
Виборчий кодекс мав найбільш тернистий шлях серед всіх законопроектів цього скликання.
У 2015 році таки був зареєстрований цей законопроект, але отримав надзвичайно великий опір: тодішня Адміністрація президента не приховувала свою позицію про те, що виборчі правила не треба змінювати, та й величезна кількість мажоритарників стверджувала, що вони ні за яких обставин не проголосують за зміну виборчої моделі.
Але саме завдяки підтримці людей, громадському тиску, 7 листопада 2017 року Виборчий кодекс був ухвалений у першому читанні критичною кількістю голосів – рівно 226.
Після цього було подано більш як 4,5 тисячі поправок. Добре відомо, що у Верховній Раді, аби поховати якесь питання, треба створити робочу групу, і вона була створена. Але, о диво (!), робоча група змогла якісно опрацювати ці поправки і додаткові пропозиції.
Далі Комітет правової політики вперто не збирався на свої засідання, чим блокував можливість винесення документа у залу. Врешті-решт, комітет близько місяця тому зібрався і не підтримав жодну поправку, затверджену робочою групою. Це було зроблено для того, щоб завалити Виборчий кодекс в сесійній залі або ж зробити текст документа неприйнятним.
Сьогодні парламент показав, що таки може у критичні моменти ухвалювати критично важливі рішення. Закликаю людей звернути увагу на те, наскільки політики своїми діями підтверджують свої обіцянки. «Самопоміч» за Виборчий кодекс єдина дала 100% голосів.
Що ж отримає виборець із його ухваленням:
- Ліквідація мажоритарної складової, завдяки якій має зникнути явище ганебного «гречкосійства».
- Відкриті виборчі списки на парламентських виборах, коли виборець обирає не лише конкретну політичну силу, але й може підтримати конкретного кандидата у цьому списку, збільшивши його шанси на потрапляння в Раду.
- Регламентування політичної агітації на телебаченні та радіо – це означає, що якщо політична сила має дуже багато грошей, вона все одно не зможе викупити весь ефір.
- Заборона зовнішньої політичної реклами – зникають білборди, сітілайти – залишаються лише переносні конструкції, як це є в більшості європейських країн, а партії будуть змушені іти своїми ногами і спілкуватися з виборцями.
- Інтеграція у кодекс антикорупційного законодавства – обмеження суми коштів, яка може бути внесена на підтримку політичної сили, і встановлення порядку перевірки цієї інформації – починаючи від перевірки декларації кандидатів у народні депутати.
Досягнута головна ідея – перехід на відкриті списки і ліквідація мажоритарної складової. Якщо наступне скликання буде готове покращувати цей Кодекс – це теж буде тест на їхню перевірку.
Отож, що можна і треба змінити у Виборчому кодексі:
- все-таки понизити виборчий бар’єр до 3% – це зробить парламент більш репрезентативним;
- пришвидшувати набуття чинності Виборчого кодексу – не чекати до 1 грудня 2023 року;
- встановлення більш суворих критеріїв до політичної агітації, щоби усунути політичну джинсу в медіа.
До відома майбутніх народних депутатів – це можна зробити за один день.