П’ять запитань до Голови Національного банку України

Наприкінці останнього пленарного тижня Президент вніс у Верховну Раду два проекти постанов – про звільнення Валерії Гонтаревої та про призначення нового Голови НБУ. Кандидатура на цю посаду – Яків Смолій, який протягом 8 місяців виконує обов’язки Голови Нацбанку України. Але попри те, що він справді має репутацію професіонала у фінансовій сфері, головне питання – чи зможе кандидат на посаду голови НБУ бути незалежним від органів державної влади, як того вимагає Закон? Чи зможе він казати “ні” черговому проханню з Банкової прийняти рішення щодо сумнівного рефінансування?

Сьогодні Національний банк України, не дивлячись на гучні заяви його представників про незалежність, тісно пов’язаний із політикою. Політичний вплив простежується у сприянні певних сил грубим порушенням НБУ у сфері банківської діяльності. Навіть сам факт того, що екс-голова Нацбанку Валерія Гонтарева, попри норми Регламенту, досі не звітувала перед Верховною Радою за підсумками завершення своєї професійної діяльності, багато про що говорить. Щонайменш можна стверджувати, що парламенту так і не вдалося виконувати контролюючу функцію над НБУ за часів головування Гонтарєвої.

Українців залишають без відповідей на низку запитань, що назріли за період діяльності “антикризового менеджменту”, введеного Президентом до Нацбанку у 2014 році. Ці питання тісно межують із банківським портретом країни, який ми маємо на сьогодні.

ПИТАННЯ 1. ЧОМУ ПРЕЗИДЕНТ ІГНОРУЄ ЗАКОН?

Йдеться про порушення процедури звільнення та призначення Голови НБУ. Голова НБУ призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента строком на сім років, і звільняється з посади теж за поданням Президента. Після прийняття відповідного рішення, Голова має доповісти перед Верховною Радою про результати своєї діяльності на посаді (згідно з ч. 10 ст. 18 ЗУ “Про НБУ”).

Після звільнення у зв’язку із заявою про відставку, Голова НБУ не перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного Голови. Обов’язки звільненої особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник, а Президент вносить до Верховної Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду не пізніш, як у двотижневий строк з дня звільнення особи, яка займала цю посаду. Далі така кандидатура може бути відхилена Парламентом, і має бути замінена Президентом у той же двотижневий строк. На цей період особа, призначена на тимчасове виконання обов’язків Голови НБУ продовжує їх виконувати, але не більше одного місяця.

Валерія Гонтарева подала у відставку 10 травня 2017 року. З того моменту на президентському рівні тільки почали говорити про призначення нового Голови Нацбанку.

Очевидно, що затягнута присутність Гонтаревої, довгий підбір кандидатури на посаду Голови НБУ, порушення регламенту звільнення та призначення – це частина політичної гри. Розпочаті за часи правління екс-голови справи мали бути завершені, і йдеться, на жаль, не про справи, які б покращили стан української банківської системи та фінансового сектору в цілому.

ПИТАННЯ 2. ЗА ЧИЄЮ СХЕМОЮ ПРОЙШЛА ЛІКВІДАЦІЯ “СХЕМНИХ БАНКІВ”?

Очищення української банківської системи від схемних банків презентувалось як досягнення антикризового менеджменту. Зі 180 банків, що працювали у 2014 році, залишився 91, адже за підсумками перевірок, здійснених НБУ, з’ясувалось, що левова частка цих банківських установ є “схемними” банками, чиє призначення – відмивання коштів та інші протизаконні дії.

Але ж активи ліквідованих банків оцінені в рази менше їх реальної вартості.

Не риторичним є питання чому Валерія Гонтарева мовчала, коли поруч могли чинитися подібні злочини. Голова НБУ озвучувала перелік банків та прізвищ їх власників, які є найбільшими боржниками за кредитами рефінансування. До списку потрапив Дмитро Фірташ із банком “Надра” та боргом 9,8 млрд грн, Олег Бахматюк (“Фінансова ініціатива”, “VAB”) – понад 10 млрд грн, Микола Лагун (“Дельта банк”) – 8 млрд грн, Костянтин Жеваго (“Фінанси і кредит”) – 6,3 млрд грн, Леонід Клімов (“Імекс-банк”) – 3,4 млрд грн.

Нацбанк мав можливість виступити ініціатором справ проти цих порушників, але не зробив цього. Сьогодні жодного власника банку, що довів свою установу до банкрутства, не покарано. Цим занепокоєні найбільші кредитори України – МВФ та Світовий банк, які закликають Мінфін та НБУ притягнути колишніх власників банків-банкрутів до відповідальності, наголошуючи на тому, що для платників податків вартість таких банкрутств з 2014 року склала 215 млрд грн.

ПИТАННЯ 3. ЧОМУ ЗАТЯГНУЛИ НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ “ПРИВАТБАНКУ”?

Згідно з результатами незалежного розслідування компанії Kroll, “Приватбанк” був об’єктом шахрайства протягом 10 років до моменту націоналізації, оцінка збитків складає 5,5 млрд доларів. Мали місце виведення кредитних коштів, приховування джерел їх походження, організація тіньового банку у межах “Приватбанку”, незаконна структура управління кредитами (95% кредитного портфеля банку було видано пов’язаним особам).

Станом на сьогодні націоналізація “Приватбанку” коштувала платникам податків 155 мільярдів гривень. Кожен українець поклав зі свого гаманця на цю “добру справу” близько 3,5 тисяч гривень.

За умови проведення націоналізації своєчасно витрати були б суттєво скорочені.  Але НБУ, як регулятор, який проводить інспекційні перевірки, не ужив своєчасних заходів для запобігання шахрайству.

Зараз чіткої оприлюдненої стратегії щодо “Приватбанку” у Мінфіну немає. Фінансова ситуація контрольована, але не стабільна. Націоналізований “Приватбанк” вже програв у суді 1 мільярд гривень родині Суркісів, якими будуть результати інших судових справ передбачити важко.

ПИТАННЯ 4. ЧИ МОЖНА БУЛО СТРИМАТИ ДЕВАЛЬВАЦІЮ ГРИВНІ?

З моменту впровадження в Україні грошової реформи, ніколи девальвація гривні не була такою високою, як за часів правління Валерії Гонтаревої.

1996 рік – один долар коштує 1,75 грн. 1998-й – 3,4 грн, 1999-й -5,02 грн. У 2008-му курс зростає до 7,79 грн за 1 долар.

2014 рік, введення антикризового менеджменту. Ціна долара – 15 гривень. Такий стрибок зрозумілий – війна з Росією, зміни у державному правлінні.

Але від тоді і до сьогодні, коли курс складає 28,5 грн, минуло три роки правління антикризового менеджменту. При цьому його представники, оминаючи реальність, відносять до своїх надбань  створення гнучкого курсоутворення та вирівнювання макроекономічних дисбалансів.

ПИТАННЯ 5. КОЛИ БУДЕ ПРОВЕДЕНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ?

НБУ мав би посприяти проведенню валютної лібералізації з урахуванням поточних українських реалій.

По-перше: згідно з офіційними даними, 47% української економіки знаходяться у тіні. Вільний рух капіталу у сфері валютного ринку погіршить ці показники. Потрібна стратегія боротьби із тіньовою економікою, щоб Україна не стала центром відмивання коштів.

По-друге: згідно з даними НБУ, близько 92 млрд грн готівкової валюти України знаходиться в обороті, левова частка цієї суми – на руках у населення. За таких умов вільне переміщення валюти між Україною та іншими державами ставить під удар економіку цих держав за рахунок дисбалансів ринку, адже уже зараз ЄС обмежує рух власної валюти.

Підбиваючи підсумки, можна зазначити, що три кризи (банківська, валютна, макроекономічна), із якими мав боротися антикризовий менеджмент, призначений Президентом три роки тому, подолані не були. Інфляція утримується насилу.

Вирішення цих проблем делегується новому Голові Національного банку України. Залежний від Адміністрації Президента антикризовий менеджмент вже продемонстрував свою неефективність, тож, важливо, щоб призначений Голова НБУ був максимально незалежним у своїй діяльності від органів влади. Національний банк України має працювати не на перших осіб держави, а на українських громадян.

Джерело: https://censor.net.ua/b3047442

Роман Семенуха

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7067 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2741) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2741) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#7066 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(263) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(263) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті