Монетизація субсидій. Як має бути. На мою думку, наведений аналіз і пропозиції цілком обґрунтовані та логічні.

Я за ТАКУ справжню монетизацію, а не чергову імітацію з боку Уряду:

Бачення Руху ПроОСББ:

Принципи і підходи до 2-го етапу монетизації житлових субсидій і пільг

Базові принципи:

1. Допомогу надає держава за рахунок коштів бюджету. Ні ОСББ, ні управителі, ні виконавці комунальних послуг не повинні враховувати призначену (але ще фактично не оплачену) житлову субсидію в рахунок зменшення зобов’язань її отримувача відповідно перед ОСББ, управителем, виконавцем. Сенс монетизації житлових субсидій і пільг полягає саме у звільненні ОСББ, управителів і виконавців від кредитування держави за її соціальними зобов’язаннями.

2. Функції держави виконують її органи, а не ОСББ. Ні ОСББ, ні управителі, ні виконавці комунальних послуг, ні банки не повинні виконувати адміністративних функцій держави та вести облік “переплати” чи “економії” житлової субсидії. І тим більше не повинні вони нести обов’язку з “повернення” “економії” в бюджет. Для них усі кошти, отримані хоч безпосередньо від споживача, хоч заплачені за нього державою, є коштами споживача. Сенс монетизації полягає в тому, що сам отримувач субсидії (він же – співвласник і споживач комунальних послуг) несе відповідальність за використання отриманих ним від держави коштів, і він же отримує вигоди в разі досягнення тієї чи іншої “економії”. У зв’язку з цим слід пам’ятати, що, наприклад, навіть перерахунок плати за ненадані/неякісно надані послуги виконавцем комунальної послуги є передбаченою законом компенсацією для її споживача – і цілком справедливим є залишити таку “економію” в розпорядженні отримувача субсидії.

Так само Ні ОСББ, ні управителі, ні виконавці комунальних послуг не повинні забезпечувати органи соцзахисту інформацією, законним власником/держателем якої вони не є (як-от про склад зареєстрованих у приміщенні).

3. При призначенні житлової субсидії застосовуються соціальні нормативи. Органи соціального захисту не повинні виконувати функцій “контролера” щодо ОСББ, управителів, виконавців комунальних послуг, та перевіряти “фактичну вартість”, “фактичний об’єм” чи “фактичний склад/перелік” понесених витрат чи спожитих послуг. Розмір субсидії розраховується виходячи із соціальних нормативів, і, будучи один раз визначений, не підлягає в подальшому перегляду/коригуванню (крім випадків зміни тарифів на комунальні послуги) аж до завершення строку, на який призначено субсидію.

Бачення моделі:

1. Громадянин звертається по призначення житлової субсидії до місцевого органу соціального захисту населення (УСЗН). Інформація, необхідна для призначення субсидії, отримується від самого громадянина, із державних реєстрів, і лише в разі необхідності – від ОСББ (лише про розмір внесків/платежів та відсутність заборгованості; склад зареєстрованих і площа приміщення є даними держреєстрів).

2. УСЗН призначає житлову субсидію виходячи з отриманих даних, соціальної норми житла і соціальних нормативів. І нікому про це не повідомляє: ні ОСББ, ні управителю, ні виконавцю комунальної послуги; бо їм ця інформація ні до чого.

3. Кошти житлової субсидії перераховуються отримувачу на банківський рахунок зі спеціальним режимом використання [в Ощадбанку].

4. ОСББ, управитель, виконавець комунальної послуги виставляють отримувачу житлової субсидії в 100% розмірі рахунки/квитанції на сплату, відповідно, внесків і плати за послуги на тих самих умовах, що й іншим співвласникам – без урахування сум призначеної субсидії (про яку вони і не знають).

5. Отримувач житлової субсидії сплачує внески в ОСББ, оплачує житлово-комунальні послуги зі свого рахунку [в Ощадбанку] частково з власних коштів, частково за кошти субсидії.

6. По завершенні строку, на який було призначено субсидію, кошти зі спецрахунку [в Ощадбанку] громадянин має право отримати готівкою чи перерахувати на свій “звичайний” поточний рахунок.