Як телеком перетворюють на дійну корову
danchenko-oleksandr5 danchenko-oleksandr5

В Україні стартував бюджетний процес-2018. Кабінет Міністрів направив депутатам проект бюджету, який сповнений неприємних особливостей для галузі ІКТ.

На жаль, з галузі, яка і без того є однією з найбільших платників податків в національний бюджет, продовжують витягати гроші. Вчергове на 11,2% хочуть підвищити рентну плату за використання радіочастотного ресурсу (РЧР). Історії з рентою за РЧР вже практично 20 років. Вперше її закріпили законодавчо у 2000 році, а у 2015-му їй надали статусу окремого податку. За цей час розмір ренти зріс у 12 разів.

Протягом останніх трьох років ми говоримо, що працюємо над скороченням технологічного розриву з Європою. З прийняттям підвищення ставок процес піде у зворотному напрямку. “Завдяки” цьому збору Україна є “сусідкою” Ґабону, Танзанії, Непалу, Руанди та ще 31 подібних країн, у яких теж є додатковий збір на телекомпослуги.

Чергове підвищення ставки для телекому означає значне скорочення інвестицій у розвиток нових технологій і будівництво нових мереж, включно з 4G. Також це призведе до погіршення умов ведення бізнесу, скорочення витрат операторами на виконання своїх соціальних функцій, у тому числі, забезпечення зв’язком малонаселених і депресивних регіонів. Населення на собі відчує підвищення вартості послуг голосового зв’язку і мобільного інтернету.

З 2015 року, з моменту оплати за ліцензії 3G, і до кінця 2017-го оператори за РЧР сплатили до держбюджету фантастичну суму – понад 13 млрд грн. Із них 9 млрд грн – за ліцензії 3G, 2,4 млрд грн рентної плати від найбільших мобільних операторів, 2,1 млрд грн за конверсію РЧР при впровадженні 4G. Найсумніше те, що кошти, отримані від ренти, не можливо використовувати в інтересах сфери РЧР, наприклад, на радіочастотний моніторинг. По суті, рента на РЧР є додатковим податком на галузь ІКТ.

У своєму прагненні обібрати бізнес, автори процентних ставок забувають про те, що не варто винаходити велосипед, можна звернутися до досвіду європейських країн. Що стосується ставок РЧР, то у Німеччині, наприклад, збір оплачується один раз при видачі ліцензії. А у Фінляндії спектр продають за €1 і щорічно оператор платить відсоток від прибутку за використання РЧР. Все прозоро і зрозуміло.

Україні вже час створювати інвестиційно привабливі умови для розвитку нових технологій та нових сервісів на базі мобільного зв’язку. Розкіш – це не зв’язок. Розкіш – не використовувати всіх можливостей сучасних мобільних технологій.

Інше питання – втрати ПДВ при експорті послуг. Отримуючи дохід від послуг міжнародного зв’язку, транзиту трафіку та роумінгу, що прирівняне до експорту послуг, оператори втрачають частину ПДВ-кредиту. Яка, у свою чергу, збільшує собівартість послуг. Тож зміни до Податкового кодексу необхідні ще й тому, що експортери товарів і послуг міжнародних перевезень мають 100% ПДВ-кредиту, а зв’язківці – 75-80%. У грошах оператори втратили 440 млн грн минулого року, і на 20 млн грн більше втратять за підсумками 2017-го.

Відповідно до міжнародного та національного законодавства діє принцип нейтральності – всі постачальники товарів і послуг повинні перебувати в рівних умовах. В Україні на даний момент для експорту товарів застосовується нульова ставка, а підприємства мають право на податковий кредит у повному обсязі. Щодо імпорту, то нульова ставка застосовується тільки для окремих видів послуг: міжнародні перевезення, послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. Телеком, який є транспортною мережею для передачі сигналу, у цей список не потрапляє. А отже не має права на застосування нульової ставки і втрачає податковий кредит.

Якби за цим стояли тільки господарські та фінансові складнощі компаній – було б не так прикро. Справа в тому, що Україна має вигідне географічне положення для розвитку міжнародного транзиту трафіку, а це – мільйонні інвестиції від будівництва комунікаційних хабів і датацентрів. Але через ситуацію з податковим кредитом, наші оператори банально не зацікавлені розвивати цей експортний напрямок. Крім прямих збитків операторів, це призводить до зменшення потоку валютної виручки до країни, зменшується інвестиційна привабливість галузі в цілому.

Ще одне питання, яке зараз активно обговорюють – загальноєвропейський роумінг. Але якщо не внесуть правок до Податкового кодексу, українські оператори не будуть зацікавлені знижувати тарифи на послуги роумінгу. Крім того, держава таким чином позбавила себе податкових надходжень від збільшених доходів від послуг міжнародного зв’язку і транзиту.

Підсумовуючи, зазначу, що роботу над бюджетом ведуть машинально, без стратегічного підходу, з єдиним лише наміром збільшити суми надходжень від поборів з бізнесу.

Недоліки податкової системи та наявність необґрунтованих додаткових поборів призведе лише до одного – оператори будуть не зацікавлені у розвитку технологій в Україні. І це не пусті слова. Глобальні телекомунікаційні групи вже відмовилися від створення в Україні міжнародних телекомунікаційних хабів і перенесли їх до Нідерландів, Казахстану, Англії.

Як наслідок, Україна втратила валютні надходження до бюджету, українські фахівці втратили висококласні і добре оплачувані робочі місця. А нашу країну ще трішки і викреслять зі списку привабливих для розвитку технологічного бізнесу держав. Тому з усією відповідальністю скажу, що якщо проблеми, описані вище, не вирішать, то цифрова нерівність між Україною і світом лише збільшиться.

Ми повинні зробити все можливе, щоб у 2018 році, український телеком припинив бути дійною коровою, а став інвестиційно привабливою галуззю. І не тільки для України, а й для світу у цілому.

Олександр Данченко
object(WP_Term)#5149 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2240) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2240) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5231 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(181) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(181) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті