Виступ лідера «Об’єднання «Самопоміч» Андрія Садового на XIV з’їзд політичної партії

Шановні учасники з’їзду, гості, пані і панове.

Для чого нам це все? Для чого витрачати час на громадське та політичне життя, забираючи його в себе та сім’ї? Мабуть багато хто з вас поставив собі це питання. Багато хто йшов в політику заради слави а тут таке.

Мені задавали подібні питання львів’яни, коли місто було поставлено в умови екологічної блокади і загрози життю та здоров’ю сотням тисяч мешканців міста. Для чого наражатись і критикувати владу? Можна ж якось домовитись, казали мені.

Завжди є спокуса (в когось більша, в когось менша) стати в сторону, зайняти зручне місце там де тихо і спокійно.

У мене для вас новина, шановні пані і панове (не знаю чи добра чи ні :). Спокійно не буде. Причому ніде. Ані тут в нашій партії, ані в Україні, ані в світі. Чим швидше кожен з нас це зрозуміє – тим менш болісним буде розставання з ілюзіями.

Ми не на порозі турбуленцій, а в самому їх вирі. Я сьогодні не буду говорити про великі геополітичні виклики. Я сьогодні хочу зупинитись на тих завданнях, які стоять перед людьми, що зібрались в цій залі.

Так сталось, що у нас вкрали країну. Український народ не помітив крадіжки, бо ніколи і не знав як це – володіти своєю країною. В ті історичні часи, коли в світі люди починали здобувати реальний вплив на управління своїми державами, Україна увійшла в якості окупованої території сусідніми імперіями. Навички володіти чимось і управляти у людини формуються роками, а у нації століттями. У нас цих століть просто не було.

А тому українці, збентежені неочікуваною незалежністю в 91-му році, засліплені омріяними національними символами, змучені подальшими економічними негараздами просто не помітили, як у них вкрали те, що мало б їм належати – країну.

І мова не лише про приватизацію великих монополій та природних ресурсів, які були роздані наближеним до влади людям. Незабаром вони стали називатись олігархами. Мова про більше. Нові господарі української економіки зрозуміли, що новоспечені статки як дали, так і можуть забрати назад, а тому вони вирішили забрати і політичну владу над країною, встановивши контроль над всіма її інституціями – парламентом, політичними партіями, урядом, засобами масової інформації, органами місцевого самоврядування. Аби державний апарат служив новим господарям вірно йому дали карт бланш на грабунок українців – кожен отримав свій шматочок. Від начальника департаменту в якомусь міністерстві до участкового в селі. Хтось спокусився і зразу вписався в систему, а хтось пробував і досі пробує бути чесним в цьому оточенні. Таких система одразу сприймає як чужорідне тіло і пробує витіснити. Саме проти них скеровують всю силу корумпованих прокурорів та судів.

Ця система з легкістю засуджує мера Скадовська Олександра Яковлєва за придбані на кілька сотень гривень канцтовари, але не помічає жодної зі схем, які викачують з України мільярди доларів.

Міняються президенти та прем’єри, міністри та політики. Одне залишається незмінним – механізм функціонування держави, якому підпорядковано все інше. Механізм, який полягає у викачуванні з країни грошей для невеликої групи обраних. Звідси всі інші біди – зруйновані медицина та інфраструктура, бідні пенсіонери, обезброєна армія і молодь, яка пакує валізи. Зрештою, ця схема настільки обезкровила країну, що її вирішив атакувати наш ворог.

Кожного тижня ми отримуємо повідомлення про загибель наших військових на війні з Росією.

Я не знаю чи писав Шевченко свої пророцтва маючи на увазі конкретні періоди. Але важко уявити собі більш точне визначення для того, що ми бачимо зараз, ніж в його стрічці про тих злих людей, які “присплять, лукаві, і в огні її окраденою збудять.”

Українці збудились, коли опинились на межі життя і смерті. Коли брехня, злодійство і готовність до здачі країни ворогу стали надто очевидними. Українці збудились у вкраденій та пограбованій країні.

Ми можемо довго пишатись нашою історією і культурою, перемогами спортсменів та красою мови. Але факти річ безжальна. Перед нами стоїть гігантський виклик – вивести найбіднішу країну Європи з глибокого занепаду та деградації. Зупинити відтік найталановитіших та найпрацьовитіших громадян, які масово покидають Україну. Переконати молодь повірити в те, що саме тут, на цій землі вони можуть збудувати своє майбутнє.

Аби зробити це – нам потрібно відважитись на перший крок.

Потрібно повернути країну людям!

Чи будуть до цього готові ті, хто взяв чуже? Ми не знаємо зараз цього. У мене наразі один простий меседж до них – “Самопоміч” не розпочинає хрестових походів і нової Коліївщини. Нам не потрібні катаклізми і кров. Наша мета – успішна і справедлива держава, в якій буде місце в тому числі і для великого бізнесу, який має працювати в конкурентному середовищі, заробляти і чесно платити податки. Але поверніть те, що не ваше, і заберіть руки від держави.

Чи будуть у нас союзники в цій справі? На нашому логотипі є слово “об’єднання”. Ми не закритий клуб і це добре знають ті, хто долучився до партії перед парламентськими виборами 2014, коли “Самопоміч” відкрила двері для усіх прогресивних, незаплямованих і дійсно незалежних сил.

Так само і зараз – ми декларуємо готовність до співпраці та координації дій. Єдина передумова – це спільні з нами цінності. Якщо вони є і вони справжні – ми готові до спільної роботи.

Водночас я закликаю нас всіх бути реалістами – наш справжній союзник це ті, кому ми маємо повернути Україну – це наші громадяни. Мене часто питають – яка наша цільова аудиторія, на кого ми орієнтуємось, яку ідеологію сповідуємо? Ви знаєте, про вибір цільових груп ми будемо говорити, коли в країні буде формуватись справжнє конкурентне політичне середовище. І різні соціальні групи будуть давати народження власним політичним проектам, які представлятимуть їхні соціальні інтереси. На сьогодні пограбованими є 99 відсотків українських громадян. Це студенти і пенсіонери, це малий і середній бізнес, це сільські господарі, це службовці і вчителі, лікарі і робітники. Всі ті, кому по праву має належати Україна. Це їх інтереси ми представляємо. Хоч я свідомий, що не до усіх зуміємо донести ці ідеї і переконати в щирості наших намірів. Опір і протидія будуть надзвичайними.

Сьогодні в другій половині дня наші з вами колеги представлятимуть позицію “Самопомочі” щодо ключових напрямків розвитку країни. Головні проблеми і наше бачення як їх вирішити. Я дуже прошу вас уважно це послухати і пізніше активно обговорити в своїх осередках. Це те, з чим нам пізніше йти до людей. Це те, якою ми бачимо країну.

Безумовно, для того аби реалізувати ці ідеї “Самопоміч” повинна здобути важелі впливу. Ми з вами будуємо партію, яка найближчим часом візьме активну участь в президентських та парламентських виборах.

Ми зобов’язані донести наші ідеї до максимальної кількості людей. І ми зобов’язані перемагати. Перед нами дуже непростий, хитрий опонент, який має що втрачати. Але не він наш головний ворог. Він всередині кожного з нас. Це лінь, небажання вчитись і змінюватись, це тисячі спокус. Кожному з нас задля спільної перемоги доведеться спочатку подолати цього внутрішнього ворога.

Кожен з вас зробив свідомий вибір ідучи в політику. Якщо це вибір на користь важкої і чесної праці, ви здобудете тут справжніх побратимів і опору. Якщо це віра в Україну і її людей, ви маєте унікальний шанс взяти участь в справі, яка випадає одному поколінню на багато століть. Збудувати свою власну, сильну і незалежну країну. І нехай нам у цьому допоможе господь.

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7244 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3017) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3017) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини