Люди дії і надії
foto_main foto_main

В списку Об’єднання «Самопоміч» жодного екс-депутата Верховної ради.

Це унікальна річ для української політики, де депутати перекочовують зі партії в партію і роками просиджують в Раді. Міняються назви, гасла, не міняється лише країна. «Самопоміч» – це люди, які не нарікають на владу, не чекають повноважень, а вже сьогодні роблять те, що змінює країну навколо них.

Історія одного міста

Сьогодні в Україні говорять про Львів, як одне з найбільш успішних міст.

А 8 років тому у Львові вода була погодинно. З 6 ранку по 9 і в такі ж години – ввечері. Постійно вимикали світло. Мешканці зимою перекривали мости через відсутність тепла. Дороги… Чи є сенс говорити про дороги? Навіть знаменита сьогодні площа Ринок була розритою ямою з калюжами.

Сьогодні у Львові цілодобова вода. Світло є. Майже всі дороги відремонтували. До міста приїжджають на роботу працівники високотехнологічних компаній з усієї країни.

Це все не зважаючи на постійне зменшення повноважень місцевого самоврядування. Київ забирає в міст останні важелі впливу. Львів бореться за своє майбутнє і об’єднує інші міста.

tramway-elektron-2013-10-19_1217a_HBR-20Попри відсутність коштів і повноважень Львів динамічно розвивається. Новий трамвай львівського виробництва «Електрон» не лише на вулицях Львова, але й у списку замовлень від багатьох європейських міст. Фото: Віталій Грабар.

Садовий розповідає, що досягати успіху допомагають 2 речі: мотивовані молоді люди навколо і спільне бажання багато працювати.

Його одна з улюблених тез: «краще півроку відсутності досвіду, ніж постійне шкідництво». За 8 років понад 6 000 студентів пройшли стажування в міській раді. Кращі з них – в команді мера, в команді «Самопомочі». Зараз він каже: «наше завдання – шукати молодих чесних людей і давати їм владу. І тоді вони багато будуть робити для країни, а не забирати усі повноваження собі». Саме таких людей він і запросив в команду партії на вибори у парламент.

Друге – гроші. Останні 5 років кожен день Львова та інших міст починається з дилеми: як зробити той чи інший платіж, навіть якщо кошти є на рахунку. Казначейство блокує кошти іноді більше ніж рік. А як заплатити за ремонт школи, лікарні, дороги. Можна, звичайно, опустити руки, нічого не робити і казати, що є проблеми. Так роблять більшість міст.

Садовий пішов іншим шляхом. Львів активно працює з Європейським банком реконструкції і розвитку, європейськими фондами та урядами. Львів – найбільший партнер європейських інституцій серед всіх міст України. Десятки мільйонів євро інвестуються в дороги, тепло-та водопостачання. Що найцікавіше, усі тендерні процедури відбуваються за європейськими нормами. Контроль за якістю робіт та фінансами здійснюють європейські експерти. Парадокс, але збереження унікального історичного ансамблю центру Львова, який є в списку ЮНЕСКО, сьогодні фінансують ЄС, Німеччина, Норвегія, Польща але … не Україна.

«Я не особливо пишаюся, що ми у Львові зробили цілодобово воду чи відремонтували дороги. Це просто мусить бути. Наше завдання – це розвиток, це стратегічні рішення, які будуть впливати на майбутнє міста.», – каже Садовий.

Сьогодні Львів – культурна столиця України. За різними рейтингами Львів – найкраще місто для життя, найбільш привабливий регіон для інвесторів. Щороку до Львова приїжджає понад мільйон туристів.

Мер Львова каже, що часу на роботу дуже мало: «95% часу ми тратимо на подолання труднощів, які створює держава. А можете собі уявити, якщо навпаки – була би підтримка держави? Якщо би міста могли дихати на повні груди. Маючи так багато мудрих людей. Не заважайте людям працювати! Вони самі все зроблять!»

Реформи без влади

U.S. Vice President Joe Biden listens to explanations as he visits Mikhailovskaya Square in KievГанна Гопко розповідає Віце-Президенту США Джозефу Байдену про те, як шляхом впровадження реформ Революцію Гідності перетворити в революцію ефективності. Фото: Reuters

Їй 32. Вона дуже любить свою 3-річну доньку Софійку і чоловіка, цінує сімейні цінності. Але загострене відчуття справедливості не дозволяє Ганні Гопко просто бути мамою, дружиною і день за днем просто працювати.

Ганнуся, – так її називають рідні та колеги, – розробила разом з командою понад 50 законопроектів, 40 з яких – у парламенті. 18 проголосовано. Серед них, наприклад, революційні закони «Про вищу освіту», «Про відновлення довіри до судової гілки влади», «Про прозорість держзакупівель», «Про суспільне мовлення». На черзі – європейська інтеграція.

Під час Майдану Ганна була активісткою «Громадського сектору». В січні 2014 вони заявили, що працюють над пакетом реформ для України. Так почав свою роботу Реанімаційний пакет реформ, співзасновником якого і стала Ганна. Зараз в команді РПР – 120 кращих експертів України у різних напрямках: децентралізація, антикорупційна реформа, судова реформа, реформа органів правопорядку та інші.

«Наприклад, в 2012 році – коли стало відомо, що Янукович купує малину за 700 гривень – опозиція зареєструвала закон «Про державні закупівлі». У травні 2014 року – ми таки «дотиснули» його прийняти. Тепер – держава повинна публічно звітувати за такі закупівлі», – розповідає Ганна.

А пам’ятаєте, коли заборонили палити в ресторанах? 2 року тому. Здавалося, – це неможливо. Тепер – це норма. Ганна Гопко тоді координувала команду різних громадських організацій, аби досягнути цього. Також – оті страшні картинки на пачках сигарет – теж справа її рук. Після цього – українці стали палити на 13% менше.

Реформи та здоров’я українців – не єдина сфера зацікавлення Ганни. Крім цього, вона у 2005 році врятувала 88 га 200 літніх дубів та повернула прородо-заповітний статус заказнику «Корналовичі» – провівши серію журналістських розслідувань.

А у 2008 році разом із сільським головою села Сянки – перемогли у 18-річній боротьбі за звільнення села від отрутохімікатів. Того року було вивезено 23 тонни заборонених та непридатних до використання пестицидів, які потрапляли в овочі.

Ганна – не чекає повноважень. Вона просто змінює світ навколо себе. Запалює цією енергетикою інших. І досягає результатів.

Мама Ганни, пані Надія – боїться відпускати доньку в політику: «це небезпечно, тим більше, в цей час. Але вона справиться, Ганнуся завжди була такою, завжди навколо себе об’єднувала людей».

Захистити сім’ю, захистити країну

_LEV7846Патріоти з Донбасу на чолі із Семеном Семенченком стали першими, хто організувався у добровольчі військові структури. Згодом їх шлях повторили тисячі патріотів з усієї України. Фото: прес-служба батальйону «Донбас»

Семен Семенченко в якусь мить став національним героєм. І, одночасно – жертвою інформаційної війни проти нього. Хто він? Чим живе? Які його цілі в політиці?

Раніше для всіх було загадкою – ким був Семен Семенченко до того, як став командиром батальйону «Донбас». Як розповідає сам Семен – він це робив, аби захистити своїх рідних: «Я мусив говорити про себе неправду, ходити в балаклаві та приховувати хто я. Не міг рідних вивезти із небезпечної зони. Тим більше, не всі мене підтримували… Тепер, коли вони в безпеці – я відкритий. Мені нема чого приховувати».

Він народився в Криму, згодом жив на Донбасі. У далеких 90-х був редактором двох газет, потім – керівником благодійного фонду і декількох громадських організацій. «У 2004-му році був на Майдані… Був на Майдані нашому (2013-14 рік, – авт.). Після Майдану приїхав у Донецьк і гадав, що зараз почнуться зміни… А зміни так і не почалися», – розповідає Семен.

Коли стало зрозуміло, що міліція в Донецьку заодно з сепаратистами, він усвідомив, що прийшов час озброюватись. До того він з однодумцями намагались як Донецька Самооборона охороняти поодинокі мітинги, які відбувались у Донецьку.
Семенченко на хвилину відвертає погляд. Потім додає: «я зрозумів, що беззбройні битви ідуть в минуле, іде збройне протистояння. І в квітні було створено батальйон «Донбас».

Як мала дістати існуюча система, аби батько 3 дітей взяв в руки зброю і пішов на війну добровільно. Так само дістало, як і мільйонів українців і десятки тисяч таких же відважних українських чоловіків.

У липні комбата «Донбасу» Семена Семенченка призначили відповідальним за Артемівськ. 19 серпня, під час зачистки Іловайська, він з хлопцями був на передовій: «місце командира в штабі за 2-3 км від місця бою. Але були ситуації, коли я не мав морального права не бути разом з своїми хлопцями на передовій». Його поранили. Потрапив в госпіталь в Дніпропетровську звідки продовжував координацiю батальйону «Донбас» пiд час лiкування.

«Я не мав морального права не бути разом з своїми хлопцями на передовій»

У вересні цього року Семенченко створив «Українську військову організацію». «Це система підготовки людей, відбір людей за мотивацією. Це люди більш старшого віку, які для себе вже все вирішили і мають мотивацію на захист Батьківщини. Вони підуть у війська територіальної оборони в своєму регіоні», – розповідає Семен.

У серпні цього року Семенченка відзначили Орденом Богдана Хмельницького.

«Я отримав великий аванс від українців – коли вони почали говорити, що я герой. Я мушу цей аванс відпрацювати. Насправді я не герой. Я просто хочу, щоб моя сім’я була в безпеці. А Україна – єдиною», – додає Семенченко.

А поки він, не чекаючи вказівок і дій влади – сам літає в Америку та домовляється про навчання в кращій Американській військовій академії про тренування для наших командирів-добровольців. Щодня разом з командою веде переговори щодо визволення наших хлопців з полону.

7 місяців боротьби з популізмом

Crisis in UkraineПопри скепсис політологів і старих еліт, Соболєв із командою добилися прийняття Закону про люстрацію. Для посилення аргументів довелося вдатися до «майданівських» методів – запалення шин. Фото: Сергій Долженко/EPA/UPG

«Ми переконались, що проблема була не тільки у Януковичі, а у самій системі», – Соболєв

Вперше вимога люстрації прозвучала ще взимку — на Євромайданах по всій країні, під райвідділками міліції, куди з травмпунктів звозили затриманих активістів, під судами, де «тушки» в мантіях виносили вироки за вказівками, а не за законом та на мітингах під стінами урядових будівель.

Після повалення влади Януковича Майдан призначив активіста тоді ще громадської ініціативи «ВОЛЯ» Єгора Соболєва Головою люстраційного комітету. Але новопризначений уряд за 7 місяців так і не спромігся створити цей комітет. Більше того, жодного закону про люстрацію владна коаліція не підготувала для ухвалення парламентом. Натомість громадські ініціативи з очищення влади блокувалися і затягувалися «обговореннями» та «консультаціями».

Попри це, 16 вересня завдяки активній підтримці громадськості, люстраційний Закон «Про очищення влади» – нарешті проголосували у парламенті. З 9 спроби. Після того, як вже почали знову палити шини, та був заблокований весь урядовий квартал.

«За останні півроку ми переконались, що проблема була не тільки у Януковичі, а у самій системі. Мені це нагадує величезну піраміду з спрутів, які переплелися потоками і «тємами», як вони це називають і страшенно підтримують одне одного», – каже Соболєв.

Всі, хто не може пояснити походження свого майна та майна родини. Всі, хто підтримували напад на Україну. Всі, хто під час подій майдану займали державні посади і не написали заяви на звільнення. КГБшники. Вихідці з компартії та комсомолу. «Ці люди нам не потрібні», – впевнено говорить Єгор.

У минулому Соболєв – голова Київської незалежної медіа-профспілки. Він ініціював «Журналістську революцію». Профспілка змогла ініціювати протести проти цензури на центральних телеканалах.

У 2008 році з ініціативи Єгора Соболєва утворилося бюро журналістських розслідувань. Вони його створили, аби поширювати серед якомога більшої кількості людей розуміння, від чого наші біди, як їх можна здолати і хто цьому заважає/допомагає. Як розповідає сам Єгор, ідея тоді була така ж, як зараз в «Самопомочі»: «Ми хотіли допомогти людям побачити шлях до змін. Пояснити, що нас – тисячі. Що тільки разом ми можемо змінювати світ, а не нити на кухні».
Крім того, Соболєв був одним з натхненників та активним учасником громадської кампанії проти незаконних дій Київради – «Звільнимо Київ разом».

Єгор мало спить і практично не має вихідних: «є одна річ, за яку я вже ненавиджу політику – це те, що я мало часу проводжу з сім’єю». Дружина Єгора – відома телеведуча Марічка Падалко. Він є батьком 4 дітей: «найстарша – це дівчинка Аліса, 12 років. Вона вже дуже доросла та гарна панна. За нею – семирічний Михайлик – він справжній воїн, захопився книгами про індіанців. П’ятирічна Марія – наша гордість, адже вона з усіма вміє знайти спільну мову. Та Катеринка, вона у свої 4 рочки є найхитрішою та наймилішою серед всіх членів сім’ї. Вона знає, що сказати і що зробити так, щоб я обов’язково з нею погодився».

«Тому я бачу, що боротись варто не лише за голоси на виборах, а й за час зі сім’єю. Боротись і перемагати», – підсумовує Єгор.

Автор: Світлана Блінова

object(WP_Term)#5156 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2118) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2118) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини