Тетяна Острікова: «Уряд обдурює, коли каже, що не підвищує податки в бюджеті-2018»
TO-4 TO-4

Декілька тижнів тому в парламенті було зареєстровано проект державного бюджету на 2018 рік. У Міністерстві фінансів очікують, що документ приймуть в першому читанні найближчим часом.

Навколо нього розгорнулися справжні баталії, адже проект, підготовлений в уряді Володимира Гройсмана, якого називають «батьком» фінансової децентралізації, ставить під загрозу успіхи реформи. «На місця перекладається величезне додаткове навантаження», – акцентує народний депутат від фракції «Об’єднання «Самопоміч», член Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.

Аналізуючи поданий до Верховної Ради проект бюджету на наступний рік, Тетяна Острікова шокує цифрами: перекладання фінансування державних зобов’язань на місцеві бюджети коштуватиме великим містам сотні мільйонів гривень. Так, лише оплата пільг за комунальні послуги обійдеться Львову в додаткових 140 мільйонів гривень, а Житомиру – в понад 98 мільйонів.

Однак і це не межа, адже у проекті, зауважує Тетяна Острікова, відсутні стимули для пожвавлення економіки та, незважаючи на обіцянки Кабміну не підвищувати податки, приховане їх збільшення. Мова, зокрема, про збільшення ставок акцизів.

Поряд із цим, поза увагою уряду залишились «океани» тіньових фінансів, пов’язаних з деофшоризацією та митницею. І це при тому, що для перекриття «чорних» товарних потоків, які йдуть через митницю без сплати податків, необхідно мати спеціальні засоби технічного контролю, які скануватимуть контейнери та автомобілі з товаром і дозволять побачити, що насправді провозиться. Народний депутат пояснює: «Держава мусить знайти та витратити гроші на облаштування пунктів пропуску та засоби контролю. Вони «відіб’ються» буквально за півроку-рік, тому що ми побачимо величезні додаткові надходження до держбюджету, які сьогодні проходять вчорну».

Детальніше про те, які статті доходів у проекті бюджету-2018 є відверто сумнівними, та те, чому податок на прибуток необхідно замінити податком на виведений капітал, – в інтерв’ю розповіла Тетяна Острікова.

Ми говоримо про десятки чи навіть сотні неврахованих у бюджеті мільярдів

– У бюджет на 2017 рік було закладено ряд ефемерних речей, наприклад, спецконфіскацію. Що сумнівного є в проекті кошторису на 2018 рік?

– Представляючи проект держбюджету на 2018 рік, міністр фінансів заявив, що всі видатки підтверджені доходами, а кошторис формували відповідно до доходів та реальних можливостей. Однак є кілька речей, які викликають сумніви в тому, що ці твердження відповідають дійсності.

По-перше, у держбюджеті закладено курс 30,1 гривні за долар. Тут мало би бути відповідне пояснення від уряду, чому таким сильно девальвує гривня, адже ситуація у будь-якому випадку є поганою. Якщо курс дійсно буде підвищено, знеціняться доходи у гривнях та впаде купівельна спроможність населення. Якщо ж курс гривні буде меншим, ми не отримаємо цифри, які передбачені в бюджеті, внаслідок чого утвориться бюджетний розрив, який може бути покритий або шляхом зовнішніх запозичень, що збільшить навантаження на обслуговування боргів (державний борг уже сягнув 2,75 трильйона гривень, а це 84,6% ВВП), або шляхом збільшення податкового навантаження на економіку, що означатиме витискання необхідної цифри з бізнесу та платників податків.

По-друге, доходи від приватизації. Минулого року уряду подобалася цифра 17 мільярдів, а цього року в бюджеті передбачено надходжень на 22,5 мільярда. Звідки ця цифра взялася? Немає ані пояснень, ані прогнозів, які об’єкти державної власності Кабмін збирається продавати, кому та за скільки.

Крім того, презентуючи бюджет, міністр фінансів зазначив, що в документі немає місця приховуванню доходів. Але я бачу декілька видів доходів, які абсолютно не враховані в бюджеті. Отже, уряд не збирається виводити ці кошти з тіні.

По-перше, зловживання на митниці. Мова про контрабанду, заниження митної вартості, товари-прикриття, різні маніпуляції з вагою, номенклатурою та асортиментом товарів.

По-друге, уряд не враховує доходи від трансфертного ціноутворення та деофшоризації. Наша економіка, згідно із поданим бюджетом, продовжує залишатися у статус-кво, який склався протягом останніх десятиліть: сировинна економіка з великою часткою імпорту та експорту сировини, а не готової продукції, виробленої в Україні.

Цей експорт, зазвичай, відбувається не в країни кінцевого призначення, а через фірму-прокладку, яка знаходиться в низькоподатковій юрисдикції. Лише звідти ця експортна сировина продається. Відтак, експорт відбувається за заниженою ціною, коли щось вивозиться, до прикладу, за 100 доларів, а кінцева фірма продає це споживачу, наприклад, за 1 000 доларів. Відповідно, неоподаткований прибуток осідає в низькоподатковій юрисдикції. Тобто, ми говоримо про десятки чи навіть сотні неврахованих в бюджеті мільярдів.

Врешті, дохідна частина бюджету сформована завдяки збільшенню податкового навантаження, адже збільшуються ставки акцизів, індексації споживчих цін та нереальних доходів від приватизації.

Уряд каже неправду про те, що в бюджеті-2018 не підвищуються податки

– Чи стане у 2018 році, згідно із запропонованою Кабміном стратегією, легше жити бізнесу, який всі нібито збираються виводити з тіні?

– У документі відсутні стимули для пожвавлення економіки, того, щоби купівельна спроможність населення збільшилася природним чином, а підприємці дійсно відчули полегшення.

Власне, стимулом, що дозволив би нашій економіці вільніше дихати, має врешті стати скасування податку на прибуток та запровадження замість нього податку на виведений капітал. Суть дуже проста: гроші, зароблені підприємством, які залишаються в бізнесі та витрачаються на реінвестиції, збільшення зарплат, придбання нового обладнання чи майна підприємства, не оподатковуються податком на прибуток. Оподатковується лише виведення грошей з підприємства у вигляді дивідендів та прирівняних до розподілу прибутку операцій.

Податок на виведений капітал враховує найбільші шляхи, через які з України виводяться гроші. Відтак, він має відіграти у нашій економіці дві величезні функції. По-перше, дозволити підприємствам не платити податок на прибуток. По-друге, це перекриє потужні «океани», через які кошти виводяться з України.

Крім того, важливо розуміти, що заяви уряду про те, що в цьому бюджеті не підвищуються податки, є неправдою, тому що в бюджеті закладено підвищення мінімальної заробітної плати. Добре це чи погано? Для когось добре, для когось погано.

Якщо людина працює в державному секторі та отримує ці гроші від держави, звісно, їй буде краще, тому що мінімальна зарплата буде більшою. Але якщо це підприємець, який сам на себе працює та, до прикладу, платить ще декільком найманим працівникам, то, відповідно, він платитиме більше єдиного податку, ЄСВ, ПДФО за найманих працівників. Тому для підприємців, особливо спрощенців, ставки податку не збільшаться, але у фізичній величині збільшиться сума сплачуваних податків.

Тому треба більш зважено використовувати цей інструмент, а уряду я би радила звертати більше уваги не на штучне дотягування доходів громадян до певних показників, а на детінізацію тих секторів економіки, від яких бюджет недоотримує сотні мільярдів. Мова, перш за все, про митницю, офшори, розкрадання ПДВ.

Порядок на митниці спричинить детінізацію коштів та наповнення банківської системи

– Власне, про митницю. Існує думка, що там пропадає ледве не другий зникає мало не ще один бюджет країни. Як можете це прокоментувати?

– Треба розуміти, що в Україні діє декілька контрабандних регіональних синдикатів, які надають послуги з контрабанди або так званого «сірого» ввезення товарів.

Наприклад, однією з форм контрабанди є так звані «бусики», коли на кордон України з Польщею під’їжджає фура, наприклад, з електротехнікою, та розвантажується на декілька «бусиків», у яких сидять мешканці прикордонних територій. Врешті ці товари провозяться до нас без сплати мита та митного декларування, після чого уже на території України їх знову завантажують в ту саму фуру.

Це робота органу фінансових розслідувань, тому що такі речі легко простежити, запитавши в польської сторони, хто є вантажовідправником та отримувачем вантажу, а потім пред’явити претензії до вантажоотримувача. Якби у нас був ефективний орган фінансових розслідувань, як запропоновано в моєму законопроекті про фінансову поліцію, а не податкова міліція без повноважень, цим схемам був би покладений край.

Кабміну варто зосередитись на припиненні діяльності контрабандних синдикатів, які працюють регіонально: в Одесі – одні, у Києві та Київській області інші. Імена та прізвища їх засновників добре відомі владним структурам, однак вони або мають великий дах у правоохоронних органах, або заносять відкати всім владним структурам по вертикалі. Інакше мені складно пояснити, як, знаючи чим займаються ці люди, СБУ, прокуратура, поліція та ДФС і надалі цього не помічають, а ми досі втрачаємо сотні державних мільярдів через контрабанду.

– Кажуть, що для мінімізації корупції на митницях необхідно купити спеціальне обладнання та максимально автоматизувати процес. Чи йде про це мова у проекті бюджету-2018?

Аби дієво боротися з порушеннями на митниці, державі необхідно обладнати належним чином пункти пропуску, придбати обладнання для сканування, технічні прилади контролю, ваги тощо.

Держава, яка йде в Європу та хоче приєднатися до ЄС, мусить мати митну інфраструктуру відповідного рівня. Отож, ми повинні витратити ці гроші один раз. Вони відіб’ються буквально за півроку-рік, тому що ми побачимо величезні надходження до держбюджету, які сьогодні проходять повз нього вчорну.

Більш того, це потягне за собою ще один макроекономічний ефект, адже хабарі та незаконні винагороди є чорними грошима, що обертаються в тіні. Якщо ж підприємці знатимуть, що неможливо завезти якийсь товар вчорну чи за половину вартості з хабаром, їм не потрібна буде готівка на відкати, що, своєю чергою, призведе до легалізації торгового обороту та наповнення, в тому числі, банківської системи грошима, які вийдуть з тіньової економіки.

Щодо фінансування, то в проекті кошторису на наступний рік є значне збільшення виплат на Державну фіскальну службу. Мова про 6-7 мільярдів гривень. По-перше, там закладено підвищення заробітних плат митникам та податківцям, які становитимуть в середньому близько 12-18 тисяч гривень. Прикметно, що нині зарплата не рядового митника, а начальника митного поста становить 4-4,5 тисячі гривень. Це шлях до того, щоб отримувати незаконну винагороду. Коли митниця збирає 40% доходів державного бюджету, ми повинні дбати про те, щоби ті, хто безпосередньо розмитнює товари, мали гідні зарплати.

По-друге, згідно з відповіддю на мій детальний бюджетний запит, у кошторисі передбачено 2 мільярди гривень на придбання обладнання. Мова про сканери, через які проходить вантажівка.

Однак дуже важливо, аби був контроль пунктів пропуску з центрального апарату та відскановане зображення зберігалося на електронному сервері. Крім того, особливо важливо, аби в серверне обладнання ДФС не можна було втручатися вручну, тобто, спотворювати або знищувати інформацію.

Принаймні, глава ДФС такий бюджетний запит зробив, далі побачимо. Мені здається, що це важливіше, ніж фінансувати силовиків та апарат Адміністрації Президента, адже митниця збирає велику частину доходів бюджету, а там втрачається, згідно з оцінками експертів, від 25 до 70 мільярдів гривень щороку.

Великі міста вимушені скорочувати бюджети розвитку, а маленькі потрапляють у повну залежність від ОДА

– Ще одна болюча точка проекту бюджету-2018 – це фактичне руйнування фінансової децентралізації вилученням людських грошей громад у центр. Наскільки масштабними можуть бути збитки великих міст?

Очевидно, уряду не дає спокою слава Івана Грозного або Тараса Бульби, які, як відомо, вбили своїх синів. Незважаючи на те, що Володимир Гройсман вважається батьком фінансової децентралізації, в цьому бюджеті ми бачимо дуже велику загрозу її успіхів, адже на місця перекладається величезне додаткове навантаження.

По-перше, на місцеві бюджети передається фінансування пільг з житлово-комунальних послуг. Однак гарантовані державою пільги мають бути профінансовані саме нею, а не перекладатися на місцеві бюджети. А у нас виходить, що держава спочатку гарантує людям пільги на оплату комунальних послуг, що має фінансуватися з держбюджету, а потім вирішує передати це фінансування на місця.

Більш того, однією з норм змін до Бюджетного кодексу передбачається, що борг за житлово-комунальні послуги, який утворився на місцях за всі попередні роки, має бути погашений за рахунок місцевих бюджетів. Проте уряд не надає коштів для цього.

Ще однією загрозою для бюджету є так звана реверсна дотація. Це дуже несправедлива річ, тому що, виходить, регіони, які багато працюють, залучають інвестора, мають підприємців та заробляють багато грошей, перераховують податки вгору. А регіонам, які не зацікавлені у залученні інвесторів та створенні підприємницького клімату, заробляють мало грошей, уряд пропонує давати більше дотацій. Це хибний та несправедливий підхід, коли тому, хто краще працює, менше дістається.

По-третє, передбачена передача на місця фінансування вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації – технікумів, коледжів, училищ. Крім того, коштів, передбачених місцевим бюджетам на медицину, не вистачає для повного забезпечення повноважень, делегованих державою. Уже зараз обсяг недофінансування медичної галузі з держбюджету становить понад 30%.

Через таке обтяжування місцевих бюджетів додатковими видатками сьогодні великі міста вимушені скорочувати бюджети розвитку, а маленькі потрапляють у повну залежність від розподілення державних субвенцій керівництвом обласних державних адміністрацій.

Так, наприклад, Львів муситиме заплатити з міського бюджету майже 119 мільйонів через недоотримання освітньої субвенції, 239,5 мільйона – через недостачу медичної, а 140 мільйонів як видатки на оплату пільг за житлово-комунальні послуги.

До прикладу, Житомиру видатки на професійно-технічну освіту коштуватимуть 111,8 мільйона гривень, а оплата пільг за комунальні послуги – понад 98 мільйонів. Дніпру ж знадобляться додаткові 131,6 мільйона гривень на утримання закладів охорони здоров’я та понад 59 мільйонів для освітніх закладів.

Це означає, що гроші не підуть на ремонт місцевої дороги, що не буде забезпечено освітлення міської чи сільської вулиці, відтак, діти повертатимуться додому у темряві, що не стане коштів на ремонт школи, і батькам доведеться скидатися, аби школярам не крапало на голову під час сезону дощів.

Фракція «Самопоміч» подала необхідні поправки до проекту бюджету, щоб унеможливити грабунок громад урядом.

Шановні громадяни, дізнайтеся, скількох додаткових коштів вартуватимуть бюджету вашого міста, села, селища урядові ініціативи. Саме на цю суму Ви не отримаєте покращень та сервісів у своїх регіонах. Отже, доведеться заплатили з власної кишені. Тому нам потрібна Ваша допомога, щоби захистити людські гроші громад від зазіхань Кабінету Міністрів.

object(WP_Term)#5213 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2322) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2322) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини