Іван Мірошніченко: Я лобіюю агросектор, а не інтереси Косюка або Бахматюка…

Сьогодні аграрний комітет парламенту розгляне проект бюджету на 2018 рік, а на наступному тижні в першому читанні за нього візьметься Верховна Рада. Ситуація навколо документа загострюється. Гарячих точок кілька: загальна сума підтримки АПК і розподіл дотацій. Останнє питання стоїть особливо гостро: в інформпросторі розгорілася «війна» між двома великими бізнес-групами: зерновики-експортери (читай «Кернел») і птахівники («Миронівський Хлібопродукт») щодо законності отримання останніми левової частки дотацій.

Пристрасті розпалилися так, що в процес «розпилу» дотацій спробували втягнути і політсилу «Самопоміч». Де правда, а де вигадка? І що насправді приготували агросектору в бюджетному «пирозі»? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Latifundist.com розповів депутат аграрного комітету, член фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» Іван Мірошниченко.

Latifundist.com: Чи виправдав очікування аграріїв бюджет на 2017 рік? У чому його позитивні і негативні сторони для галузі?

Іван Мірошніченко: Бюджет на 2017 рік дуже сильно трансформувався в ході його виконання. Вийшло, як у приказці: «Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди». По-перше, парламент прийняв досить позитивний документ з точки зору забезпечення підтримки для галузей, діяльність яких спрямована на внутрішній ринок. Спільними зусиллями членів аграрного комітету, асоціацій і уряду вперше за 25 років вдалося закріпити в законі 1% ВВП на держпідтримку для агропромислового комплексу. Таким чином, в минулому році ми вийшли на 6,5 млрд грн допомоги на 2017-й! Нагадаю, таке рішення стало компромісним при тому, коли МВФ однією з умов продовження програми фінансування України поставив скасування спецрежиму для АПК.

По-друге, була скасована дискримінаційна норма, і було відновлено повернення експортного ПДВ для операцій з експорту продукції рослинництва. Також вже діяв механізм повернення експортного ПДВ для експортних операцій з маслом, шротом, соєю, рапсом.

По-третє, нам також вдалося знайти справедливу, як нам здавалося на той момент, схему заміщення спецрежиму – прямі бюджетні дотації. Вона повинна була стимулювати економічне і конкурентне зростання виноградарства, садівництва, свинарства, птахівництва, овочівництва, тепличних господарств, а також виготовлення молочної та сирної продукції, розведення великої рогатої худоби і стримувати зростання цін на цю продукцію.

На цю мету направили 4 млрд грн. Хоча ми з моїми колегами-депутатами наполягали на 6 млрд грн, щоб покрити потреби всіх споживачів в дотаціях. Прем’єр пообіцяв додати цю суму в разі профіцитного бюджету, цього не сталося. Але найбільший сюрприз після прийняття бюджету був від Мінфіну та Мінагрополітики – вони понівечили всю логіку розподілу дотацій. Вийшло, що сьогодні довіру до даного механізму, а саме до дотацій, і, отже, до влади порушено.

Latifundist.com: Поясніть, у чому «сюрприз»? І куди дивилися депутати з асоціаціями?

Іван Мірошніченко: Я хотів би правильно розставити акценти. Перше – після прийняття бюджету, Міністерство фінансів і Міністерство аграрної політики і продовольства три місяці виписували і фіналізували порядок розподілу дотацій. Тобто, протягом декількох місяців затримували виплати. На етапі прописування механізму розділу дотацій і трапилася колізія. Не буду стверджувати – спеціально чи ні, оскільки фактів не маю. Однак самостійно і таємно були закладені такі інструменти, які не дозволили цілій низці господарств (які займаються і рослинництвом на експорт, і тваринництвом) отримувати фінансову підтримку. Вони просто випали з системи нарахування дотацій.

Друге – замість 4 млрд грн держава на даний момент виділила лише 2,7 млрд з необхідних 4 млрд грн. При цьому суми сплати агросектором податків до бюджету набагато більші! Залишилося два місяці до кінця року, а потенційний «борг» держави за дотаціями – майже 1,3 млрд грн. Розподілять його чи ні – складно сказати.

Це призвело до того, що кожен виробник, який заплатив 1 грн ПДВ в бюджет, по факту отримує сьогодні тільки 50 коп., а не обіцяну гривню. Тобто вам (виробнику) треба заплатити 1 млрд грн – і ви отримаєте тільки 500 млн! Станом на кінець жовтня 2017-го ДФС України перераховувала гроші для виплати дотації на підставі податкових декларацій за серпень! До кінця року аграрії точно не будуть зволікати з подачею заявок для виплати коштів, що залишилися, оскільки в осінню пору року через сезонну специфіку буде реалізовуватися багато аграрної продукції і, відповідно, – будуть виплачуватися податки.

Якщо аграрії не отримають решту суми, це буде катастрофою. У перерахунку на суми сплаченого ПДВ до бюджету розмір дотації на 1 гривню буде вже не 50, а 30 коп. Чим це загрожує? Виробники перестануть платити ПДВ, тому виросте кількість підприємств, які працюють в «тіні». І я їх розумію. Адже механізм несправедливий. Якщо ця формула збережеться в бюджеті на 2018 рік, я за нього голосувати не буду.

Latifundist.com: Як Ви оцінюєте аграрну частину бюджету на 2018 рік?

Іван Мірошніченко: Я підтримую кілька напрямків, які прописані в бюджеті на 2018 рік урядом: розвиток машинобудування і компенсація ставок за кредитами. Все інше – ні. Цього четверга у нас буде закрите засідання аграрного комітету, на якому ми будемо обговорювати бюджет. І представимо фінальне рішення. Але раніше я разом з 18-ма депутатами відправив свої правки в бюджетний комітет. Назву три ключові.

  1. Збільшити загальну суму підтримки АПК на 2 млрд грн, до 8,7 млрд грн. Джерела є: надходження від приватизації, легалізації ринку спиртової промисловості шляхом посилення контролю над сплатою акцизного збору за спиртову продукцію, а також – вивід з «тіні» сільгоспземель (забезпечить надходження від сплати власниками паїв ПДФО від орендної плати, ЄСВ, а також сплати сільськогосподарськими товаровиробниками єдиного податку четвертої групи).
  2. Збільшити суму бюджетного фінансування на дотації мінімум до 4 млрд грн, а в ідеалі – до 6 млрд грн (чому, вже говорив вище). Сьогодні вона визначена на рівні 2 млрд грн. Де взяти гроші? Перенаправити 2 млрд грн з 2,3 млрд грн на підтримку тваринництва (будівництво комплексів), ще 2 млрд забезпечать вищеназвані джерела.
  3. Збільшити суму на компенсацію кредитних ставок до 451 млн грн. Є й інші – можете подивитися в переліку.

Latifundist.com: Якщо Мінфін не піде на збільшення фінансування АПК, наприклад, на ті ж дотації, що буде робити комітет?

Іван Мірошніченко: Логіка цих дотацій – підтримати напрямки, які не мають експортної виручки, а займаються виробництвом для внутрішнього ринку і отримують дотації в обмін на сплачений ПДВ до бюджету. Як мінімум, в рік на ці цілі потрібно 6 млрд грн. Не вистачить 2 млрд, адже в такому випадку виросте, як я вже говорив, «тіньовий сектор» – за попередніми оцінками, до 60%.

Якщо ж уряд скаже, що є тільки 2 млрд грн, тоді два варіанти:

Перший – відрізати від отримання дотацій найбільш ефективних виробників (птахівництво і свинарство – 0), а гроші виділити найбільш незахищеним: на молочне тваринництво, садівництво та інше, що вимагає багато капіталовкладень.

Другий – шукати інший механізм підтримки. Наприклад, дотації на одиницю виробленої продукції.

Latifundist.com: Не зовсім зрозуміла логіка парламентаріїв в перерозподілі 2,3 млрд грн підтримки на тваринництво на користь дотацій. Прокоментуйте.

Іван Мірошниченко: Ці гроші Кабмін пропонує пустити на компенсації підприємствам, які здають в експлуатацію нові ферми в 2018 році. Таких об’єктів небагато, і вони знаходяться в руках великих гравців ринку. Прізвища на всю країну відомі. В цілому ж під час економічної кризи по галузі не спостерігається будівельного буму ферм. За інформацією Мінагрополітики, за 2017-й на реконструкцію і будівництво всіх молочних ферм було витрачено 400 млн грн. При державної компенсації на рівні 50% буде витрачено 200 млн грн. Я б запропонував Мінфіну і Мінагрополітики порахувати точну кількість таких об’єктів і закласти цю суму в бюджет. Решту – направити на програми з підтримки виробників великої рогатої худоби та молокопереробним підприємствам, наприклад, за схемою дотацій.

Latifundist.com: Ви говорите, що в разі нестачі грошей на дотації в 2018 році потрібно обрізати дотації птахівникам. Тоді чому ж зовсім недавно Ви разом з іншими депутатами подали правку №231 в бюджетний комітет, щоб скасувати обмеження для отримання аграрними групами, пов’язаними компаніями дотацій на більш ніж 150 млн грн на рік. Кажуть, що на це рішення вплинув засновник «Самопомочі» – мер Львова Андрій Садовий. Так Ви лобіюєте інтереси Косюка або Бахматюка по політичним домовленостям, чи ми щось не розуміємо?

Іван Мірошніченко: Я лобіюю агросектор і всіх виробників, а не інтереси Косюка або Бахматюка. І це чітко простежується по моїм голосуванням і законодавчим ініціативам. Я прийшов з бізнесу в політику. Тому логічно, що знаю і Косюка (пару разів його бачив), і Бахматюка. Але ніхто з них ніколи не просив мене щось колись лобіювати, бо зі мною на такі теми говорити марно.

Я – самодостатня людина. Всі розмови на цю тему – порожні плітки. Комусь дуже хочеться додати політичного забарвлення цій темі, приплітаючи сюди «Самопоміч» та мене особисто. Цей конфлікт між великими корпоративними бізнес-групами і бажання окремих осіб надати йому політичного забарвлення, залучаючи фракцію «Самопоміч» та її лідера Садового, – дуже низький прийом. Андрій Садовий абсолютно не бере участі в прийнятті бюджету на 2018 рік і в законодавчій діяльності фракції і окремих депутатів. У нього своїх турбот вистачає, а також відповідальності за ціле місто.

Latifundist.com: Чому тоді з’явився Ваш підпис під правкою про 150 млн грн?

Іван Мірошніченко: По-перше, 150 млн – це незаконна норма, вона порушує чинне законодавство. Це антиконкурентне обмеження.

По-друге, така норма ні до чого не приведе. Холдинги будуть дробити підприємства на нові юридичні особи, розподіляти між ними податкове навантаження, тимчасово створювати підставні фірми тощо, і отримувати все ті ж дотації. Так навіщо, розуміючи це, законодавець йде на різного роду хитрощі, щоб плодити «тінь» на ринку?

Отримання більшої частини бюджетних дотацій у 2017 році двома гравцями ринку – великими агрохолдингами – стало можливим в результаті урядової постанови про порядок розподілу дотацій. Там вказані дві норми, які це стимулювали, і яких немає в тексті закону, прийнятого Верховною Радою.

Перша – витрачання 50% дотації щомісяця на птахівництво. Друга – за яким принципом рахується дотація. У багатьох агрофірм податкові зобов’язання від продажу продукції рослинництва не дотуються, «з’їли» суму дотації при сплаті ПДВ при продажу продукції тваринництва. Тому такі підприємства не подавали документи на дотацію у вигляді повернення ПДВ, тому що нічого повертати. У різних галузях сільського господарства податковий кредит і податкові зобов’язання формуються по-різному. Наприклад, в птахівництві вони виникають практично щодня. В рослинництві – в кінці року, після реалізації продукції, а в свинарстві і розведенні ВРХ – з певною періодичністю.

Я б розглядав всю цю ситуацію навколо дотацій, як кажуть, з огляду на контекст між рядків. Треба називати речі своїми іменами. А ми бачимо, виник очевидний конфлікт інтересів двох великих груп виробників в АПК. Перша – зерновики-експортери, які образилися через те, що не отримують прямі бюджетні дотації. Друга – птахівники, які постачають на внутрішній ринок продукцію, сплачують внутрішній ПДВ та отримують дотацію.

При цьому, перші скромно замовчують про те, що отримують від держави величезні суми експортного ПДВ, які на 80% компенсують їм втрату від скасування спецрежиму для АПК. Де я бачу проблему тут – так це в третій групі виробників, про яку всі чомусь мовчать. Це господарства, що продають зерно на експорт і що займаються в той же час тваринництвом.

Так ось, завдяки «розумним правками Мінфіну» в порядку розподілу дотацій (підкреслю, що депутати не мали до цього порядку ніякого відношення), якраз і прописали це. На мій погляд, механізм розподілу дотацій потрібно поміняти так, щоб прибрати цей бар’єр і щоб всі виробники опинилися в рівних умовах. Якщо цього не зроблять, я не буду голосувати за такий бюджет.

Latifundist.com

object(WP_Term)#5212 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2322) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2322) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини