Що зробила і зробить «Самопоміч» для повернення окупованих територій
1-1 1-1

Чому не можна дозволити вибори на окупованому Донбасі?
Як має відбуватись повернення окупованих територій в тіло України?
Чому виконання Мінських домовленостей – це загроза не лише для України, але й усього демократичного світу?
Яким чином ефективно контролювати оборонні гроші та захищати і підтримувати постраждалих від війни?

БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ

Україна більше не може собі дозволити мати ілюзії стосовно своєї безпеки і загроз. Ми не маємо права вважати 400-кілометрову лінію розмежування між Україною та окупованими територіями Луганщини і Донеччини єдиним джерелом загрози. Нас оточує 6000 кілометрів загрози з боку Росії, її союзників та нею ж створених псевдодержавних утворень.

І саме з усвідомленням цієї загрози ми маємо навчитися жити, розвиватися, ставати сильними і успішними. За нас цього не зробить ніхто, тому що допомагають сильним, а слабких використовують.

Понад усе ми прагнемо позбутися окупанта та стати вільними, для чого нам потрібні: повернення окупованих територій на умовах України, яке має початися з визнання російської окупації; сильні партнери; сильна армія та солдати, які з гідністю захищають країну; захищені права українців, які постраждали і продовжують потерпати від російської агресії, а також українців, які відстоюють свою ідентичність під окупацією.

ДЕОКУПАЦІЯ ТА СВОБОДА

Повернення окупованих територій неможливе без визнання реальності, яка приховується за назвами «ДНР-ЛНР», забутим Кримом, усталеним виразом «АТО» та іншими неологізмами останніх років. Правдива реальність є простою – Росія окупувала Крим та частини Донеччини й Луганщини. Це 12% території України та приблизно 5 млн українських громадян, які є під окупацією.

Проте Україна до цього часу юридично не визнала окупацію, не назвала Росію країною-окупантом, не припинила з окупантом економічні та дипломатичні відносини. Без цього рішення з погляду міжнародного права Росія не починала війну проти України і не окуповувала її території, а вбивство 10 000 людей є наслідком внутрішнього «конфлікту» всередині України.

Кінцева мета звільнення окупованих територій – це свобода від російського впливу. А це не тільки відновлення контролю над окупованими територіями, це й ще покарання за злочин, як щеплення проти рецидиву, це компенсація збитків державі та людям, які вимушені були жити під окупацією, та тим, що втекли від окупації, це публічне вибачення та визнання злочину, як вибачалася Німеччина після Другої світової війни та де досі тривають судові процеси над 90-річними поплічниками нацистів.

Тому необхідно юридично визнати окупацію, покласти відповідальність за злочини на Росію та встановити запобіжники сподіванням Кремля на «реінтеграцію» окупованих території через надання їм особливого статусу, проведення там виборів та фінансування їх коштом українців.

Для цього депутати фракції «Самопоміч» розробили та зареєстрували законопроект «Про тимчасово окуповану територію України», який визнає Росію окупантом та покладає на окупанта відповідальність за окуповані території та населення під окупацією; передбачає припинення будь-яких економічних та дипломатичних стосунків з окупантом та окупованими ним територіями; встановлює алгоритм деокупації, який починається з роззброєння та розмінування, відновлення державної влади, покарання злочинців та прощення людей, які були змушені співпрацювати з окупаційною владою заради виживання. І тільки після цього стануть можливими вибори на звільнених територіях та повернення їх до політичного процесу України.

Головними ініціаторами законопроекту є Оксана Сироїд та Семен Семенченко. Законопроект підписали 29 депутатів з різних фракцій, тепер він зареєстрований та очікує на розгляд. Депутати фракції «Самопоміч» сподіваються на підтримку людей для того, щоб цей законопроект став Законом України.

МІЖНАРОДНА БЕЗПЕКОВА СПІВПРАЦЯ

Україна, яка була третьою державою за ядерним потенціалом у світі, відмовилася від ядерної зброї, отримавши гарантії суверенітету та цілісності. Натомість один з «гарантів» окупував частину території України, а решту гарантів намагаються врегулювати удаваний «конфлікт на сході України» шляхом імплементації «мінських домовленостей».

Світ закриває очі на відверту російську окупацію, бо Україна її не визнала, а війна Росії проти України, коли в центрі Європи вбивають та калічать людей, є незручною для світової спільноти. Тому світ намагається перекласти на Україну відповідальність як за війну, так і за її вирішення. Слід також враховувати, що Європі потрібні ринки збуту, найбільшим з яких є Росія, і природно, що бізнес-спільноти провідних країн прагнуть зняття санкцій, які обмежують їхні прибутки. Бізнес українських олігархів так само здебільшого побудований на торгівлі з Росією. З огляду на це, стали можливими «мінські домовленості», які від самого початку були поза межами міжнародного права, проте фактично підмінили безпекові договори України.

Україні дуже важко протистояти Росії збройно, економічно чи геополітично. Але Україна і українці володіють унікальною зброєю – правдою про російську агресію і неназвану війну. Саме тому Росія дуже активно працює у кожній із демократичних держав, які сьогодні підтримують Україну. Багато російських грошей витрачається на фінансування проросійських політичних сил, засобів масової інформації та аналітичних центрів. Одним з головних завдань проросійського середовища у Європі та Північній Америці є дискредитувати Україну та українців у світі, переконати світову спільноту в тому, що українці не можуть мати державності і потребують російського протекторату.

З огляду на ці виклики, «Самопоміч» вважає своїм обов’язком бути активною у міжнародній співпраці. Разом з очільницею напрямку Оксаною Сироїд, віце-спікером Верховної Ради України, народні депутати Олег Березюк, Єгор Соболєв та Іван Мірошніченко здійснили візити до столиць наших ключових партнерів – Вашингтона, Берліна, Парижа, Лондона, Брюсселя та Варшави. Під час цих візитів було проведено понад сотню зустрічей із парламентарями, представниками виконавчої влади, експертами. Метою таких зустрічей було:

  • Розповісти про розвиток України і причини російсько-української війни.
  • Поінформувати про правдиві наслідки російської агресії і небезпеку для України від впровадження мінських домовленостей.
  • Попередити про російські загрози для демократичного світу.
  • Закликати наших партнерів спільно шукати правдиве вирішення загрози агресії і терору, які продукує Росія та її союзники.
  • Постійною є робота народних депутатів в Україні із дипломатами та офіційними делегаціями, які відвідують Україну.
  • Сьогодні послабився міжнародний тиск на Україну стосовно врегулювання конфлікту на умовах Росії, і це є наслідком, зокрема, і тих зусиль, які докладали парламентарі «Самопомочі».

Завдяки зусиллям, зокрема, Олени Сотник та Сергія Кіраля, як членів української делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи, в жовтні 2016 року Рада Європи вперше юридично визнала, що на сході України не «конфлікт», а «справжня агресія Росії». Абсолютна більшість парламентарів від 47 країн світу вимушені були визнати факт, що Росія контролює східні терени України, в тому числі завдяки безкомпромісній позиції депутатів фракції «Самопоміч».

Активною є участь Тетяни Острікової, як члена Парламентської асамблеї ОБСЄ, та Олексія Скрипника, як заступника голови української делегації парламентської асамблеї НАТО, у відстоюванні безпекових інтересів України.

СИЛЬНА АРМІЯ ТА ГІДНІСТЬ СОЛДАТА

Російська агресія проти України показала, що дипломатія є ефективною лише тоді, коли за її спиною стоїть навчена, оснащена та вмотивована армія.

Щороку, від початку Неназваної Війни, ми збільшуємо видатки на безпеку і оборону для того, щоб посилити наше військо. Проте немає грошей держави – є гроші людей, які вони делегували державі, щоб та забезпечила їх захист. Це люди платять за куплені державою танки, за берці для солдатів, за те, що солдат їсть, де він живе, чого його вчать. За це платить підприємець, сплачуючи податок на прибуток, його працівник, який платить податок на доходи фізичних осіб, пенсіонер, який купує хліб, у вартість якого закладений податок на додану вартість.

Тому люди повинні знати, у який спосіб та наскільки ефективно держава витрачає їхні гроші заради їхньої безпеки та захисту. Платник податків у США точно знає, скільки коштує танк виробництва США, так само як знає це громадянин Ізраїлю, Німеччини, Франції та інших демократичних країн.

Тільки українець не знає, скільки коштує виробництво танка в Україні, він також не знає, за скільки його купила держава для свого війська, а за скільки продала за кордон, у якому стані танк був переданий війську, і що думають солдати про якість цього танка. Українці не знають, скільки палива потрібно для цього танка, скільки грошей потрібно витратити на навчання екіпажу, скільки коштує ремонт та осучаснення. Сьогодні усе це – «державна таємниця», явище, успадковане нами з часів радянського союзу, яке надто зручне, щоб його позбутися. А гриф «таємно» є ідеальним середовищем для корупційних схем різного штибу.

Тому депутати фракції «Самопоміч» – Оксана Сироїд, Олена Сотник, Роман Семенуха та Тарас Пастух – вивчивши стан наших військ на передовій, а також міжнародний досвід та оперативну інформацію, підготували та оприлюднили звіт «Оцінка ефективності управління у сфері безпеки і оборони за результатами парламентського контролю». Звіт є втіленням цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, якого дотепер не було в Україні.

Головний висновок звіту – беззастережно потрібно і надалі збільшувати фінансову підтримку армії, але ще більш важливим є посилювати контроль за витрачанням цієї фінансової підтримки.

З огляду на це, Оксана Сироїд, Семен, Семенченко, Олена Сотник та Тарас Пастух підготували проекти рішень, які усунуть «державну таємницю» з державних закупівель і зроблять сектор безпеки та оборони, а також ринок озброєння прозорими та підзвітними. Прозорими і публічними мають стати закупівлі речового майна, озброєння і важкої техніки. Винятком можуть бути інноваційні розробки, проте витрати на них також мають стати публічними після того, як проект буде завершений. Прозорим та підзвітним також має стати управління усіма державними підприємствами, які виробляють продукцію для потреб оборони. А усі кишенькові «прокладки», через які сьогодні викладають мільярди гривень, виділених на армію, повинні бути усунуті від участі у закупівлях.

Попри важливість матеріального та технічного забезпечення, головною цінністю армії є солдат, який вміє воювати та знає, за що він воює. Україна мусить позбутися радянського ставлення до солдатів як до витратних матеріалів. Солдат – це не раб, це громадянин, який виконує свій конституційний обов’язок захищати державу. Солдат, якщо він не воює, не може і не повинен жити в полі, неякісно харчуватися та не мати змоги поїхати у відпустку чи звільнитися після завершення терміну служби. Армія країни, яка хоче протистояти Росії, не може бути побудована на рабській повинності. Сьогодні значна частина військовослужбовців Збройних сил – це люди, які уклали контракти безстроково або до кінця особливого періоду, та фактично стали заручниками – вони не можуть звільнитися з армії попри те, що деякі воюють вже 3 роки поспіль!

Тарас Пастух, який пройшов початок війни у 2014 році добровольцем і, вже ставши депутатом у 2015 році, був до останнього дня зі своїми побратимами під Дебальцево, не тільки ініціював законопроект про звільнення військових рабів, але й домігся його ухвалення парламентом. Законопроект був заветований Президентом України, парламент подолати вето не зміг, тож хлопці далі залишаються заручниками системи на невизначений термін. «Самопоміч» вважає це ганебним та буде шукати альтернативні шляхи звільнення солдатів від рабської повинності.

Окремої уваги заслуговує проблема приведення війська до стандартів НАТО. Це дуже тривалий процес, але є речі, які можна робити швидко – до прикладу, створити єдиний реєстр військовозобов’язаних, який усуне корупцію у військових комісаріатах. Законопроект ухвалений в першому читанні завдяки зусиллям Тараса Пастуха, та передбачає створення єдиної бази військовозобов’язаних і призовників, що значно пришвидшить мобілізацію у разі необхідності, допоможе планувати заходи з призову на строкову службу та прийняття на контракт, спростить отримання пільг, гарантованих для учасників бойових дій.

Депутати фракції «Самопоміч» постійно працюють над покращенням своїх знань та навичок у сфері стратегічного управління сектором безпеки та оборони, а також цивільного контролю за ним. Зокрема, депутати беруть участь у навчаннях, організованих міжнародними партнерами. Оксана Сироїд, Олена Сотник та Тарас Пастух стали першими депутатами в історії українського парламенту, які завершили інтенсивний курс з питань воєнної безпеки та оборони держави в Національному університеті оборони України імені Івана Черняхівського.

ЛЮДИНА У ПОТРЕБІ БЕЗПЕКИ І ПІДТРИМКИ

Уже сьогодні війна залишила по собі тяжкі наслідки – понад 10 000 загиблих, з яких майже 3 000 військовослужбовців; 1,5 мільйона українців, які вимушені були втікати від окупації, і 5 мільйонів, які залишились під російською окупацією, ще сотні тисяч живуть у зоні небезпеки, у прифронтовій так званій «сірій зоні». Це великий виклик для держави – знайти рішення, як підтримувати цих людей. На жаль, за два роки уряд не запропонував жодного комплексного рішення для жодної із цих категорій осіб.

Наталя Веселова підтримує постійне спілкування з представниками прифронтових територій та внутрішньо-переміщених осіб і є співавтором низки законопроектів, спрямованих на їх державну підтримку. Зі свого боку, Тарас Пастух, Семен Семенченко та Ярослав Маркевич є авторами та активними провідниками рішень, які мають на меті захист військовослужбовців та їх родин.

Проте, усвідомлюючи потребу у комплексному рішенні, команда «Самопомочі» розпочала роботу над законопроектом, метою якого є:

  • Узагальнити перелік тих людей, які можуть претендувати на підтримку держави за наслідками війни.
  • Визначити чіткі критерії для отримання такої підтримки.
  • Уніфікувати та максимально спростити процедури під час надання такої підтримки.

НАСТУПНІ КРОКИ:

«Самопоміч» буде докладати всіх зусиль, щоб не допустити ухвалення парламентом «особливого статусу» окупованих Донеччини та Луганщини та проведення виборів там.

Натомість депутати фракції будуть вимагати прийняття законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України», який прямо забороняє проведення виборів під окупацією та встановлює чіткий алгоритм деокупації, яка почнеться від моменту, коли армія України зайде на окуповані території.

Фракція буде вимагати прийняття законопроектів, які будуть гарантувати прозорі процедури закупівлі речового майна, озброєнь і техніки, усунуть гриф «таємно» з державних закупівель та гарантуватимуть ефективне корпоративне управління підприємствами, які виготовляють продукцію для потреб оборони, у тому числі оборонно-промислового комплексу. «Самопоміч» також буде наполягати на деталізації оборонного бюджету, зокрема шляхом внесення змін до бюджетного кодексу. Депутати фракції будуть продовжувати здійснювати парламентський контроль за станом речей в секторі безпеки та оборони. Про результати такого контролю депутати будуть інформувати громадськість.

«Самопоміч» вважає ганебним існування ознак рабства в армії та буде шукати альтернативні шляхи звільнення солдатів, які зараз вимушені залишатися на службі всупереч своїй волі, тому що підписали контракти безстроково або до кінця особливого періоду. Так само депутати будуть працювати над тим, аби стандарти НАТО були дійсно втілені в українському війську.

«Самопоміч» активно працюватиме над тим, щоб зробити ефективними і прозорими критерії і процедури надання державної підтримки людям, які постраждали внаслідок війни.

На міжнародному рівні «Самопоміч» надалі переконуватиме наших партнерів у необхідності пошуку правдивих безпекових рішень, які б не тільки зупинили російську агресію в Україні, але й запобігли подальшому руйнуванню Росією міжнародного безпекового порядку. «Самопоміч» також докладатиме всіх зусиль для того, щоб запобігти дискредитації України у світі.

 

object(WP_Term)#5136 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2159) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2159) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5137 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(172) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(172) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті