Новини
Сміття забирає життя українців
650x390 650x390

Скільки часу залишається до точки “не повернення” – сказати складно. Але незаперечним є той факт, що ситуацію необхідно терміново змінювати.

Отруйна демографія

За родом діяльності я вивчаю демографічну ситуацію в Україні, яка останнім часом ускладнилася. Останні роки Україна переживає серйозну демографічну кризу.

Дані Держстату, за якими кількість населення нашої держави становити 42 мільйони, не відповідають дійсності.

За альтернативними підрахунками науковців, українців залишилося від 25 до 35 мільйонів. Чому населення України так стрімко скорочується впродовж останніх років? Окрім міграції, до цього ведуть такі фактори як висока смертність, скорочення тривалості життя.  

За рівнем смертності ми займаємо друге місце у світі: чоловіки у нас в середньому помирають у 65 років, жінки в – 74. Чому люди помирають так рано? Я не виключаю, що одна з проблем – відходи.

Сміття, яке накопичується на звалищах десятиліттями, нікуди не зникає. Розкладаючись, воно виділяє таку отруйну речовину, як фільтрат, який всмоктується у ґрунт, потрапляє у воду.

Особливо небезпечно, коли сміттєзвалища горять – отруйні речовини потрапляють в повітря та отруюють все навколо.

Тому навіть вирощені бабусею в селі на грядці без хімікатів овочі та фрукти можуть бути заражені. Так само, як і вода в колодязі.

Забруднювач платить

В середньому у країнах Європи від 1 до 50% відходів захоронюється на полігонах. Це утилізовані біологічно неактивні залишки.

В результаті утилізації відходи переробляються на вторинну сировину, теплову та електричну енергію, біогаз, що заміщує використання природного газу, альтернативне паливо.

У більшості країн, прогресивних в питаннях поводження з відходами, діє принцип – “забруднювач платить”.

Його мета –  фінансово мотивувати і виробників, і продавців, і споживачів продукції в упаковці замислюватися над зменшенням обсягів відходів, які вони утворюють.

А виробників – стимулювати робити упаковку екологічною або ж – платити за утилізацію. Додаткові витрати на утилізацію упаковки включать у вартість самої продукції.

Це цілком логічний підхід й для України, адже бабця в селі споживає в рази менше товарів в упаковці, ніж середньостатистична родина в Києві. Тож і платити повинна менше. Це право кожного – купувати товар в упаковці чи ні.

У вартості упаковки, кошти на переробку складуть копійки: 3 копійки за хліб, 11 коп. – за молоко і 17 коп. – за питну воду в пластиковій пляшці. Для бізнесу – це не критична цифра.

А за умови ведення справжнього соціально-відповдального бізнесу, даний підхід може і взагалі не привести до подорожчання товарів.

Закони проти сміття

Всі сучасні європейські підходи в поводженні з відходами були зібрані в пакеті законів про переробку сміття, який сьогодні єдиний пропонує вирішення проблеми усіх видів побутових відходів, а не лише певної фракції.

Важливо, що вперше пропонується не окремий закон, що вирішує якусь локальну проблему, а пакет законопроектів про відходи (№4835-д,4836,4837,6602), що передбачає запровадження КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ: створення нової галузі переробки відходів, будівництво сучасних сміттєпереробних заводів, очищення країни від звалищ, впровадження сортування відходів, стимулювання еко-дизайну пакування й товарів.

Принцип законопроектів – створити соціальну відповідальність того величезного бізнесу, який є основним забруднювачем. А це сьогодні виробники упаковки.

Обираймо життя

Фактично сьогодні Україна має два варіанти: або залишити все як є і й далі потопати у смітті, або обрати цивілізовану переробку та новий рівень життя.

Вже важко заперечувати, що висока смертність українців в тому числі обумовлена тими викидами, які призводять тисячі полігонів по всій країні.

Більшість експлуатуються вже понад 60 років. Щодня шкідливі речовини з них потрапляють у ґрунт, воду та повітря. Ми цим дихаємо, їмо та п’ємо.

Ще 10-20 років бездіяльності  і демографія заставить нас серйозніше задуматися над проблемою сміття. Та чи варто до цього доводити?

Джерело: https://biz.censor.net.ua/m3036036

Анна Романова
object(WP_Term)#5267 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2392) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2392) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5268 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(197) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(197) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті