ПАРЄ ухвалила Резолюцію «Зростання напруги довкола Азову та Керченської протоки і загрози для європейської безпеки», яка визначає Росію агресором, а українських моряків, захоплених 25 листопада у Керченській протоці, опосередковано визнала військовополоненими. 

«Українській делегації вдалося добре попрацювати з доповідачем, це німець Андреас Нік від політичного комітету», – каже Сергій Кіраль, член української делегації в ПАРЄ та депутат «Самопомочі». Він зазначає, що від української сторони були враховані всі поправки  не за формою, а за змістом. 

У самій Резолюції немає слова «військовополонений», бо проти цього виступав доповідач і ця пропозиція не була підтримана комітетом політичних справ, який готував цю резолюцію. Але було підтримане  посилання на Женевську конвенцію.

Кіраль пояснює, чому це не поразка для України: «Фактично ми говоримо про одне й те саме тільки різними словами, тому що Женевська конвенція визначає  права військовополонених. З цією Резолюцією родини, а особливо адвокати, захист наших моряків, отримали додатковий аргумент, який вони можуть використовувати чи в російському суді, а пізніше, якщо не знайдуть правосуддя там, в Європейському суді з прав людини».

Інша поправка, яку внесли до Резолюції – це також посилання на міжнародне право, зокрема на Міжнародне Морське право, яке фактично регулює свободу судноплавства і навігації не тільки в Чорному морі, а й в усіх інших морях і океанах.

Це теж важливий інструмент тиску на Росію. 

Також резолюція містить чіткі меседжі і заклики, що Росія – агресор, який порушує міжнародне право в цій ситуації, зокрема і договір між Україною і Росією, який є частиною міжнародного права (договір від 2003 року про доступ до Азовського моря і прохід через Керченську протоку). І саме Росія зобов’язана насамперед звільнити наших моряків, які утримуються нею абсолютно безпідставно і незаконно. 

У своєму виступі під час дебатів Сергій Кіраль наголосив і на тому,  що повинна бути визначеність: «Військовополонених, як і  будь-яких полонених, які перебувають у в’язниці, найбільше вбиває морально і психологічно ситуація невизначеності. Коли вони не розуміють статус, за яким вони визначаються відповідно до міжнародного законодавства, і яка перспектива, яка дорожня карта, який має бути хід подій. Цього зараз немає, і це найгірше. І українська держава має зробити все, щоб наших хлопців було звільнено, не чекаючи судилищ в Росії».

Також Сергій Кіраль закликав Комісара з прав людини Дуню Міятович (яку, до речі, підтримала українська делегація, коли її обирали) терміново зібрати делегацію, зв’язатися з російською стороною і відвідати полонених українських моряків. 

«Комісар з прав людини має провести з ними розмову, зібрати відповідний фактаж і докази для того, щоб пізніше був підготовлений відповідний звіт, який також є підставою у випадку розгляду цих справ у ЄСПЛ. Бо саме звіт Комісара з прав людини є беззаперечним доказом порушень прав людини в тій чи іншій ситуації.

Цього, на жаль, досі не було зроблено, і це викликає подив. Навіщо нам тоді в Раді Європи цілий Комісар з захисту прав людини, якщо він не виконує свої функції?»

Також Сергій Кіраль запевнив, що попри виступи під час дебатів, які викликали обурення, і британці, і поляки, і литовці та інші країни підтримують Україну і закликають міжнародну спільноту до жорсткішої позиції стосовно Росії.