Вчора парламент ухвалив декілька важливих законопроектів, пов’язаних із регулюванням у культурі. Йдеться, зокрема, про запровадження в законодавчому полі України поняття «креативні індустрії», про деталізацію діяльності кінокомісій, а також про встановлення особливого способу регулювання об’єктів, занесених до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що має на меті хоч трохи зупинити руйнацію цих об’єктів та обмежити хаотичну забудову в українських містах.

Однак, за словами народного депутата «Об’єднання «Самопоміч» Ірини Подоляк, були і контроверсійні законопроекти, які парламент ухвалив у першому читанні, не обговорюючи їх суті, а лише використовуючи патетичну і суспільно чутливу риторику про «любов до культури і національної спадщини». Передовсім вона має на увазі проект закону про пріоритетне право викупу органами державної влади та місцевого самоврядування зумисно знищених власниками пам’яток.

«Мета ініціаторів цього закону, безсумнівно, є дуже благородною. Але насправді ті інструменти, які вони пропонують, аби зберегти пам’ятки, містять дуже багато корупціогенних факторів.

Так, незрозуміло, як будуть застосовуватися санкції до тих, хто має квартири в будинках-пам’ятках місцевого або національного значення і які, наприклад, вчинили там руйнування чи внаслідок їх діяльності відбулися безповоротні зміни чи втрати на пам‘ятці – пробили вікно, двері, знищили фасад пластиковими вікнами чи спотворили його заскленими балконами.

Так само незрозуміло, як буде відбуватися пріоритетний викуп пам’ятки, доведеної до руйнування. Якщо пам’ятка – місцевого значення, то її має право викупити орган місцевого самоврядування. Але органами місцевого самоврядування є як міські ради, так і обласні. Як тут буде відбуватись? І чи не буде, що обласна рада на території міста буде викуповувати у неналежного власника пам’ятки будівлю, як це завжди водиться, разом із землею?» – акцентує Ірина Подоляк.

Народний депутат також звертає увагу на те, що закон фактично пропонує, викуповуючи пам’ятку, платити гроші тому, хто свідомо або ж безвідповідально довів її до руйнування.

«Безумовно, мета звучить гарно – ми повинні забрати у власність держави чи органу місцевого самоврядування пам’ятку від неналежного власника. Але що ми далі з нею будемо робити – вкладати кошти у реставрацію чи реконструкцію? А якщо є міста, де таких пам’яток понад 2 тисячі? Продавати знову?» – наголошує Ірина Подоляк.

Законопроект, втім, був ухвалений в першому читанні. Ірина Подоляк разом із колегами подаватиме поправки, аби до другого читання покращити цей проект закону.