П’ять причин звільнити керівника ДФС
zhurzhiy3 zhurzhiy3

Андрій Журжій про те, чому потрібно звільнити Романа Насірова з посади голови ДФС.

27 вересня на засіданні уряду голова Державної фіскальної служби прозвітував про досягнення ДФС за останні вісім місяців роботи.

Крім боротьби із злочинцями з Iphone 7, до головних результатів роботи ДФС Роман Насіров відніс 474,9 млрд грн надходжень до зведеного бюджету в 2016 році і середній показник надходжень з ПДВ в розмірі 12 млрд грн щомісячно.

З цього приводу хотілося б все ж нагадати, що надходження податків в державний бюджет є, в першу чергу, наслідком сумлінного виконання платниками податків своїх обов’язків, а не досягненням ДФС.

Стосовно ж рекордних 12 млрд грн з ПДВ, то такий результат ми отримали ще восени 2015 року в результаті запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, а тому відносити це до досягнень 2016 року не варто.

Проте Насіров не відзначив низку найбільш важливих для фіскальної політики України аспектів. Через це на засіданні уряду я звернувся до прем’єр-міністра з вимогою негайно звільнити голову ДФС. Це вже друге моє звернення.

Щоб не виглядати голослівним, нижче — п’ять причин, які доводять, що Насірову давно треба було розлучитися зі своїм кріслом.

1. Бюджетне відшкодування ПДВ — численні порушення податкового законодавства.

Питання бюджетного відшкодування є чи не найболючішим питанням 2016 року для платників податків.

Найбільш обговорюваною стала ситуація тижневого зупинення бюджетного відшкодування з ПДВ всередині літа. Хоча саме цей випадок став найбільш відчутним для бізнесу, він був не єдиним фактом порушення податкового законодавства при здійсненні бюджетного відшкодування.

В результаті аналізу стану бюджетного відшкодування протягом 2016 року ми виявили численні порушення черговості відшкодування.

tabl

Як видно з таблиці, при поданні заяв на бюджетне відшкодування ПДВ платники податку, які подавали такі заяви пізніше, отримували відшкодування чомусь раніше. Отже, ДФС повністю ігнорує порядок черговості виплати бюджетного відшкодування ПДВ, встановлений ПК України.

Крім того, аби громадськість не могла виявляти такі факти, ДФС відмовляється публікувати інформацію про дати та суми бюджетного відшкодування, чого вимагає Податковий кодекс.

На мої численні депутатські звернення, на вимогу Ради бізнес-омбудсмена щодо публікації повної інформації на сайті ДФС мені надіслали незрозумілу відповідь за підписом Насірова.

“Ведення та формування реєстрів за встановленою формою потребує спеціального програмного забезпечення. При цьому окремого фінансування на створення такого програмного забезпечення в кошторисі ДФС на 2016 рік не передбачено”, — зазначає голова ДФС.

Проте це не відповідає дійсності, а керівництво ДФС умисно порушує вимоги чинного законодавства для недопущення виявлення їх корупційної діяльності.

2. Низька ефективність роботи податкової міліції.

За інформацією, наданою ДФС за депутатськими запитами, незаконна діяльність конвертаційних центрів завдала державі збитків у розмірі 3,78 млрд грн у 2014 році і в розмірі 3,15 млрд грн у 2015 році. Неефективність заходів щодо викриття такої незаконної діяльності підтверджується наступними фактами.

По-перше, за статистикою ДФС, близько 220 млн грн було арештовано в результаті незаконної діяльності конвертаційних центрів у другому півріччі 2015 року — першому півріччі 2016 року.

Проте ДФС відмовилася надати інформацію скільки із вилучених коштів надійшло в державний бюджет.

Ця обставина може пояснюватися лише тим, що ДФС не має на меті ні притягати до матеріальної відповідальності організаторів конвертаційних центрів, ні відшкодовувати в державний бюджет кошти за їх рахунок.

По-друге, завдані збитки відшкодовуються лише коштом суб’єктів реального сектора. Так, в одному з листів ДФС повідомила, що підприємства реального сектора в 2014 році відшкодували 460 млн грн, у 2015 році — 780 млн грн. Тобто відсоток відшкодованих збитків підприємствами варіюється від 10% до 30%.

По-третє, 82 конвертаційні центри ДФС виявила у другому півріччі 2015 року — першому півріччі 2016 року. Якщо порівняти кількість вироків щодо організаторів з кількістю конвертцентрів, вийде, що за цей період до кримінальної відповідальності було притягнено організаторів не більше 15 центрів.

Зазначені вироки стосуються і конвертаційних центрів, виявлених в попередніх звітних періодах, отже, статистика за 2015-2016 роки ще гірша.

По-четверте, в 2/3 випадків до кримінальної відповідальності притягаються підставні особи, тоді як фактичні організатори уникають будь-якого покарання.

Отже, робота із закриття конвертаційних центрів є звичайною профанацією, адже податкова міліція здійснює лише фактичне припиненням господарської діяльності  фіктивних підприємств, тоді як організатори злочинної діяльності ні до матеріальної, ні до кримінальної відповідальності не притягаються,а нові конвертаційні центри ростуть як гриби.

3. Невиконання обов’язків щодо стягнення заборгованості з ПАТ “Укрнафта”.

Разом з народним депутатом Вікторією Войціцькою ми неодноразово зверталися до вищого керівництва ДФС щодо цього питання.

По-перше, ми вимагали внесення в Єдиний реєстр досудового розслідування відомостей про вчинення службовими особами “Укрнафти” кримінального правопорушення за фактами умисного ухилення від сплати податків та привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем.

По-друге, ми вимагали достовірної інформації щодо суми податкового боргу “Укрнафти” з рентної плати за користування надрами окремо за кожним об’єктом надр, на які підприємству надані спеціальні дозволи.

Щодо першого випадку, то кримінальне провадження було зареєстроване лише після того, як я подав скаргу на бездіяльність слідчих податкової міліції до Шевченківського районного суду Києва.

Інформації щодо суми податкового боргу “Укрнафти” окремо за кожним об’єктом ДФС досі не надала. Служба стверджує, що у неї відсутні такі дані. Це спростовується як нормами законодавства, так і листом Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, в якому начальник підтверджує, що така інформація у ДФС є і може бути надана при систематизації її в ручному режимі.

За фактом ухилення Насіровим від виконання своїх обов’язків щодо надання інформації за зверненням народного депутата Генеральна прокуратура зареєструвала кримінальне провадження.

Річ у тім, що відсутність інформації про розмір податкового боргу “Укрнафти” окремо за кожним об’єктом надр не дозволяє Держгеонадрам прийняти рішення про зупинення дії відповідних спеціальних дозволів.

Тож Насіров особисто сприяє ненадходженню понад 10 млрд грн податкових зобов’язань “Укрнафти” до державного бюджету. Тому його прохання допомогти в стимулюванні сплати рентної плати цим підприємством, озвучене на засіданні уряду, є лише спробою уникнути відповідальності.

4. Невиконання доручення міністра фінансів щодо зміни практики ініціювання  кримінальних проваджень.

За дорученням міністра фінансів у липні Насіров оголосив про внесення змін до методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні і реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Відповідно до цих змінкримінальні провадження передаються до податкової міліції протягом 20 робочих днів, наступних за днем узгодження податкового повідомлення-рішення.

На засіданні Ради бізнес-омбудсмена за участю прем’єр-міністра голова ДФС відзвітував про неухильне дотримання представниками відомства вимог методичних рекомендацій. Це був чи не єдиний пункт, щодо якого голова ДФС сказав безапеляційно: “Так, виконуємо”. Однак є одна прикрість.

Невдовзі після зустрічі з прем’єром я отримав відповідь на депутатське звернення за підписом Насірова, де зазначається, що протягом серпня 2016 року було розпочато 103 кримінальних проваджень за статтею 212 КК України та 3 за статтею 212-1 КК України.

Крім того, до слідчих підрозділів фінансових розслідувань передано 32 матеріали перевірок суб’єктів господарювання, причому всі матеріали передано до моменту спливу 20 робочих днів, наступних за днем узгодження податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, кримінальні провадження як передавалися до моменту узгодження податкових зобов’язань, так і передаються. Насіров підтвердив, що практику ініціювання кримінальних проваджень змінювати ніхто не збирався і вкотре спромігся обманути всю Раду бізнес-омбудсмена і прем’єр-міністра.

5. Видимість проведених реформ.

За час роботи на посаді голови ДФС Насіров не раз наголошував на необхідності реформ у структурі ДФС, відходу від ревізійної і контрольної функцій і переходу до сервісної функції у взаємовідносинах з платниками податків.

Так, у квітні 2016 року він повідомив про необхідність зміни кадрової політики ДФС, зазначивши, що завдання реформи полягає не в тому, щоб механічно скоротити кількість працівників, а в тому, щоб відібрати найкращих з них.

У кінці 2015 року були виявлені непоодинокі факти порушення прав платників податків шляхом розірвання в односторонньому порядку договорів про визнання електронних документів з боку посадових осіб ДПІ у Київському районі Харкова.

Після втручання депутатів тодішнього в. о. начальника ДПІ у Київському районі Харкова притягнули до матеріальної відповідальності у вигляді скасування надбавки за жовтень та листопад.

У відповіді на моє звернення начальник ГУ ДФС у Харківській області повідомив, що за результатами перевірок він буцімто двічі притягався до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків, порушення вимог законодавства та нормативно-правових актів, які регламентують роботу ДФС.

В результаті, ГУ ДФС у Харківській області підготувало подання про звільнення згаданої особи. Згодом Насіров також повідомив мені про його звільнення.

А що ж було насправді? В той же день, коли на сайті ДФС була опублікована новина про кардинальні зміни кадрової політики, цю особу перевели на посаду начальника Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. Отже, замість звільнення — підвищення.

Вірогідно, порушення законодавства і прав платників податків є визначальним фактором для підвищення в структурі ДФС. Описаний випадок показує, з яким завзяттям Насіров проводить “реформи” і як зменшує тиск на бізнес.

Оригінал опубліковано на сайті Економічна правда

Андрій Журжій
object(WP_Term)#5139 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2159) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2159) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5140 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(172) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(172) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті