КУПУЙ УКРАЇНСЬКЕ – ПЛАТИ ОЛІГАРХАМ!

“Купуй українське – плати українцям”. Єзуїтська назва законопроекту №7206, за якою ховається намагання створити систему преференцій для певного кола бізнесменів, що призведе до дискримінації решти українських виробників.

За даними ДП “ProZorro” 99% компаній-учасників тендерів у сфері публічних закупівель – українські, і лише 1% – це іноземні виробники. Тож твердження про те, що іноземні товари займають велику частку на українському ринку публічних закупівель – хибне.

При цьому домінуючий відсоток перемог вітчизняних виробників товарів та послуг не залежить ні від пори року, ні від розміру тендерів.

Наведу декілька яскравих прикладів: за період участі державних підприємств у публічних закупівлях через його систему, харківське ПАТ “Турбоатом” одержало перемогу у 100% тендерів, у яких брало участь (21 тендер), підписавши контракти на суму 2,74 млрд грн.

Підприємством “Електроважмаш” підписано контракти на 2,8 млрд грн і проведено 340 закупівель (перемога у кожній із 6 закупівель, де завод був учасником). З моменту, коли “Електроважмаш” бере участь у державних закупівлях через систему Prozorro, підприємство зекономило на закупівлях 5,5 мільйонів гривень.

Така ситуація не тільки з харківськими виробниками. Той же “Крюківський вагонобудівний завод” отримав за контрактами на тендерах 1,4 млрд грн, ТОВ “Промислова компанія “ПОЖМАШИНА” – 1,06 млрд грн, ПАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” – 505 млн грн і так далі.

Не потребують особливих преференцій такі виробники як “Український папір”, що виграв 6430 тендерів, “Хімлаборреактив” (784 рази), ТОВ “Екоіллічпродукт” (874 рази), ТОВ “ТК-Домашній текстиль” (697 разів), “Кріогенсервіс” (446 разів), “Маріупольський комбінат дитячого харчування” (350 разів), “ТОВ “Екосфера” (336 разів), ТОВ “Алан” (336 разів) та багато інших.

Для того, щоб показати недосконалість системи ProZorro та необхідність лобіювання українських виробників, ініціатори законопроекту нерідко використовують приклад із переможцями тендеру у Києві – польськими трамваями.

При цьому йде оперування даними, вирваними із контексту.

У аукціоні брали участь дві компанії: польська та “Спільне українсько-німецьке підприємство “Електротранс”. Польська компанія почала аукціон із ціною у 1 846 416 000 грн, Електротранс надала ціну 1 813 200 000 грн. У процесі Електротранс жодного разу не знизив ціну. Поляки зробили зниження у першому раунді і отримали перемогу. Доступ до тендеру був рівним для обох підприємств, та “Електротранс” навіть не вів торги.

За ініціативою ” ProZorro” було проведене опитування компаній-учасників публічних закупівель щодо запропонованого законопроекту. 76% опитуваних відповіли, що законопроект призведе до посилення корупції. 19% не змогли зрозуміти формулу і механізм роботи законопроекту.

Такі бізнес-асоціації як Спілка українських підприємців, Спілка малих, середніх та приватизованих підприємств, Асоціація рітейлерів України висловились проти законопроекту № 7206. Вони обґрунтовують свою думку тим, що ініціатива впроваджує бюрократію та можливі корупційні ризики, а також ставить під удар всю реформу публічних закупівель, яку, зокрема, уособлює система ProZorro.

Головна ідея системи ProZorro – запобігання втручанню або суттєве зниження впливу зацікавлених осіб та усунення режиму ручного створення преференцій в галузі державних закупівель.

Згідно з положеннями запропонованого законопроекту Уряду надається функція складання спеціального переліку товарів, робіт чи послуг, після чого відповідні учасники зможуть вигравати тендери, навіть запропонувавши ціни на 25-43% вищі за ринкові.

Згідно із зазначеною формулою приведена ціна формується з реальної ціни, поділеної на коефіцієнт корекції, що містить у собі цілих 8 пунктів, які надають можливості для корегування. Встановлюється ручний режим ціноутворення, що дає можливість впливати на тендерні процеси та взагалі нівелює функціонування системи ProZorro.

Чи тільки іноземні компанії можуть постраждати від втручання владних структур до сфери публічних закупівель? Ні. Перш за все, це відобразиться на українському виробникові, чиї шанси поряд із могутнім колом корпорацій, наділених підтримкою влади, падають до нуля.

Тобто Кабмін у ручному режимі складатиме перелік товарів, робіт чи послуг, при закупівлі яких єдиним критерієм оцінки є ціна. На всі ж інші товари, роботи та послуги буде поширюватися дія законопроекту “Купуй українське”. Ті тендерні процеси, що залишаться поза “переліком Кабміну”, підлягатимуть корекції в інтересах певних осіб.

Усунути “небажаних” буде легко: законопроектом збільшується мінімальний пакет документів для участі у тендері (кожен елемент формули приведеної ціни, прописаної у законопроекті, має бути підтверджений відповідними документами), а у разі помилки або будь-якій невідповідності умовам, учасника тендеру може бути виключено на 90-денний термін. Цього цілком достатньо, щоб компанія, яка лобіюється, стала переможцем.

За підрахунками економічних експертів та офіційними даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, вартість закупівель спеціалізованих товарів (тих, що входять до “переліку Кабміну”), може збільшитись до 43%. Йдеться про додаткові бюджетні видатки розміром 44,9 мільярдів гривень. Це більше річного бюджету Міністерства освіти і науки, більше, ніж виділено річних коштів на українську медицину, це в 11 разів більше, ніж отримає наступного року Міністерство інфраструктури України.

І наостанок. Впровадження такого законопроекту прямо суперечить Угоді СОТ та Угоді про Асоціацію із ЄС.

Автори законопроекту вважають, що він не вплине на відносини України з ЄС, адже і там користуються не лише ціновим критерієм у публічних закупівлях.

Тим часом представники європейської делегації вже написали стосовно цього звернення до Голови Верховної Ради України. Європейські колеги наголошують, що даний законопроект суперечить статті 18 Директиви 2014/25/ЄС, де йдеться про рівні умови та права суб’єктів господарювання, та статті 36 Директиви 2014/24/ЄС зі змістом про рівну, не обмежену штучно конкуренцію. Віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції акцентує на тому, що безслідно для українсько-європейських відносин прийняття цього законопроекту не минеться. Закриється доступ до єдиного ринку країн-членів Угоди СОТ про державні закупівлі GPA на $1,7 трлн щорічно (і це тільки зовнішні втрати).

Крім того, Стаття III Угоди СОТ про державні закупівлі зауважує, що Сторони мають забезпечити рівно сприятливий режим як для національних товарів, послуг та постачальників, так і до іноземних.

Наразі законопроект має пройти перевірку стосовно відповідності договірним зобов’язанням між Україною та Канадою, адже згідно з Угодою про зону вільної торгівлі із Канадою, передбачений рівний взаємний доступ до державних закупівель.

Саме для ліквідації корупції у закупівлях і була впроваджена система публічності закупівель. Зараз же ініціатори законопроекту, серед яких чимало бізнесменів, намагаються створити юридичну можливість для впровадження системи преференцій певним виробникам. Зрозуміло, що цими преференціями будуть користуватись лише наближені та дуже лояльні до влади бізнесмени та фінансово-промислові групи.

Сьогодні українському виробникові якщо хтось і заважає, то це не іноземці, як намагаються показати автори законопроекту, а перш за все – українські законодавці, що підтримують юридичне закріплення дискримінаційних норм у публічних закупівлях в інтересах певних олігархічно-провладних груп.

Тож, за умови впровадження законопроекту №7206 “Купуй українське – плати українцям”, ми дійсно заплатимо. І заплатимо більше. Проте лише декільком українцям, чиї прізвища добре відомі всій країні.

Оригінал

Роман Семенуха

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7417 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3226) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3226) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#7416 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(355) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(355) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті