Диктатура наступає

Сьогодні Комітет з питань інформатизації та зв’язку розглянув та відхилив скандальний законопроект 6688. Хочу подякувати голові комітету Olexandr Danchenko та голові секретаріату Олександру Старинцю за позицію.

Ключова ідея документу, який нібито декларує протидію загрозам безпеки в інформаційній сфері, надати можливість правоохоронцям без суду і слідства закривати доступ до інтернет- ресурсів.

На жаль, почути думку авторів документу не вдалося.

Питання: як комітет з питань національної безпеки попри порушення регламенту схвалив даний документ без рішення науково- експертного управління Верховної Ради?

Що ж нам пропонують автори ухвалити на старті передвиборчої кампанії?

Законопроект, що наближає Україну до найбільш «демократичних» держав світу з точки зору свободи Інтернету – Китаю з його системою цензури «Золотий щит» і російського Роскомнагляду.

Ось основні його пункти:

1.Без суду і слідства обмежувати доступ до інформаційних ресурсів шляхом відкриття кримінального провадження за клопотання слідчого чи прокурора.

2. Блокувати сайти або обмежувати до них доступ на термін до 2 місяців – за рішенням суду, і до 48 годин – за постановою слідчого чи прокурора. У законопроекті прямо не сказано, якого роду онлайн-ресурси можуть бути заблоковані. А відсутність чіткого визначення передбачає, що обмежити доступ можна буде до будь-якого ресурсу.

3.Провайдерів можуть зобов’язати припинити трафік від мереж, до яких застосовані санкції. На практиці оператори будуть змушені за свій рахунок купувати і встановлювати технічні засоби для блокування ресурсів, які визначить СБУ або державні органи.

4.Створення Єдиного реєстру виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій. Цей реєстр буде містити доменні імена сайтів, що публікують так звану «заборонену» інформацію.

5. Впровадження штрафів – 1% отриманого від надання послуг за попередній рік, та 5% за повторне порушеннядля суб’єктів господарювання.

Автори законопроекту переконують, що таким чином держава зможе забезпечити органи досудового розслідування припинити масові кібер-атаки і допоможе боротись із інтернет-тероризмом. Мовляв, жодної загрози свободі слова в країні законопроект не несе.

Проте міжнародний досвід блокування сайтів показує зниження рейтингу свободи слова загалом, а отже, ставить під загрозу роботу усіх новинних інтернет-ресурсів.

До прикладу, російський Роскомнагляд за останні 5 років заблокував понад 275 тисяч інтернет-ресурсів. Доступ до третини був закритий згідно з рішенням суду. 178 тисяч IP-адрес виключили з реєстру заборонених після того, як звідти видалили «заборонену інформацію». Починаючи з 2012 року, коли почав діяти федеральний закон про обмеження доступу до сайтів із забороненою в Росії інформацією, наглядові відомства неодноразово блокували сайти некомерційних організацій, інтернет-видань, месенджери та соціальні мережі. За даними міжнародної організації Репортери Без Кордонів, зараз Росія посідає 148 місце зі 180 у рейтингу свободи слова в країні.

Ще далі у питання контролю за інтернетом просунулись у Китаї. За даними американської некомерційної компанії Freedom House ця країна посідає останнє місце у світі у рейтингу доступу громадян до інформації. Китай налічує найбільшу кількість інтернет-користувачів у світ – понад 720 млн громадян, при цьому вони мають обмежений доступ до всесвітньої павутини. У 1998 – му – у час пікового поширення всесвітньої мережі в Китаї, влада відчула, що в країні з’являються сили, непідконтрольні партійним елітам, а тому оголосила про створення проекту «Золотий щит», який блокує доступ до заборонени х сайтів. Ця система фактично контролює увесь контент інтернет-мережі. За різними даними, технологія такого щита неодноразово модернізувалась, а перелік заборонених ресурсів сягає 140 тисяч IP-адрес. Функціонує система і досі, при цьому доступ до вільного інтернету мають партійні чиновники і високі чини міжнародних відомств Китаю.

Усі рекорди рейтингу вільного доступу до інформації побили в КНДР. Там доступ до всесвітньої мережі мають тільки деякі офіційні чиновники, решта жителів користуються місцевим інтернетом – інформаційною системою, що наповнюється в ручному режимівідповідними службами.

Прикладів у світі вдосталь. І наслідувати їх, запроваджуючи схожі системи на законодавчому рівні – ніщо інше, як підготовка грунту для брудних піар-технологій на майбутніх президентських і парламентських виборах.

Роман Семенуха
object(WP_Term)#8375 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3943) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3943) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#8376 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(428) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(428) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті