ПАРАД НЕВИКОНАНИХ ОБІЦЯНОК ГРОЙСМАНА

Другий рік поспіль Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не надає офіційного звіту Уряду у сесійній залі Верховної Ради. Це – прояв недбалого ставлення до своїх обов’язків, адже згідно з положеннями Конституції, Кабінет Міністрів є підконтрольним та підзвітним Верховній Раді України.

Наразі Уряд надав Парламенту тільки електронний звіт. В ньому помітні суттєві відмінності між відображеними та реальними фактами і цифрами.

Взагалі, Прем’єр-міністр систематично робить заяви про так звані успіхи економіки. Тим часом закладена у бюджет-2018 7-відсоткова інфляція у реальності складає 13,1%.

Стан Єдиного казначейського рахунку погіршився: у квітні 2016-го, коли Володимир Гройсман заступав на посаду, на рахунках Держказначейства був 21 мільярд гривень, станом на початок червня залишилось вже 11,4 млрд гривень.

За прогнозами Світового банку ВВП-2018 продемонструє зріст на 3,5%, але більшість експертів сходиться на думці, що такого зросту недостатньо в сьогоднішніх реаліях, коли ми маємо надолужувати втрачені за попередні роки політичної та економічної кризи відсотки ВВП.

В умовах такої хиткої фінансової ситуації в 2018 році Україна має виплатити 306 мільярдів гривень державного боргу: 176 мільярдів на погашення боргів і 130 на їх обслуговування. Це третина всіх доходів країни за рік. Взагалі, Україна входить до трійки топ-боржників Фонду з боргом 11,9 млрд дол.

Реальної стратегії виплат державного боргу Уряд не надає. Розрахунок тільки на нові запозичення, за які буде віддаватись борг. НБУ вже очікує на залучення з зовнішніх ринків 2,5 млрд дол., ще 1,5 млрд дол. планують взяти в борг у 2019 році та 2,5 млрд дол. у 2020. Ці запозичення обійдуться дорожче, ніж кредити від МВФ (минулорічне залучення 3 млрд дол. від продажу ОВГЗ здійснювалось під 7,3% річних). Але ризикувати фінансовими відносинами з МВФ небезпечно.

Екс-міністр фінансів Олександр Данилюк перед своїм звільненням у листі до Верховної Ради зазначив, що у разі зриву програми з МВФ у Уряду є два варіанти сплати боргів: скорочення видатків бюджету (а це ми вже бачимо, наприклад, по урізанню субсидій для населення) та витрата золотовалютних резервів НБУ. До речі, їх зниження вже поступово відбувається: на початку року їх запас становив 18,5 млрд доларів, станом на травень вже 18,1.

В цілому за два роки Уряд Володимира Гройсмана  дав українцям сотні обіцянок, найважливіші з яких до сьогодні не виконані або знаходяться у стадії виконання.

Тож, що пообіцяв, але так і не виконав Прем’єр-міністр за останні 2 роки роботи:

№1. Бюджетна підтримка агропромислового комплексу.

“Уряд виділяє 6,3 млрд грн для підтримки аграріїв. Перш за все ці гроші направимо на допомогу середнім, малим фермам та конкретним господарям” – пише Прем’єр на офіційній сторінці у Facebook.

Дійсно,  у бюджеті на  2018 – й закладено 6,3 мільярди гривень на підтримку аграріїв. Проте реальна картина не така райдужна. За традицією розподіл коштів буде проведений профільним міністерством та обласними адміністраціями у ручному режимі. Кредити подешевшають тільки для користувачів визначених державою банків. Боржники та ті, хто знаходиться на межі ліквідації, державної допомоги не отримають. Тобто підтримка дістанеться тим аграрним господарствам, у яких справи і так йдуть успішно. Наприклад, олігарху Косюку – найбільшому виробнику курятини в Україні, у минулому році дісталася майже третина від суми усіх державних дотацій (1, 4 млрд гривень). У цей же час дрібніші товаровиробники та фермерські господарства зазнали дискримінації, коли було скасоване бюджетне відшкодування ПДВ при експорті олійних культур. Тож, про допомогу “конкретним господарям” Володимир Борисович не збрехав.

№2. Масштабна приватизація.

“Мають прийти ефективні власники підприємств, створювати робочі місця, виробляти більш якісну продукцію” – підкреслив Володимир Гройсман на недавньому засіданні Уряду.

Уряд заклав до бюджету сміливу цифру щодо приватизації державного майна на суму понад 21 мільярд гривень. Але станом на березень приватизація держмайна принесла до бюджету лише 34,6 млн грн. У квітні 2016-го, коли Прем’єр-міністр заступав на свою посаду, надходження від приватизації становили не набагато менше – 29 мільйонів гривень. Тобто суттєвого збільшення надходжень у цьому секторі не відбулось.

Відставання від плану стало важко ігнорувати, тому виконуюча обов’язків Міністра фінансів Оксана Маркарова визнала: на зазначений у бюджеті 21 мільярд очікувати не варто, головна мета – провести 2-3 успішних приватизації, щоб продемонструвати процес західним партнерам.

Приватизувати 2-3 великих підприємства – мета набагато простіша, особливо якщо грамотно використати новий Закон «Про приватизацію державного і комунального майна». Він надає інструментарій для “приватизації для своїх”. Наприклад, можливість необ’єктивної оцінки підприємства – Уряд залишає за собою право не залучати до процесу приватизації радника, оскільки норми Закону надають можливість такого залучення, але не зобов’язують його здійснювати.

До того ж, Закон дозволяє поетапно знижувати ціну на об’єкт за відсутності покупця (на 25, а згодом на 50%), при такому млявому купівельному попиті на українські державні об’єкти, вони можуть розпродаватись цілими “пакетами” за ціною, яка є нижче ринкової.

№3. Поліпшення соціального забезпечення військовослужбовців.

“Усіх, хто воює, захищає нашу країну, ми не залишимо без підвищення пенсій”- пообіцяв у сесійній залі Володимир Борисович. Але перерахував пенсії 544 тисячам військовослужбовців тільки під тиском громадськості. В ручному режимі, і  лише через півроку після так званої пенсійної реформи.

Важливість підтримки Збройних Сил України під час неоголошеної війни з Росією важко переоцінити, адже сильна армія починається із захищеного солдата. На жаль, при підвищенні витрат на ЗСУ, спостерігаємо тренд щодо зменшення витрат на соціальний захист військових. 

Своїм досягненням у звіті Уряд називає забезпечення житлом військових. Проте в черзі на отримання квартири перебуває 46 тисяч сімей військовослужбовців. Багато з них чекають на житло більше 20 років. Але темпи його видачі майже не прискорюються: у 2016 році видана 1101 квартира, у 2017-му – 1043, у 2018-му ключі отримають майже 1300 сімей. Жодного разу Уряд не заклав на ці потреби більше мільярда гривень до річного бюджету.

№4. Захист бізнесу.

Нещодавно на засіданні Уряду пан Прем’єр-міністр заявив “буде комісія, яку я особисто очолю, і ми тут в прямому ефірі будемо розбирати кожен нахабний випадок тиску на бізнес, і я не буду добирати слів, щоби давати оцінку”.

Давати оцінку нахабним випадкам не важко, важко їх побороти.

У листопаді 2017 року було прийнято розпіарений урядовий законопроект під назвою “Маски-шоу стоп”. По факту він не працює. В країні продовжуються атаки силових підрозділів на бізнес. Свіжий приклад – обшуки компанії, що займається електронними грошима на підставі звинувачень у фінансуванні тероризму. Адвоката на обшук не допустили, хоча саме закон «Маски-шоу стоп» гарантує доступ захисника на кожен обшук.

Цей факт лише доповнює невтішну традицію, коли справи, порушені податківцями, не мають судових перспектив та відповідно обвинувачених. Адже насправді немає ні правопорушень, ні доказів. А обшуки як були методом тиску, так і лишилися.

Більше того, через місяць після прийняття Закону, Уряд скасував мораторій на перевірки бізнесу, тим самим надавши органам, які здійснюють такі перевірки, зелене світло на вибивання грошей з підприємців.

Такі дії разом з високим рівнем корупції, нестабільністю гривні відлякують іноземних інвесторів. У 2016-у річний обсяг прямих іноземних інвестицій склав 4, 4 мільярди доларів, у 2017-му – 1, 9 мільярди. 

№5Ремонт доріг.

У звіті Уряду за 2017 рік Володимир Гройсман звітує про 3000 кілометрів відремонтованого за 2 роки дорожнього полотна. Судячи з цієї цифри,  обіцянка Прем’єра про “нові дороги за 5 років” звучить сумнівною, адже в Україні – 420 тисяч кілометрів доріг. Навіть якщо йдеться тільки про 46 тисяч кілометрів доріг, які фінансуються за рахунок держбюджету, без прискорення темпів  на виконання обіцянки знадобиться 15 років.

№6. Продовження децентралізації.

За останні два роки створено 705 об’єднаних територіальних громад, а доходи місцевих бюджетів значно виросли (на 46 мільярдів гривень). Про це йдеться у звіті Уряду за минулий рік роботи.

Це, безумовно, позитив. Проте замість того, аби на ці кошти розвивати інфраструктуру – ремонтувати дитячі садки і школи, освітлювати вулиці,  місцева влада змушена витрачати кошти на невластиві видатки – оплату комунальних послуг закладів охорони здоров’я та освіти, заробітну плату адміністративному персоналу, дофінансування державних субвенцій. Саме Уряд Гройсмана, який декларує успіхи децентралізації, насправді сприяє рецентралізації, перекладаючи на місцеві бюджети невластиві видатки, які мав би покривати державний бюджет. Наприклад, компенсація пільгового проїзду окремих категорій громадян коштуватиме містам 2,5 мільярди гривень, 8 мільярдів гривень – загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, яку перекинули на місцеві бюджети. Освітню субвенцію держава недофінансувала на 4,5 мільярди гривень. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я Уряд переклав на місцеві бюджети.

В результаті таких дій великі міста за різними підрахунками втрачають від півмільярда до півтора мільярди гривень, які б вони могли витратити на розвиток та інфраструктуру. Маленькі міста теж несуть великі збитки (наприклад, за підрахунками влади міста Біла Церква, приблизні невластиві видатки можуть досягти 350 мільйонів гривень)

№7. Збільшення робочих місць.

На засіданнях Уряду Прем’єр неодноразово наголошував на майбутньому зростанні економіки, і, як наслідок, суттєвому збільшенні кількості робочих місць.

Насправді ж сьогодні Уряд не стимулює людей працювати в Україні, не створює умови для відкриття і розвитку бізнесу, замість того чинить тиск і підвищує штрафи. Для того, щоб зрозуміти реальне становище українського ринку праці, достатньо подивитися на цифри:

367 тисяч безробітних осіб тільки офіційно зареєстровані в Україні станом на березень 2018 року;

4 особи претендують на 1 вакансію;

майже 2,5 мільярди гривень складає заборгованість по заробітних платах;

8,5 тисяч українців стали мігрантами за січень-лютий 2018 року.

№8. Пенсійна реформа.

Так звана “пенсійна реформа імені Гройсмана” – це величезна піар-акція державного масштабу.

У звіті Володимира Гройсмана – гучна декларація про підвищення пенсій для більш ніж 9 мільйонів українських пенсіонерів.

І це дійсно так, але відчутні надбавки отримала лише третина з них. Надбавки для 5,8 мільйонів громадян склали менше 500 гривень.

Інші підсумки реформи: завуальоване підвищення пенсійного віку, підвищення вимог до страхового стажу, знецінення вартості року страхового стажу, як результат – зменшення пенсій всім майбутнім генераціям пенсіонерів.  Внаслідок реформи пенсіонери отримують пенсії розміром близько 32% від середньої заробітної плати. Цей показник нижчий, ніж він був до реформи. Він буде падати і надалі, а надбавки до пенсій з’їсть інфляція.

Та піар  – реформи Уряду Володимира Гройсмана не обмежуються цими обіцянками. У Прем’єра їх ще достатньо. Проте найзухваліша з них – показати українцям, як керувати країною. Але ми цього, на жаль,  так і не побачили.

Джерело: https://censor.net.ua/b3070984

Роман Семенуха

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7194 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2919) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2919) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#7195 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(282) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(282) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті