Виконання бюджету АПК на цей рік провалено. Що може бути у 2018
ahrarne ahrarne

Яким повинен бути справедливий розподіл бюджетної дотації для аграріїв.

Автори колонки — народні депутати, члени депутатської фракції політичної партії “Об’єднання “Самопоміч” Іван Мірошниченко та Тетяна Острікова (співавтор).

Державний бюджет — це документ, який є дорожньою картою нашої країни на увесь рік, а оскільки частка аграрного сектору у ВВП нашої держави становить близько 12%, а в експорті — понад 43 %, особливе місце в головному фінансовому документі повинна займати підтримка сільськогосподарського комплексу.

Працюючи над минулорічним бюджетом в пріоритеті були реальні умови, перед якими постав агросектор на кінець 2016 року.

Тому у фінансування галузі сільського господарства була закладена філософія підтримки національних товаровиробників, що дало б їм можливість бути забезпеченими, конкурентоспроможними та більш ефективними на ринку.

Що було у 2017

Тож, якщо конкретно, то основними факторами, які стали в основі підготовки бюджету-2017 були наступні.

По-перше, на вимогу МВФ у 2016 році було скасовано спецрежим ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників, за допомогою якого аграрії акумулювали значні суми коштів, які потім використовувалися на розвиток свого виробництва.

По-друге, було відмінено дискримінаційну норму та відновлено повернення експортного ПДВ для операцій із експорту продукції рослинництва. Також уже діяв механізм повернення експортного ПДВ для експортних операцій із олією, шротом, соєю, ріпаком.

Тобто, провідні експортні галузі аграрного сектору отримали підтримку держави, як і продукція металургійної, хімічної промисловості тощо, ПДВ з експортних операцій з якими повертається вже давно. Хочемо відзначити, що, за оцінками, повернення експортного ПДВ уже додатково дало аграріям 10 млрд грн у 2016 році та ще більше суму надасть в 2017.

По-третє, лишались без належної державної підтримки ті галузі аграрного сектору, які, в силу реалій та власних особливостей виробництва і споживання, не мають значної частки на ринку експорту, тобто більшість продукції реалізується на внутрішньому ринку без повернення експортного ПДВ.

Після скасування спецрежиму ПДВ сплачене цими галузями ПДВ не компенсовувалось виробникам ні в який спосіб. До таких галузей аграрного сектору можна віднести виноградарство, ягідництво, садівництво, свинарство, птахівництво, овочівництво, тепличне господарство, виготовлення молочної та сирної продукції, розведення великої рогатої худоби та інші.

З урахуванням цього, основним завданням держави вбачалося сформувати дієвий та надійний механізм підтримки галузей, які найбільше цього потребували. Задля вирішення цього питання було запропоновано запровадити механізм бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, яка в більшості реалізується на внутрішньому ринку.

Після тривалих дискусій у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин ми разом із колегами — народними депутатами з майже усіх фракцій, представниками Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, представниками Міністерства аграрної політики і продовольства, Міністерства фінансів — провели необхідні розрахунки і був досягнутий консенсус щодо необхідності виділення на програму дотації 4 млрд грн.

Також таке рішення було схвалене профільними асоціаціями та громадськими організаціями, серед яких Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу, Аграрний союз України, Союз птахівників України, Українська аграрна конфедерація та інші. При цьому уряд пообіцяв, що у випадку наявності профіциту державного бюджету та нестачі передбаченої суми у 4 млрд грн (за об’єктивної потреби 6 млрд грн, що було озвучено та погоджено на переговорах з урядом), на дану програму у разі необхідності у 2017 році будуть виділені додаткові кошти у сумі 2 млрд грн.

Тобто, існувало чітке бачення того, що у 2017 році усі галузі аграрного комплексу мають бути підтримані коштами державного бюджету без обмежень по товарним групам і зі стовідсотковим поверненням сплаченого ПДВ. 4 млрд грн було виділено не тому, що більше не потрібно, а тому, що більше коштів на видатки просто не було. При цьому уряд очікував профіцит, який мав місце, та мав додати ще 2 млрд грн.

У механізм розподілення бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції було закладено такі надзвичайно важливі принципи:

по-перше, державна підтримка у вигляді дотації повинна забезпечити на 100% усі аграрні галузі, які цього потребують. Планувалась наявність 100% бюджетних коштів для повного повернення дотацій за всіма напрямками для підтримки;

по-друге, у вигляді бюджетної дотації повертаються ті суми, які фактично сплачені у вигляді ПДВ до держбюджету. Тобто, планувалося при фактичній сплаті 100% ПДВ повернути ті ж 100% коштів через дотацію.

Перераховане, звісно, одразу не вирішило усіх питань та проблем АПК, однак дало поштовх для підтримки і збалансування галузей виноградарства, ягідництва, садівництва, свинарства, птахівництва, овочівництва, тепличних господарств, виготовлення молочної та сирної продукції, розведення великої рогатої худоби тощо, стимулювало їхній економічний та конкурентний ріст, забезпечило стримання зростання цін на продовольчу продукцію вказаних галузей.

Тож, сьогодні ми вже можемо зробити попередні висновки реалізації бюджету на цей рік. Одне можна сказати точно: коштів на бюджетну дотацію було виділено недостатньо.

Також нагадаємо, що у зв’язку із бюрократичною тяганиною та майже трьохмісячною фіналізацією Кабміном Порядку розподілу бюджетної дотації був втрачений січень та лютий, а разом із проблемою щодо реєстрації податкових накладних це призвело до того, що на початку року дотації не виплачувались.

Мінфін та МінАПК самостійно та таємно прописали у Порядку розподілу бюджетної дотації некоректну норму, за якою підприємства, що займаються і рослинництвом, і тваринництвом, фактично не змогли отримати дотацій, чим було порушено попередні узгоджені рішення.

Постає питання: як уряд міг таке допустити?

Хочемо зауважити: сьогодні було виплачено 2,7 млрд грн дотацій, при цьому 1,3 млрд грн ще не виплачено, хоча до кінця року лишилось тільки 2 місяці. Але ми прекрасно розуміємо, що ПДВ до бюджету надійшло в рази більше.

Станом на жовтень 2017 року ДФС перераховувало гроші для виплати дотації на підставі податкових декларацій за серпень. А до кінця року аграрії точно подаватимуть заявки для виплати коштів, що залишилися, оскільки в осінню пору року через сезонну специфіку буде реалізовуватись багато аграрної продукції і будуть сплачуватись податки. Якщо не виплатять ще й ту суму, що залишилася, це стане катастрофою. Тобто, не буде виконано один із основоположних принципів дотації, а саме  100% повернення сплаченого ПДВ.

Бюрократичні проблеми та тимчасове “замороження” виплат і спричинило несправедливі “перекоси” у розподілі дотації між галузями та підприємствами. Через недосконалість урядового Порядку виплати дотації підприємства молочної галузі та свинарства за першу половину 2017 року майже нічого не отримали.

Наприклад, члени Асоціації виробників молока та Асоціації “Свинарі України”, які є найбільшими у своїх сферах, отримали у лютому у 10 разів менше, ніж було передбачено законодавством, а в березні  у 3 рази менше. Після цього дуже багато виробників молочної продукції просто перестали подавати документи на отримання дотації. Тобто, на згаданих галузях уряд і так суттєво зекономив.

Більше того, уряд так і не додав і навіть не збирається додавати ще 2 млрд грн для повного забезпечення потреби галузей у підтримці, хоча і мав їх у наявності за рахунок профіциту. Тож склалася така ситуація, що при сплаті 1 грн ПДВ, держава повертає лише біля 60 коп у вигляді бюджетної дотації, а на кінець року може бути значно менше.

Тобто, сьогодні існує тільки 60% покриття сплати ПДВ замість 100%, які при обговоренні були визначені метою механізму дотації. Зрозуміло, що при такому невисокому відсотку покриття сплати ПДВ підприємства можуть просто перестати платити податки.

Що робити

Проект бюджету на 2018 рік продемонстрував, що старі проблеми так і не знайшли свого вирішення. Тому 26 вересня 2017 року 18 народних депутатів  члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, що є представниками різних фракцій, подали пропозиції до Проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, у яких обґрунтовуються зміни щодо фінансування за декількома напрямками.

  1. Збільшити видатки на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів на 385 млн грн до загальної суми 451 млн грн. При цьому за наявними оцінками загальна потреба у фінансовій підтримці заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів становить 3-4 млрд гривень.
  2. Збільшити видатки на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі на 60 млн грн  до загальної суми 65 млн грн.
  3. Зменшити видатки на державну підтримку галузі тваринництва на 2 млрд грн та направити їх на бюджетну дотацію. Даний метод підтримки використовувався в агросекторі раніше і через це у ручному режимі таку підтримку отримали декілька гравців агроринку, прізвища яких відомі на всю країну.

Зараз, у час економічної кризи, по-суті не відбувається значне будівництво тваринницьких комплексів малими і середніми підприємствами.

За інформацією МінАПК за 2017 рік, на реконструкцію і будівництво усіх молочних ферм було витрачено 400 млн. грн. При державній компенсації на рівні 50% буде витрачено 200 млн грн. Можна допустити, що галузь свинарства потребує ще 100 млн грн.

Тобто, разом маємо 300 млн грн, зрозуміло, що даний показник є раціональним і показує, що витрати у 2,3 млрд грн далекі від реальних потреб. Якщо таку значну суму у 2,3 млрд грн залишити у 2018 році, то знову буде ручний і несправедливий їх розподіл.

Тому ми пропонуємо 300 млн грн у межах підтримки тваринництва спрямувати на часткове відшкодування вартості тварин, зокрема закуплених для подальшого відтворення телиць, нетелей, корів вітчизняного походження та племінних телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напряму продуктивності, племінних свинок та кнурців (класу “еліта”), племінних вівцематок, баранів, ярок.

  1. Збільшити видатки на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників у вигляді виплати бюджетної дотації до 4,5 млрд. грн. Однак, ми вважаємо, що потреба на 2018 рік становитиме 6-6,5 млрд грн, а уряд повинен знайти на це кошти.

У межах даної програми ми пропонуємо 500 млн грн виділити на компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва.

За оцінкою фахівців, із закладених у державному бюджеті на 2017 рік 500 млн. грн. на ці потреби, кошти будуть використані неповністю. Тобто, фінансування програми отримання часткової (20%) компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва у розмірі 500 млн грн цілком задовольняє потреби галузі.

На державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників, ягідників і нагляд за ними запропоновано виділити 200 млн грн.

Для збільшення доходів державного бюджету для подальшої виплати дотацій уряду слід додатково залучити кошти від приватизації державного майна, надходжень від легалізації ринку спиртової промисловості шляхом посилення контролю за сплатою акцизного збору за спиртову продукцію, надходжень від сплати власниками паїв ПДФО від орендної плати, ЄСВ, а також сплати сільськогосподарськими товаровиробниками єдиного податку четвертої групи.

Якщо урядом не буде виділено достатньо коштів для забезпечення 100% компенсації сплаченого ПДВ у вигляді бюджетної дотації, тобто 6-6,5 млрд грн, які забезпечать повне повернення всім галузям — виноградарству, ягідництву, садівництву, свинарству, птахівництву, овочівництву, тепличному господарству, виготовленню молочної та сирної продукції, розведенню великої рогатої худоби та іншим, а буде надано тільки 2 млрд грн, як зазначено у проекті бюджету, або 4 млрд грн, як пропонують народні депутати, то це матиме деякі негативні наслідки.

По-перше, за покриття 30% (при виділенні 2 млрд грн) чи близько 60 % (при виділенні 4 млрд грн) виробники перестануть платити ПДВ до бюджету та знайдуть шляхи оптимізації податкових навантажень. Тобто, ідея запуску бюджетної дотації дасть абсолютно зворотний ефект.

По-друге, на внутрішньому ринку значно зростуть ціни на продукцію сільського господарства.

По-третє, постане питання, які напрями не підтримувати для того, щоб забезпечити баланс виділення дотацій. У цьому випадку мають бути виключені найбільш рентабельні і розвинуті галузі  птахівництво та, можливо, свинарство.

Варто зауважити, що при розробці бюджету на 2017 рік ряд народних депутатів наполягли на прийнятті норми про обмеження з 1 січня 2018 року виплати бюджетної дотації у розмірі не більше 150 млн грн за рік на одне підприємство.

Я, Іван Мірошніченко, вважаю, що така норма порушує основний принцип надання цієї дотації “хто більше сплачує ПДВ, той більше отримує його повернення у вигляді дотації”, а також порушує принципи рівного доступу на ринок, засади конкуренції і справедливого відшкодування податків.

Складається така ситуація, за якої деякі платники податків сплачуватимуть величезні суми ПДВ, а повернути зможуть лише окрему частину, яка обмежена визначеними рамками. Таким чином, я переконаний, що може бути нівельована мета бюджетної дотації, оскільки багатьом потужним виробникам, які забезпечують продовольством наше населення, буде повернуто малу частину сплачених ними податків.

Цей крок носить дискримінаційний характер у сфері державної підтримки та рівних можливостей усіх учасників ринку.

Натомість, я Тетяна Острікова, вважаю, що запровадження обмеження з 1 січня 2018 року виплати бюджетної дотації у розмірі не більше 150 млн. грн. за рік на одне підприємство, не вирішить проблему з перекосами у виплатах. Великі агрохолдинги зможуть обходити це обмеження через подрібнення юридичних осіб, розподіл між ними податкового навантаження, тимчасове створенням підставних фірм тощо.

На моє переконання, отримання великої частини бюджетної дотації у 2017 році двома гравцями ринку – великими агрохолдингами стало можливим через урядову постанову про порядок розподілу дотації, де є дві норми, які це стимулювали і яких немає в тексті закону, прийнятого Верховною Радою.

Перша — це витрачання 50% дотації щомісяця на птахівництво. Даний відсоток можна зменшити рішенням уряду, що буде цілком справедливо.

І друга — це те, від чого рахується дотація. Так, в багатьох агрофірм податкові зобов’язання від продажу продукції рослинництва, яка не дотується, “з’їли” суму дотації при сплаті ПДВ при продажі продукції тваринництва. Тому такі підприємства не подавали документи на дотацію у вигляді повернення пдв, бо немає чого повертати. У різних галузях сільського господарства податковий кредит і податкові зобов’язання формуються по-різному. Наприклад, у птахівництві вони виникають практично щодня. У рослинництві — наприкінці року, після реалізації продукції, а у свинарстві та розведенні великої рогатої худоби — з певною періодичністю.

Тобто, у підприємств птахівництва підстави для отримання дотацій сформувались уже від початку 2017 року, а оскільки у структурі їх виробництва у більшості випадків ще й відсутнє рослинництво, то це дало їм привілейовані умови при отриманні дотацій. Це теж треба змінити, а відповідні зміни до урядової постанови були написані ще в березні.

Проте, уряд ігнорував запропоновані народними депутатами зміни до відповідної постанови Уряду, що дало можливість тим, хто займається тільки птахівництвом, спокійно отримати свої 50% дотації.

Потрібно називати речі своїми іменами. Якщо в державному бюджеті на дотацію з повернення аграріям ПДВ буде недостатньо коштів для покриття всіх підгалузей і напрямків, то треба зменшити обсяг або виключити найбільш прибуткові та цілком рентабельні напрямки, як наприклад птахівництво, а наявні кошти дати тим, хто цього реально потребує.

Ухвалені Верховною Радою норми щодо виплати бюджетної дотації цілком відповідали тій філософії, що була закладена у бюджет для підтримки сільського господарства, а на практиці усі ці нововведення були перекреслені урядовими актами та фактичним виділенням коштів.

Тому наразі варто акцентувати увагу на внесенні коректних змін у Порядок виплати дотації, слідкувати за її виконанням і розподілом коштів органами виконавчої влади, а не цинічно скорочувати фінансування на всю галузь відразу, звинувачуючи у своїх помилках інших. То кого в результаті хоче обманути уряд?

Наразі ведеться запальна боротьба між різними впливовими бізнесовими групами у агросекторі та проводиться брудна кампанія зі спотворенням реальної інформації щодо мети бюджетної дотації, проте, від цього не повинні страждати звичайні фермери, які вже сьогодні чекають і надзвичайно потребують підтримки держави. Підтримка сільського господарства не повинна стати засобом політичних маніпуляцій.

19 жовтня 2017 року Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету було схвалено пропозицію до Проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” про скасування обмеження з 1 січня 2018 року виплати бюджетної дотації у розмірі не більше 150 млн грн за рік на одне підприємство.

Дану пропозицію підтримали профільні асоціації та громадські організації, серед яких Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу, Аграрний союз України, Союз птахівників України, Українська аграрна конфедерація та іншими. Ці організації, які разом займають близько 2/3 профільних ринків продукції, звернулись щодо збереження видатків на дотацію на рівні мінімум 4 млрд грн та щодо скасування обмеження виплати у розмірі не більше 150 млн грн із відкритим листом до прем’єр-міністра. Таким чином, буде здійснено збалансований та справедливий перерозподіл видатків державного бюджету для галузей, які потребують підтримки найбільше.

Наразі тривають обговорення та дискусія з цього приводу в рамках проекту Державного бюджету України на 2018 рік. Зокрема, ми вітаємо пропозиції уряду виділити на 1 млрд грн на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств. Проте, ще очікується паспорт даної бюджетної програми та узгоджуються напрями та шляхи використання даних коштів.

Ми переконані, що наведена нами аграрна філософія в бюджеті-2018, зможе значною мірою задовольнити потреби галузі, яка годує мільйони українців. Сьогодні мільйони дрібних та середніх фермерів, які працюють на землі, чекають чітких та зрозумілий дій від держави, які б допомогли їм працювати в нашій країні та розвивати її економічно, доводити усьому світові статус лідируючої Аграрної держави.

object(WP_Term)#5212 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2322) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2322) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини