Подоляк: «Обов’язок цього парламенту – ухвалити мовний закон у другому читанні»

Закон про державну мову у другому читанні ухвалять вже наприкінці лютого, переконана ініціатор документу, депутат «Самопомочі» Ірина Подоляк.

«У мене є абсолютна впевненість, що наступного пленарного тижня  (25.02.2019-01.03.2019) цей законопроект у другому читанні буде ухвалений. Якщо він не буде ухвалений цією Верховною Радою – а ми не знаємо, який буде дизайн наступної Верховної Ради, і в багатьох людей є великий скепсис щодо складу наступного парламенту, тому зараз наш обов’язок – ухвалити мовний закон у другому читанні».

Закон про державну мову у першому читанні парламент підтримав 4.10.2018 року і потім було внесено 2500 правок. Ірина Подоляк розповідає, що одразу після першого читання була створена робоча група і упродовж трьох тижнів ця група збиралася ледь не щодня, щоб всі ці поправки опрацювати:

«Чи можливо було задовільнити усі побажання усіх депутатів, які звучали – безсумнівно ні. Тому що вони були взаємовиключними і доволі контроверсійними, якщо не сказати шкідливими. Було дуже багато поправок, які прямо повертали норми, які дозволяли запроваджувати на певних територіях мови національних меншин. Це відкидає нас до закону Ківалова-Колісніченка».

Так само були в законопроекті норми, які, попри патріотизм, неможливо запровадити, бо Україна має міжнародні зобов’язання, і нас можуть звинуватити у порушенні прав людини. Наприклад, чи буде теле- і радіопростір на 100% україномовним?

«Можна волати про 100% мовлення українською, але що робити потім з тими людьми, мовні права яких ми зобов’язані забезпечувати на підставі міжнародних договорів? Тому ми залишаємо поки що 90% державною мовою, а 10% іншими мовами», – пояснює Ірина Подоляк.

Ще один міф, який нагнітають непрофесіонали, що після того, як буде ухвалено закон, одразу наступного дня всі будуть змушені ходити одним стройовим кроком і розмовляти українською мовою. Це неправда, наголошує представниця «Самопомочі».

«Ще одна група правок стосується мови науки», – розповідає Подоляк. – До нас звертались представники української науки, яка ще не вся вигинула і не вся «плагіатить», щоб для мови науки залишити державну мову і англійську. Тому що англійська – є мовою науки у світі, і наші науковці вимагають інтеграції у світовий науковий простір».

object(WP_Term)#8726 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(4029) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(4029) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини