Новини
Дотації аграріям – платимо тим, кому не можна не заплатити

Уже третій рік поспіль уряд закладає до державного бюджету нечувано великі, за українськими мірками, суми на державну підтримку аграріїв.

Причиною такого різкого зростання щедрості є норма Бюджетного кодексу, за якою на державну підтримку АПК повинно спрямовуватися не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві, або так званого “аграрного ВВП”.

Це було ухвалено 20 грудня 2016 року і сталося не випадково. Саме в цей час на вимогу МВФ було скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ, що дозволяв аграріям залишати собі ПДВ.

Рослинництву скасування спецрежиму компенсували відновленням відшкодування ПДВ при експорті, що призвело до скорочення різниці між українськими (CPT-порт) та світовими (FOB) цінами на зернові, бобові та технічні культури, іншими словами виросли закупівельні ціни.

Тваринництво ж опинилося під подвійним ударом: з одного боку внаслідок скасування спецрежиму скоротилися доходи, з іншого – виросли витрати через зростання вартості кормів, які складають близько 60% в собівартості виробництва, наприклад, молока і м’яса.

Усього тваринники, за оцінками Асоціації виробників молока, втратили близько 6 млрд грн у цінах 2015 року.

Здавалося б, справедливість відновлено – адже саме для тваринництва та інших галузей з великою доданою вартістю: овочівництва, садівництва, ягідництва було запроваджено спеціальну програму фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників – так звана “квазіакумуляція ПДВ”, на яку у 2017 році було виділено 4 млрд грн.

Але сталось не так, як гадалось – пересічні аграрії обіцяних грошей майже не отримали, формально виділені їм Кабінетом міністрів мільярди через урядові хитрощі з порядком їх розподілу і досі залишаються в бюджеті.

За винятком тих “непересічних” аграріїв, яким уряд грошей не може не дати. Не даси – буде провалено голосування за бюджет та інші важливі для уряду законопроекти.
 
 

Хронологія обману

2017 рік

Наприкінці 2016 року в ході переговорів між народними депутатами, представниками аграрних асоціацій та урядом було досягнуто домовленості щодо заміни для тваринників і ряду інших галузей спецрежиму ПДВ на програму прямої фінансової підтримки “квазіаккумуляція ПДВ”.

Очікувалося, що відповідна дотація буде виплачуватися аналогічно тому, як в 2016 році працював спецрежим.

Однак урядом було затверджено зовсім інший механізм розподілу дотацій.

Для розрахунку суми дотацій запропонували використовувати сплату ПДВ за відповідний місяць, помножену на частку дотаційних видів виробництва в загальному валі виробленої продукції.

Це при тому, що переважна більшість тваринницьких підприємств має в своєму складі також і рослинницький підрозділ, у результаті чого сплата ПДВ у них розподіляється протягом року вкрай нерівномірно.

Більшу частину року вони змушені купувати паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин тощо, що повністю з’їдає дохід від реалізації тваринницької продукції, іншими словами зобов’язання і податковий кредит з ПДВ у них згортаються в нуль і податку до сплати не виникає.

Заробляють прибуток і сплачують ПДВ фактично за весь рік вони лише в ті два-три місяці, коли реалізують зібраний урожай.

 У результаті, відповідно до урядової постанови, ці підприємства хоча і реалізовували тваринницьку продукцію всі дванадцять місяців 2017 року, але отримали дотацію лише за два або три місяці, тобто в чотири-шість разів менше, ніж попередньо передбачалося.

Єдиним винятком стали птахівники, тому що у них історично тваринницькі і рослинницькі підрозділи були розділені між різними юридичними особами, тому вони дотацію отримували практично весь рік, крім першого календарного місяця, поки розроблявся порядок виплати дотації.

Не дивно, що вони і отримали левову частку дотацій, а точніше її отримали дві найбільші українські компанії:  “Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка і Ukrlandfarming Олега Бахматюка; всього їм дісталося 38% від усіх виплачених аграріям коштів за всіма програмами або 1,9 млрд грн з 4,95 млрд грн.

Про те, що затверджений урядом порядок розподілу коштів призведе до певних перекосів, стало ясно, як тільки він був оприлюднений навесні 2017 року.

Тоді багато хто звертався до уряду з вимогою виправити формулу розподілу коштів. Усі наші звернення було проігноровано.

Коли ж вибухнув скандал через дотації і без того прибутковим та великим підприємствам, і діяти в колишньому ключі стало неможливо, уряд замість того, щоб нарешті змінити порядок виплати дотації, просто обнулив фінансування цієї програми в бюджеті на 2018 рік.

Мовляв, “хто там буде розбиратися в деталях, скажемо, що ми так боремося з олігархами”.

2018 рік

Через докорінну зміну всіх програм держпідтримки аграріїв під гаслом підтримки малих фермерів, виплати за багатьма програмами підтримки в 2018 році практично припинились.

Якщо в 2017 році сума, виділена на всі види дотацій склала 5,379 млрд грн, а виплачено було 4,950 млрд грн, то в 2018 році з запланованих 6,354 млрд грн станом на кінець вересня фактично виплачено лише 887 млн грн, або 14%. При цьому 187 млн грн, або 21% знову отримало ПАТ “Миронівський хлібопродукт”.

У Мінагрополітики стверджують, що до кінця року ситуація покращиться, перш за все за рахунок нових траншів виплат за програмою компенсації будівництва тваринницьких комплексів, на яку заплановано витратити 1,2 млрд грн.

Поки що за цією програмою був виплачений тільки один транш на 220 млн грн. Однак саме в цих 220 млн грн частка “Миронівського хлібопродукту” склала 85%.

На жаль, кілька місяців уряд вперто не надає відповіді на моє депутатське звернення щодо того, кому саме і в якому обсязі вже виплачено і планується виплатити компенсацію за будівництво тваринницьких комплексів.

А це ж кошти платників податків, тому святий обов’язок уряду прозвітувати перед людьми про їх витрачання.

Натомість, мені надано лише інформацію про витрачання коштів та розподіл дотацій за програмою “Фінансова підтримка сільгоспвиробників” за напрямком “Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва”, на яку в бюджеті цього року закладено 945 млн грн, а на 24 вересня 2018 року витрачено лише 234.

Таку компенсацію вже отримали близько двох тисяч підприємств, найбільшу суму отримало ФГ Строгого О.Ф. – 6,24 млн грн, ТОВ ВКФ “Агро-Еко ХХІ” отримало 3,1 млн грн, ТзОВ “Захід Агропром”  – 3,38 млн грн.

2019 рік

Хоча результати реалізації програм держпідтримки аграріїв за дев’ять місяців 2018 року показали неефективність обраної урядом моделі, проект державного бюджету в частині аграрних дотацій на 2019 рік практично повністю її скопіював.

Уряд запланував знову заощадити на пересічних аграріях. Тож не дивно, що це викликало протести галузевих асоціацій, про що вони повідомили в листах на голів усіх фракцій.

Аграрії просили відновити фінансування програми квазіакумуляції ПДВ, прописавши безпосередньо в законі справедливу формулу розподілу та зберігши обмеження про виплату не більше 150 млн грн одному отримувача, щоб уникнути повторення ситуації 2017 року, а також виділити кошти на здешевлення кредитування сільгоспвиробників, обмеживши при цьому суму фінансової підтримки 10 млн грн в одні руки.

Очевидно, що в такому випадку частка найбільших аграрних холдингів, залишилася б вельми скромною, а бюджет був би виконаний на 100%.

Однак комітет з питань бюджету і парламентська більшість відхилили відповідні поправки, внесені мною, моїм колегою Іваном Мірошніченко (Самопоміч) та іншими депутатами.

При цьому були підтримані поправки групи депутатів, які передбачають, що кошти, закріплені за програмами підтримки тваринництва, можуть бути використані для компенсації витрат і кредитів на модернізацію і будівництво олійноекстракційних заводів та елеваторів.

Крім того, пропонується субсидувати з бюджету закупівлю вагонів-зерновозів. В аграріїв справді є потреба збільшити їх кількість.

Однак, за оцінками фахівців ринку, економічний сенс має придбання не менше 50-ти вагонів-зерновозів, кожен з яких коштує близько 60 тис. доларів, або 1,7 млн грн, що малим і середнім аграріям одноосібно не по кишені.

Пропозиція про спільне придбання ними вагонів через об’єднану юридичну особу та можливість компенсації покупки вагонів об’єднанням аграріїв, на жаль, знову ж таки не знайшла підтримки бюджетного комітету Ради.

Вперед у минуле

Своєю діяльністю, а деколи бездіяльністю уряд поступово нищить аграріїв, і не лише “дивними” порядками розподілу дотацій.

Поряд з цим стоять і ситуація з азотними добривами, і проблема з одномоментним підвищенням Укрзалізницею тарифів на залізничні перевезення, і агрорейдерство як цілих підприємств, так і вирощеного врожаю.

Усі ці приклади добре відомі аграріям, тому не здивуюся, якщо наступний Майдан в Україні буде аграрним. І тоді владі вже не допоможуть керовані в “ручному” режимі депутати, які голосують за “потрібні законопроекти” за вказівкою своїх патронів. Януковичу вони не допомогли.

Попереду розгляд держбюджету в другому читанні, то ж у нас є шанс внести зміни в питання агродотацій таким чином, щоб кожна гривня дійшла до фермерів. Держава не змогла захистити їх від рейдерства, то хоча б про дотації мусимо подбати.

Тетяна Острікова

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7448 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3312) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3312) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#7449 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(367) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(367) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті