Більше року в парламенті триває боротьба за право незаконно засуджених українців на чесний вирок суду. Цю боротьбу, розповідає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд, уособлює проект закону №2033а, метою якого є створення механізму перегляду вироків особам, які були засуджені без належної доказової бази за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Віце-спікер наголошує: депутати не квапляться приймати документ у другому читанні. Причина, вірогідно, криється у тому, що частина прокурорів та суддів, які колись брали участь у подібних фальсифікаціях слідства та вироків, нині займають високі посади.

Цю теорію підтримують і у експертному середовищі. «Наприклад, суддя Гурін, який приймав рішення у справі Рафальського, є суддею Вищого адміністративного суду», – зауважує експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков.

Олександра Рафальського, про якого йде мова, Оксана Сироїд називає символом страждань, оскільки він був незаконно покараний та нещодавно помер у СІЗО, так і не дочекавшись перегляду свого вироку.

Мати засудженого Тамара Рафальська розповідає, що ще у 2009 році робоча група ООН з прав людини зауважувала, що її сина катували та вибивали зізнання, але на це ніхто не звертав уваги.

«Я більше п’ятнадцяти років боролася за долю свого сина, – розповідає жінка. – На сьогодні його вже немає серед живих, його було підло вбито. Ми пішли в суди через нововиявлені обставини, які знайшли адвокати. Прокурори та судді, які сфальшували справу, зрозуміли, що їм доведеться за це відповідати. Тому його було отруєно в СІЗО № 13».

Варто розуміти, що Олександр Рафальський – далеко не єдиний приклад винесення несправедливих вироків. За словами Оксани Сироїд, в Україні є декілька сотень людей, які стали жертвами свавільної системи прокуратури та судів.

«Тільки Верховна Рада може дати шанс цим людям на правосудний вирок та відновлення доброго імені», – зауважує Оксана Сироїд, додаючи, що фракція «Об’єднання «Самопоміч» і надалі вимагатиме ухвалення закону №2033а.