Новини
Охорона здоров’я: якими міфами обросла медична реформа і кому вигідно їх поширювати?
IMG_5083 IMG_5083

Реформування системи охорони здоровʼя сьогодні є одним із найбільш актуальних та обговорюваних питань в українському суспільстві. Однак, бачення та розуміння реформи у людей дуже різне і часто необгрунтоване.

Основа реформи — урядовий законопроект №6327, зараз готовий до голосування у другому читанні. Під час його підготовки до документа були подані майже 900 поправок.

Всі, хто працював у робочій групі — народні депутати та представники МОЗу, переконані, що систему охорони здоров’я не можна лишати у тому стані, в якому вона перебуває протягом останніх 25 років. І цю реформу повинні відчути уже найближчим часом як пацієнти, так і медичні працівники.

Тому, аби розвіяти міфи, які розповсюджують про медичну реформу, пропоную детально розглянути поправки, внесені до законопроекту Робочою групою, та їх конкретні переваги.
1. У законопроекті визначено, що перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, за які має платити держава, буде називатися програмою медичних гарантій медичного обслуговування населення. За цією програмою держава буде платити 100% за кожного громадянина тій лікарні, яка надала допомогу цьому громадянину. Програма буде затверджуватися разом з тарифами щороку в Державному бюджеті України. Це означає, що кожна копійка з видатків на охорону здоров’я, передбачених Державним бюджетом, має йти на оплату медичних послуг і лікарських засобів для наших громадян.

2. Питання «співоплати», в тому числі завдяки моїй поправці, виключено із законопроекту. Для мене саме це питання було дуже важливим, оскільки, якби було б введено співоплату, то, наприклад, умовно, за половину операції заплатила б держава, а решту коштів мав би сплатити пацієнт. А що робити тим, у кого немає грошей для оплати оперативного втручання? Але ж державні гарантії стосуються громадян, тому держава має стовідсотково гарантувати медичну допомогу на ту суму коштів, яка є в державному бюджеті на охорону здоров’я.

3. Урядовим законопроектом передбачалось оплачувати тільки екстрену, первинну та паліативну медичну допомогу, але ми відстояли, щоб за рахунок державних коштів оплачувалися усі види медичної допомоги, передбачені Основами законодавства України про охорону здоровʼя, а саме: спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, медична реабілітація. Оплаті підлягатиме і медична допомога дітям до 16 років, а також медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Сьогодні багато хто з «експертів» спекулює на тому, що після запровадження медичної реформи пологи стануть платними. Тому, аби уникнути спотворення інформації, цитую положення законопроекту дослівно:

«У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами».

Отже, після прийняття законопроекту, пологи за рахунок державних коштів стануть однією з державних гарантій і будуть оплачуватися тому пологовому будинку, до якого приїде жінка.

Крім того, аби держава мала фінансову можливість виконати гарантії, закладені у законопроекті, ми передбачили норму, згідно з якою обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначатиметься у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік у розмірі не менше 5% валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями Державного бюджету.

Таким чином, якщо уряд буде реалізовувати цю норму закону, то коштів буде достатньо, і люди дійсно зможуть це відчути.

4. Аби попередити ситуацію, коли з якоюсь лікарнею не буде укладений договір про медичне обслуговування населення, а люди можуть залишитися без медичної допомоги, ми передбачили повну заборону для Національної служби здоровʼя на ухилення або відмову в укладенні договору за програмою медичних гарантій з лікувальними закладами, які подали заяву про його укладення. Таким чином, усі комунальні заклади охорони здоров’я матимуть можливість отримати державне фінансування відповідно до договору про медичне обслуговування населення, і всі громадяни гарантовано одержать медичну допомогу у тих закладах, в яких звикли та мають бажання обслуговуватись.

5. Включено до положень законопроекту і фінансові гарантії для медичних працівників. Так, при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компоненту оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватись такі тарифи та коригувальні коефіцієнти. Якби тарифи затверджувалися у 2017 році, це було б 13 400 грн без урахування податків.

Дуже важливим є затвердження норми, що органами місцевого самоврядування можуть прийматись і додатково виплачуватись як «програми місцевих стимулів» надбавки до заробітної плати медичним працівникам. Це засіб втримати найкращих медичних працівників, створюючи їм додаткові фінансові стимули за рахунок коштів місцевих бюджетів.

6. Якщо в населеному пункті немає сімейного лікаря, то люди, звісно, ідуть з цією проблемою до представників місцевої влади, які зобов’язані вирішити проблему. А це, відповідно, стимулюватиме органи місцевого самоврядування будувати амбулаторії, створювати умови для діяльності лікарів, вживати заходів щодо забезпечення їх дешевим житлом, автомобільним транспортом тощо.

Тому законопроектом передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників, а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші програми в охороні здоров’я.

7. Не менш важливими були поправки щодо клінічних протоколів лікування. Ці положення важливо залишити без змін, аби не допустити, щоб лікарі лікували наших громадян згідно з клінічними настановами, які навіть не перекладені українською мовою або щодо яких затверджене лише посилання на джерело опублікування, чи розміщення англійською мовою у базі даних або на веб-сторінці.

У всьому світі клінічні настанови не є обов’язковими. Вони можуть бути дуже авторитетними, рекомендуватися для використання міністерствами охорони здоров’я, але ніколи не затверджуються ними. Не є винятком існування декількох настанов з одного питання, розроблених різними авторитетними авторами. До того ж, виходячи з положень законопроекту, вся відповідальність за наслідки такого лікування перекладалася на пацієнта.

8. В Україні, при постійній нестачі коштів, дуже поширене застосування або малоефективних застарілих лікарських засобів, методів профілактики, діагностики та лікування або невиправдане використання дорогих технологій, непоодиноким є дублювання діагностичних досліджень при переведенні хворого з поліклініки в стаціонар, з одного закладу охорони здоров’я до іншого, нерідко спостерігається неефективне використання наявної ресурсної бази тощо.

Тому законопроектом вводиться нове поняття та його визначення «оцінка медичних технологій – експертиза медичних технологій щодо клінічної ефективності, економічної доцільності, організаційних проблем та проблем безпеки для громадян у зв’язку з їх застосуванням».

Також передбачено, що розроблення галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, проведення державної оцінки медичних технологій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9. Для тих пацієнтів, які орієнтовані на сервіс і мають кошти платити, законопроектом надається можливість звертатися до приватних медичних закладів, але держава оплатить лише перелік, обсяг медичної допомоги, що є в державній програмі гарантій, і за тарифом, який буде визначений однаковим для всіх лікарень, решту вартості між державним тарифом та вартістю медичних послуг приватного закладу має платити пацієнт самостійно.

Прийняття законопроекту надасть можливість розвиватися і медичним закладам, а головним лікарям стати ефективними управлінцями.

Так, завдяки прийнятому Закону про автономізацію медичних закладів лікарні можуть вільно господарювати, у тому числі підписувати контракти, мати свій рахунок у банку. Разом з тим, законопроект №6327 змінить принцип фінансування лікарень. Більше грошей отримає не той заклад, де більше ліжко-місць, а той, що надає більше якісних послуг.

Крім того, головні лікарі будуть обиратися на відкритих конкурсах за участі громадськості та представників місцевої влади. Контракт з головним лікарем буде мати обмежений термін.

Тому важливо, щоб місцева громада, яка є власником медичного закладу та фактично наймає головного лікаря, вимагала якісних послуг у лікарні.

Проаналізувавши положення законопроекту, стає зрозумілим, що «страшилки» про медичну реформу поширюють ті, кому вигідно зберегти «тіньові потоки» від пацієнтів.

А насправді, проведено колосальну роботу і отримані ґрунтовні напрацювання, які згодом, я сподіваюсь, виведуть систему охорони здоров’я нашої держави на якісно новий рівень задля покрашення стану здоров’я та якості життя кожного з нас. І нарешті Україна зможе реалізувати те, що багато країн пострадянського простору зробили ще 15-20 років тому.

Тепер черга за народними депутатами. Сподіваюсь, вони підтримають ініціативи, що пропонуються законопроектом!

Ірина Сисоєнко
object(WP_Term)#5148 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2170) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2170) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5145 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(172) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(172) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті