Сисоєнко: Питання трансплантації в Україні набуло ознак телевізійного фільму

Як відомо, 17 червня 2018 року парламент ухвалив новий Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», який набуває чинності 01 січня 2019 року. Саме ця дата була погоджена з Міністерством охорони здоров’я на момент голосування. Тобто, на підготовку та реалізацію нормативно-правових актів у МОЗ було 6 місяців.

Та, за словами заступника голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ірини Сисоєнко, уряд не затвердив необхідні акти, чим провалив набуття чинності нового закону.

«Сьогодні виявилось, що цього терміну було недостатньо. Але жодного офіційного звернення уряд до парламенту про перенесення цього терміну, за весь цей час, не зробив!

За новим законом, до 1 жовтня 2018 року уряд мав забезпечити утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією (створити реєстри донорів, реципієнтів і т.д). І до 01 січня 2019 року ухвалити 29 підзаконних актів. Але цього урядом зроблено не було!»

Народні депутати, усвідомлюючи загрозу як для пацієнтів, так і для лікарів, бути поза межами закону, підготували законопроект 9284, яким пропонували відтермінувати на один рік набуття чинності нового Закону про трансплантацію, поки МОЗ не підготує усі необхідні механізми для його запровадження.

«В останній день роботи парламенту, разом з колегами, переконувала голову Верховної Ради України поставити законопроект на голосування. Дуже прикро, що жоден представник МОЗ не прийшов в парламент, щоб визнати необхідність такої вимушеної міри і боротись за його ухвалення разом з нами. Тепер парламент зможе проголосувати цей законопроект не раніше 15 січня 2019 року, у перший пленарний день».

За словами Ірини Сисоєнко, завдяки публічному розголосу відмови лікарів проводити операції з родинної трансплантації, уряд лише 27 грудня 2018 року ухвалив постанову про порядок надання згоди на донорство. Проте, ця постанова жодним чином не захищає ані пацієнтів, ані лікарів.

«Із необхідних 29 актів ухвалили лише 1 – зразки письмових згод щодо донорства. Але ці згоди мають вносити до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, яка є обов’язковою складовою трансплантації і яка досі не створена та не запущена!

Поки не створена система – лікарі, які робитимуть такі операції, знаходяться під загрозою того, що правоохоронні органи можуть кваліфікувати їх дії та спробувати притягнути їх до кримінальної відповідальності за порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людині (ст. 143 ККУ)».

Під загрозою опинилися й пацієнти, адже лікарі-трансплантологи відмовляються проводити операції з трансплантації без законодавчого обгрунтування і гарантії захисту своїх прав з боку держави.

«Сьогодні я скликала екстрену нараду з представниками Національної поліції України, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства юстиції, депутатами, аби не допустити зупинення операцій і знайти юридичний механізм захисту лікарів, а, по суті, і пацієнтів, що потребують негайної родинної трансплантації. Ми вирішили, що до першого дня роботи парламенту (15 січня), поки парламент призупинить дію нового Закону, виконання лікарями операцій з трансплантації мають бути розцінені та кваліфіковані як дії, вчинені у ситуації крайньої необхідності. Коли надання медичної допомоги шляхом проведення трансплантації є єдиним способом збереження життя людини. Тобто, по суті, ми знайшли механізм лише для невідкладних операцій. Тепер потрібно офіційно одержати таку позицію в письмовому вигляді від Національної поліції та МОЗ. Відповідно, роблю письмові запити і чекаю відповіді до 01 січня 2019 року».

 

Депутат вважає, що якщо життя людей, які потребують трансплантації, під загрозою, до 15 січня 2019 року такі операції необхідно робити. Далі парламент вимушено відтермінує новий закон і поверне попереднє законодавство, за яким родинна трансплантація не буде мати перешкод.

«МОЗ має припинити свою халатність і бездіяльність та запустити комплексну систему трансплантації, на яку чекають 5 тисяч українців щороку. Я і в подальшому готова боротись за це, робити все необхідне, допомагати при потребі. Єдине, на що я не готова – це мовчати про бездіяльність уряду!» – підсумовує парламентар.

 

 

object(WP_Term)#8733 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(4029) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(4029) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини