Новини
Холодний душ для теплих кредитів
voitsitska voitsitska

Складати проект бюджету – річ відповідальна. За кожною із цих цифр стоять можливості для розвитку чи стагнації цілих сфер, долі багатьох людей. Однак, попри всю складність та відповідальність цієї роботи, іноді просто шокують диспропорції між величезними видатками на окремі статті, які виглядають викиданням грошей у трубу, та виділенням копійок на речі, функціонування яких є життєво необхідним для країни та дозволить оптимізувати видатки на низку інших сфер.

Характерним прикладом такої диспропорції є порівняння двох цифр. У проекті Бюджету на 2018 рік закладено 55 млрд на виплату субсидій за комунальні тарифи громадянам. Це гроші, які нічого не будують, нічого не розвивають і тим більше не створюють для людей додаткових послуг. Натомість на заходи з енергоефективності передбачено лише 800 млн грн – по 400 млн на Фонд енергоефективності та програму «теплі кредити».

Саме про програму «теплі кредити» і хотілося б розповісти детальніше, аби привернути увагу громадськості до неприпустимо малих обсягів фінансування цієї надзвичайно необхідної для держави програми.

Два роки тому тодішній уряд пішов на безпрецедентний крок до стимулювання енергоефективності, коли було започатковано програму «теплі кредити». Її мета полягає у стимулюванні впровадження заходів із утеплення індивідуального житла, встановлення твердопаливних котлів та впровадження заходів енергоефективності у багатоповерхівках.

Суть програми проста: громадяни купують енергоефективні матеріали чи обладнання завдяки отриманню кредитів у державних банках, а держава відшкодовує їм частину суми. Кредити в рамках програми видавали Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, а з лютого 2017 року – і Приватбанк.

Сума відшкодування заміни котлів становить 20% кредиту, що, одначе, не має перевищувати 12 тис. грн. На енергоефективні матеріали та обладнання для фізичних осіб можна повернути 30% кредиту, однак не більше 14 тис. грн. На аналогічні матеріали та обладнання для ОСББ – 40% кредиту, однак не більше 14 тис. грн в середньому на одну квартиру. Отримання громадянином субсидії раніше надавало додаткові переваги при отриманні «теплих кредитів» – йому відшкодовувалось аж 70% кредиту. Щоправда, станом на зараз, ця перевага збереглася тільки для субсидіантів, що мешкають в ОСББ.

Ця програма має ряд переваг. По-перше, немає чіткого переліку енергоефективних матеріалів, що значно розширює можливості різних компаній продавати свою продукцію. По-друге, відшкодування частини суми здійснюється автоматично, тобто для цього не потрібно рішення чиновників. Як наслідок, у програмі фактично немає корупції.

Встановлення негазових котлів чи утеплення стін давало значну економію. До прикладу, власники приватних будинків, що здійснили такі заходи, згідно з даними 2015 року, могли заощаджувати до 125-190 кубометрів газу на місяць.

За перші 11 місяців дії програми її послугами скористалися лише 23 тис. сімей, адже довіра до державних програм кредитування була невеликою. Проте із літа 2015 року попит на неї став стрімко зростати і почав перевищувати обсяги, заплановані на її фінансування. Це, своєю чергою, спричиняло часті призупинення реалізації програми, коли на неї банально не вистачало грошей. Станом на кінець серпня цього року «теплі кредити» взяли 320 тис. сімей, які отримали від держави близько 4,2 млрд грн. Серед областей лідерами за сумами взятих громадянами кредитів є Львівська, Київ з Київською областю та Сумська. У середньому, на одну область в рамках програми припадало до 150 млн грн кредитів.

Однак вже цього року стало зрозуміло, що попит на програму значно перевищує обсяги дозволеного державою фінансування. У першому кварталі на «теплі кредити» виділили 400 млн грн, у другому – 300 млн. Декілька разів процес реалізації програми вже зупинявся через брак коштів. На думку лідерів громадських організацій, що займаються цією проблематикою, наступного року на програму слід виділити 3,2 млрд грн. І ця сума насправді не буде надто обтяжливою для бюджету порівняно з тою користю, яку приносять «теплі кредити».

Окрему увагу хочеться звернути на роль ОСББ. Адже тільки через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків можна реалізувати комплексні проекти з модернізації всього будинку і досягти економії у вигляді зменшення суми платежів за тепло від 30 до 60 відсотків. Саме тому програма для ОСББ мала б особливо підтримуватися і популяризуватися державою, адже індивідуальними заходами такої економії досягнути нереально. Тим не менше, із серпня «теплі кредити» для ОСББ зупинені взагалі, а на 2018 рік і надалі планується виділяти лише трохи більше як 28 млн грн.

Тому, виходить, держава спочатку створила успішну кредитну програму, яка тепер фактично не може розвиватися через недостатнє фінансування. І у випадку відсутності негайних змін в проекті Держбюджету на наступний рік, це буде «холодним душем» для всіх, хто працював над становленням в Україні, пробачте за тавтологію, ефективної політики енергоефективності.

Повертаючись до порівняння сум, які пропонують виділяти на субсидії та енергоефективність (55 млрд проти 800 млн), мимоволі напрошується одна думка. Складається таке враження, що тримати громадян в принизливому стані безальтернативної залежності від державної допомоги є для влади кращим варіантом, аніж дати людям можливість регулювати власні витрати і, таким чином, зменшити суму своїх платіжок. Можливо, це тому, що у другому випадку громадяни не будуть такими залежними від цієї держави у забезпеченні своїх базових побутових потреб?

Таку ситуацію створення штучних бар’єрів для стимулювання енергоефективності слід змінювати. Низка громадських організацій вже звернулися до народних депутатів з проханням провести позачергове спільне засідання кількох парламентських комітетів та виступити із заявою про необхідність збільшення фінансування «теплих кредитів».

Це — та битва, яку ми, народні обранці, зобов’язані виграти до Нового року в інтересах усієї громадськості. Бо саме з таких маленьких успіхів творяться великі перемоги.

Вікторія Войціцька
object(WP_Term)#5267 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2392) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2392) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5268 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(197) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(197) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті