Законопроект 5313 запроваджує квоти для української мови на телебаченні – 75% для загальнонаціональних мовників і 50% для місцевих у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00 протягом доби.

«Самопоміч» підтримала цей проект закону в першому читанні, оскільки ми однозначно виступаємо за посилення позицій державної мови і за поширення її використання, зокрема, в інформаційному полі України. Однак, цей проект закону мусить бути доопрацьований до другого читання та із врахуванням зауважень,  має діяти виключно у перехідний період. Надалі мають діяти норми Закону України «Про державну мову» 5670 – так званий «громадський закон» – який повинен бути розглянутий і продебатований у ВРУ якнайшвидше.

Щодо зауважень до підтриманого сьогодні проекту закону про квоти на ТБ :

1) Порядок обчислення виконання передач фактично не збільшить частку української мови в ефірі. У проекті закладена модель: ведучий – українською, гості, музика – будь-якою іншою мовою. І найцікавіше, що така передача вважатиметься виконаною державною мовою. Пропонуємо зараховувати до квоти тільки фактичне використання державної мови у передачі, особливо у новинних програмах.

2) Пропоноване повноваження РНБО погоджувати зарахування до частки мовлення державною мовою відповідного контенту, виконаного будь-якими іншими мовами,  не відповідає правовій природі цього органу. РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України (стаття 107 Конституції України). РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Цю норму варто вилучити з проекту.

3) Закон «Про систему іномовлення» поширюється також на інформування українців за кордоном, а також аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, територіях, на яких запроваджено надзвичайний, воєнний стан, а також у районах проведення антитерористичних операцій, тому очевидно, що є необхідність ведення мовлення державною мовою. Зрозуміло, що частка державної мови в іномовленні може бути меншою, проте встановлення її є необхідним. Пропоную визначити частку державної мови в системі іномовлення через внесення змін до ЗУ «Про систему іномовлення». Рівень цієї частки має бути предметом дискусії.

4) У Прикінцевих положеннях до проекту пропонується: протягом першого року з моменту набуття чинності цим Законом, програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією, зараховуються до частки виконаних державною мовою. Фактично перший рік після прийняття цього закону, квоти не будуть виконуватися. Цю норму необхідно вилучити, як недостатньо обґрунтовану.

5) Неприпустимим є внесення будь-яких змін до Закону «Про засади державної мовної політики» Ківалова-Колєсніченка. Вносячи зміни до нього, Верховна Рада його фактично легітимує.

Щодо колізії між Законом «Про телебачення» та згаданим Законом КК, варто зазначити, що «У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності» (лист Міністерства юстиції від 26.12.2008 N 758-0- 2-08- 19).  Отже, норми щодо внесення змін до ЗУ «Про засади державної мовної політики» варто вилучити з проекту.

Готуємо поправки до законопроекту 5313 з думкою про ухвалення Закону «Про державну мову» 5670.

Давно на часі.