Ігор Діденко: «Безпека на дорогах має бути частиною культури

В Україні в ДТП гине ВДЕСЯТЕРО більше людей, ніж через війну на Сході. А загалом, за словами депутата «Самопомочі» Ігоря Діденка, смертність на українських дорогах входить до п’ятірки найвищих показників смертності у світі. На його думку, це можна подолати (бо в Європі є міста з нульовою смертністю на дорогах), але шлях складний.

1. Державна стратегія
Україна мала негативний досвід у впровадженні безпеки на дорогах: багато говорили і нічого не робили. Вся безпека на дорогах полягала в тому, що комусь щось сказали, а держава де-факто не виділяла на це коштів. Тепер створена система, яка ділиться на три частини:
– Знайти кошти. Принципово, щоб у дорожньому фонді було 5% на безпеку дорожнього руху. Зараз це існує.
– Як контролювати кошти? Через план заходів і державну програму, коли до кожного заходу є адресні гроші.
– Координація. Вкрай важливо, щоб це було міністерство інфраструктури. Це європейська практика. Поліція контролює виконання законів на дорозі.
Таким чином, маємо модель, коли держава має кошти і знає, що робити, і ця модель починає працювати. Ключове її завдання – зменшити смертність на дорогах України на 50% за три роки.
Крім того, міжнародні інституції рекомендують створити в державі Агенцію з безпеки дорожнього руху, адже аналізувати і управляти безпекою потрібно щодня.
«Нині в Україні не існує навіть якісного збору інформації про ДТП. Слід мати більше даних, крім машини, водія і тяжкості ДТП. Наприклад, якою була погода, яке освітлення тощо. У світі щодо кожної ДТП збирається 100 пунктів, потім їх аналізують фахівці і дають свої рекомендації, як зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод. Ми зараз хочемо запровадити 80 пунктів», – розповідає народний депутат фракції «Самопоміч» Ігор Діденко.

2. Залучення суспільства
Суспільство має жити культурою безпеки дорожнього руху. Діти повинні цьому навчатися, про це потрібно говорити – переконані в «Самопомочі».
«Зараз готується велика нова система навчання дітей в школах безпеці дорожнього руху. Це буде абсолютно нове розуміння безпеки», – розповідає Діденко.
«Ми звернулися до такої практики, як тижні безпеки. Враховуючи світовий досвід, проводимо їх двічі на рік. Також намагаємося залучати до ініціативи «Молодь за безпеку на дорогах», коли діти самі показують дорослим ті речі, які потрібно робити. Наприклад, малюки писали на плакатах: «Дорослі, зверніть увагу – біля дитсадка і майданчика немає знаку».
«Серед напрацювань – ініціатива уряду роздавати дітям у школах світловідбивні елементи, щоб дитину було видно водію. Власне, це пішло з дитячих тижнів безпеки дорожнього руху. Приходили модельєри і разом із дітьми створювали модні світловідбивні елементи на одязі. Це ще один доказ того, що коли суспільство включається, коли ми починаємо говорити, висвітлювати – то це дає результат, урядовці вимушені реагувати».

3. Відповідальність місцевої влади
«Безпека на дорогах має стати модним трендом. І перш за все, через міністрів, мерів і чиновників. Дуже часто міські та обласні керманичі переконані, що це не їх проблема, а держави, центральної влади.
«Отже, на моє переконання, і я це впроваджую – каже депутат «Самопомочі», – перше, що треба зробити, це покласти персональну відповідальність на мерів та голів обласних адміністрацій за смертність на дорогах.
Вони мусять знати та звітувати перед громадою – скільки людей загинуло на дорогах і чому.
Наразі найактивніше місто з впровадження безпеки руху – Львів. Там це давно поставлено, люди працюють волонтерами безпеки руху (рух «жовті добродії», які допомагають дітям правильно і безпечно переходити дорогу). Київ підключається, але в столиці поки нема розуміння, як це робити. Тут лише на четвертий рік після прохання створити Агенцію з безпеки дорожнього руху, створили відповідний департамент.
А Харків і Одеса просто чекають на пропозиції.

А, до речі, в Європі вже є 500 міст, де нульова смертність на дорогах. І це чудовий приклад для України – намагатися створювати міста з нульовою смертністю на дорогах».

4. Інфраструктурні рішення
Ігор Діденко наголошує, що саме інфраструктура має дбати про те, щоб звести до мінімуму похибку водія.
Європейська і світова практики свідчать, що людина має право на похибку, і ця похибка має бути менш фатальною. Для цього треба вживати заходів: обмежувати швидкість, забезпечувати краще освітлення на дорогах і взагалі освітлення, ліквідувати місця концентрації ДТП, де гинуть люди.

«Ми маємо дуже погані наслідки радянського будівництва доріг, коли село розрізається автошляхом навпіл, і люди у темряві цю дорогу перебігають. Ми маємо високу швидкість, яку треба зупинити камерами фото- і відеофіксації, обмежувачами. Ми ліквідували ДАІ, бо вважали, що там хабарі брали, але водночас функцію контролю ми теж усунули. І зараз – хочеш як Шумахер їхати 200 км/год, тобі ніхто нічого не скаже.

Також слід ухвалити закон про підсвічування пішоходів, які ходять в темну пору. Такий закон має Європа, Білорусь, а Україна – ні. Пішохід теж відповідає за безпеку руху, водій не все може бачити.

Але найголовніше – почати з себе. Бо якщо в суспільстві є запит на безпеку руху – то держава відповідно реагує», – резюмує Діденко.

object(WP_Term)#8263 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3875) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3875) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини