Уже майже три роки народний депутат від фракції «Самопоміч» Семен Семенченко в судах бореться з поширенням проти нього брехні. Подібна практика почалася у 2014 році.

«Після того, як ми зайняли тверду позицію, що керівництво Збройних сил має нести відповідальність за котли, що корупція у військовій сфері має бути припинена та що Мінські угоди імплементують терористичні анклави у правове поле України, а їх ватажків роблять у майбутньому місцевими та народними депутатами, почалася кампанія дискредитації добровольчих батальйонів та мене особисто», – розповідає Семен Семенченко.

Він продовжує: «У ряді ЗМІ, зокрема, інтернет-виданнях «Обозреватель» та «Ракурс» поширювалася інформація, що я ніби є раніше судимим, аферистом, людиною, котра вчиняла різні злочини. Це замальовувалося у різних фарбах та розганялося мережею».

Врешті в 2015 році народний депутат звернувся до суду з позовом щодо, зокрема, спростування недостовірної інформації. 30 червня 2016 року Києво-Святошинський районний суд задовольнив вимоги повністю. Однак 8 листопада 2016 року Апеляційний суд Київської області скасував рішення та частково задовольнив вимоги позивача. Семен Семенченко зауважує: «Адміністрація президента вплинула на окремих суддів у апеляційному суді».

Відтак, у листопаді 2016 року він подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У березня 2018 року справа була передана до Верховного Суду. Адвокат народного депутата Роман Титикало з цього приводу повідомив: «Виграв цікаву та актуальну справу у Верховному Суді про захист честі та гідності. Суд першої інстанції позов задовільнив повністю, а Апеляційний суд Київської області частково рішення скасував, зазначивши, що частина інформації є оціночним судженням, але не обґрунтував, чому так вважає. Верховний суд з цього приводу зазначив: «При цьому апеляційний суд не дав окремо кожному із висловлювань, які просив спростувати позивач, а також їх взаємозв’язку належної оцінки; не зазначив, якими доказами, поданими відповідачами, ці обставини підтверджуються».

«Тривало все це практично три роки! – підсумовує Семен Семенченко. – Я радий, що у нас збереглися хоча б окремі важелі незалежного правосуддя».