У Верховній Раді представлений «акт Магнітського» про права людини

Україна може стати шостою країною у світі, де прийняли аналогічне законодавство.

У грудні цього року в українському парламенті за широкої підтримки та активної участі його членів був представлений законопроект за аналогом «акта Магнітського». Україна є шостою серед країн світу, що просувають законодавство Магнітського про права людини.

Оголошуючи сьогодні цю ініціативу, народний депутат та один із авторів законопроекту Сергій Кіраль зазначив: «З українським законодавством Магнітського Україна долучається до низки інших країн, що вже запровадили режим цілеспрямованого санкціонування тих, хто винний у грубому порушенні прав людини. Навесні 2017 року, в момент виникнення ідеї приєднатися до цієї глобальної кампанії та зустрічі у Лондоні з паном Вільямом Броудером, ворогом №1 для Путіна, мені було дивно, що в Україні досі не повною мірою використовують всі можливі засоби в рамках міжнародного права для притягнення до відповідальності та тиску за порушення прав людини в умовах російсько-української війни за незалежність. Це важливий крок не лише у пам’ять Сергія Магнітського для покарання порушників прав людини, але й внесок у справу захисту українських громадян, політв’язнів, що пережили російське ув’язнення чи продовжують перебувати під пресом тоталітарного та корумпованого режиму Путіна в Російській Федерації».

Олена Сотник, один із авторів та ініціаторів цього законопроекту відзначила наступне: «Прийняття цього акта – це не лише питання консолідації з міжнародним співтовариством чи боротьби за права людини. Для України як країни, яка перебуває у стані війни з Росією, запровадження санкцій проти російських посадовців, суддів, правоохоронців, винних у порушенні прав людини, напряму пов’язане з її національними інтересами та національною безпекою. Адже ситуація з Сергієм Магнітським не є одиничною та відірваною від реальності, і зараз всі ті, хто фактично власноруч вбив Магнітського, продовжують обіймати свої посади, але тепер вже так само порушуючи права наших громадян, які знаходяться в Криму або були вивезенні до РФ».

Законопроект передбачає, що до порушників прав людини будуть застосовуватись санкції у вигляді заборони на в’їзд на територію України та заморожування активів. Перелік осіб, на яких пропонується накласти санкції, додається до самого проекту закону. Цей перелік фактично збігається із санкційними списками в США та Великобританії, а також з тим, що був затверджений Радою Європи.

Український «акт Магнітського» має назву «Про заходи захисту національних інтересів, національної безпеки України та покарання осіб, винних у грубому порушенні прав людини». Уже з цієї назви зрозуміло основну мету та призначення законопроекту.

Пояснювальна записка підкреслює важливе значення спадщини Магнітського для захисту прав людини. «Найбільш яскравим прикладом, що демонструє зневагу російської влади до прав своїх громадян, її цинізм та безкарність, є вбивство Сергія Магнітського», – йдеться у ній.

Сергій Магнітський був російським юристом, який викрив шахрайство у розмірі 230 мільйонів доларів за участю російських чиновників. Невдовзі після цього він був заарештований посадовими особами, причетними до шахрайства, та утримувався під вартою протягом 358 днів, поки не був убитий у віці 37 років 16 листопада 2009 року.

Замість того, щоб покарати причетних до вбивства, російська влада їх всіляко заохочувала та присвоювала державні нагороди. Відтак, проведене формально розслідування було закрите на підставі «відсутності злочину».

2017 рік – восьма річниця смерті Сергія Магнітського під вартою в Росії. П’ять років тому, у грудні 2012 року, «акт Магнітського» було прийнято у США.

Рік тому, у грудні 2016 року, Естонія стала першою країною в Європі, що прийняла аналогічне законодавство. Протягом року «акти Магнітського» були запроваджені у Великобританії, Канаді та Литві.

Безумовно, виникає питання стосовно перспектив прийняття цього законопроекту в Україні. З цього приводу Олена Сотник зазначила: «На жаль, існуючий наразі санкційний механізм не дозволяє стовідсотково стверджувати, що ті чи інші санкцій будуть запроваджені, навіть коли необхідність цього є очевидною. Верховна Рада як суб’єкт, відповідальний за визначення засад зовнішньої політики, була повністю відсторонена від процесу накладення санкцій, незважаючи на те, що вони, безумовно, є інструментом зовнішньої політики. Тому нами був розроблений інший законопроект, покликаний вдосконалити санкційний механізм та розірвати залежність запровадження санкцій від волі однієї особи – Президента».

25552489_1895692903836596_1390529103_o

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7412 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3226) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3226) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини