми, як потрібно прописувати проекти. Саме тому я вже була готова піти в іншу програму, адже вже знала, як це все треба робити.

– Розкажіть також про себе, про сім’ю. Як рідні ставляться до того, що ви захотіли працювати ще й для громади?

– У мене три дочки – одна з них вже покійна. Діти з задоволенням до цього ставляться, вони знають мій характер, що все життя, поки я працювала, для мене було головне – допомога людям. Я ніколи не ставила свої інтереси вище за людей, тобто, люди завжди були на першому місці. Ну, і діти мені допомагають у всьому – і по господарству, і взагалі. Чоловік мене підтримує на 100%, з розумінням ставиться до всього. Пам’ятаю ще з дитинства: батько прийшов з війни інвалідом, працював на пилорамі, але коли люди просили чи бочку зробити, чи ще щось, то він ніколи не брав за це гроші. Його приклад і навчання залишилися у мені назавжди, я виконую його заповіт. У нас всі так виховані, ми всі дружимо, у нас дружна родина, ми разом і радіємо, і сумуємо.

– Дійсно, підтримка сім’ї дуже важлива для кожної людини, з нею простіше у будь-якій сфері…

– Так, так, в єдності – сила! Я коли по телевізору побачила, як організовувалася «Самопоміч», зразу зрозуміла, що це – моє. Через це гасло, через їх програму. А ще я сильно ненавиджу корупціонерів. Потім побувала на двох форумах – це і стало завершальним у моєму рішенні приєднатися до «Самопомочі». От ми три дні побули на якомусь форумі – і ми вже як сім’я! Об’єдналися!

– Для депутатської діяльності потрібна неабияка сила волі — як мінімум, а також багато енергії. Як відчуваєте, вам вдасться? Чи є якісь першочергові речі, які хочете зробити як депутат?

– Зараз я активно буду займатися своєю ОТГ. Дійсно, дуже приємно, що люди обрали мене, адже вони і до обрання мене депутатом знали, що я проста людина, до мене завжди можна звернутися, і я завжди допоможу. Попри те, що мені скоро 70 років, у мене в голові стільки ідей, стільки думок та планів, що іноді вони мені не дають спати вночі. Я все життя присвятила організації та допомозі людям, і всі ті роки, що мені залишилося жити, я буду допомагати людям, які мене оточують!

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#5364 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2574) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2574) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини