Чи є майбутнє у “справи Насірова”
b8c6d53-690-2_690x426 b8c6d53-690-2_690x426
У НАБУ наразі достатньо підстав, щоб довести справу до логічного кінця.

В понеділок об 11 ранку розпочнеться засідання апеляційного суду щодо обрання Роману Насірову запобіжного заходу.

Адвокати Насірова намагатимуться суттєво зменшити розмір застави, який зараз становить 100 млн гривень.

До цього моменту в ЗМІ з’явилося багато інформації на цю тему. Однак досі немає відповіді на такі питання: чи має справа Насірова майбутнє і яка взагалі вірогідність, що він буде притягнутий до кримінальної відповідальності.

Керуючись аргументами прокуратури та самого Насірова, спробуємо з’ясувати, чи має ця справа шанси стати першою історією успіху з притягнення високопосадовця до кримінальної відповідальності за серйозний службовий злочин.

В чому вбачається злочин

Злочин вбачається у зловживанні Насіровим своїм службовим становищем, а саме: у наданні розстрочення зі сплати рентної плати компаніям Онищенка з порушенням вимог закону.

До чого це привело? До того, що заборгованість компаній Онищенка перед державою накопичувалась і не сплачувалась. В певний момент ця сума досягла 2 млрд гривень і наразі стягується з державного підприємства ПАТ “Укргазвидобування”, тому розплачується за це фактично кожен платник податків.

Окрім того, надання незаконної розстрочки не дало можливості Державній службі геології та надр України позбавити компанії Онищенка можливості продовжувати добувати газ з українських родовищ.

Коротко про справу Онищенка

Три компанії Онищенка — ТОВ “Надра Геоцентр”, ТОВ “Фірма “Хас”, ТОВ “Карпатнадраінвест” — уклали договори про спільну діяльність з ПАТ “Укргазвидобування”. За цими договорами вони отримували право видобувати корисні копалини в окремих родовищах Дніпропетровської, Харківської, Полтавської областей.

Далі ці компанії продавали газ іншим фіктивним компаніям Онищенка за цінами значно нижчими за ринкові. Фіктивні компанії перепродавали газ вже за ринковою ціною. Таким чином весь прибуток акумулювався в компаніях Онищенка і оминав державну компанію ПАТ “Укргазвидобування”.

Ця незаконна схема наразі розслідується в рамках кримінального провадження проти Онищенка.

У свою чергу, дії Насірова з надання розстрочки цим трьом компаніям фактично сприяли цій незаконній схемі.

Незаконна розстрочка

Вперше розстрочення зі сплати ренти Онищенку надав ще на початку 2015 року тодішній голова ДФС Ігор Білоус. Підприємствами Онищенко договори про розстрочення не виконувалися, розстрочені платежі декілька місяців не сплачувалися, а заборгованість підприємства перед бюджетом невпинно зростала.

Коли Насіров зайняв свою посаду в травні 2015 року, в підприємств виникли нові зобов’язання зі сплати рентної плати, а тому Онищенку необхідно було розстрочувати податкові зобов’язання повторно.

За загальною процедурою підприємства, які бажають отримати розстрочку, подають відповідну заяву до місцевих податкових інспекцій (ДПІ). До заяви вони зобов’язані долучити документи, які підтверджують наступні обставини:

1) наявність ризику виникнення або накопичення податкового боргу;

2) економічне обґрунтування, що підприємства в майбутньому зможуть сплатити платежі за розстрочкою;

3) актуальну фінансову звітність.

Місцеві ДПІ на основі наданих документів надають свій висновок, чи є підстави надавати розстрочку. Остаточне ж рішення приймає головний офіс ДФС України з огляду на те, що сума розстрочки перевищує 3 мільйони гривень.

Аргументи обох сторін

Епізод перший: чи були підстави надавати розстрочку

ПРОКУРОРИ: Ключовий аргумент зводився до того, що в заявах підприємств Онищенка: по-перше, було відсутнє економічне обґрунтування можливості підприємств сплачувати розстрочку в разі її отримання. По-друге, не було вказано, що підприємство вже отримувало розстрочку і не платило по ній. По-третє, була надана неактуальна фінансова звітність.

Важливим аргументом було також те, що компанії Онищенка продавали газ фіктивним компаніям за ціною меншою, аніж був розмір самого податку – рентної плати. Насіров це знав і не заперечував під час судового засідання.

Звідси прокурори дійшли висновку, що Насіров усвідомлював, що підприємства не матимуть змоги виплатити рентну плату, але розстрочку все одно надавав.

НАСІРОВ: На спростування цих фактів під час судового засідання він заявив, що при наданні розстрочки враховувалося, що в підприємств “кожен місяць буде газ, а газ – дуже ліквідний актив”.

Проте, це ніяк не пояснює, яким чином Насіров очікував отримувати сплату ренти, якщо дохід від проданого газу був менший, ніж сума ренти.

Епізод другий: як була організована схема надання розстрочки

ПРОКУРОРИ наголосили, що Насіров розробив алгоритм і давав вказівку місцевим ДПІ приймати заяви про розстрочення від підприємств Онищенка та надавати позитивні висновки — незалежно від того, чи були на те законодавчі підстави.

Ці обставини засвідчують протоколи допиту декількох співробітників місцевих ДПІ.

Окремо прокурори повідомили, що було виявлено багато випадків, коли заяви від компаній Онищенка надходили до ДФС, доразу приймалися рішення про розстрочку, які підписував Насіров, а місцеві податкові вже постфактум надавали свої висновки.

Крім того, Насіров, всупереч вимог закону, не повідомляв Мінфін про те, що розстрочка надавалася на строк, що перевищує бюджетний рік. Більше того: листом за його підписом Міністерству фінансів була повідомлена неправдива інформація, що розстрочка зі строком, що перевищує бюджетний рік, не надавалася компаніям Онищенка.

НАСІРОВ повідомив, що не знає про який алгоритм йде мова. Окремо зазначив, що коли йому надавали позитивний висновок ДПІ, він просто не мав права відповідно до закону розстрочку не надавати.

Ця теза відстороненого голови ДФС прямо суперечить вимогам чинного законодавства, де чітко вказано, що рішення про надання розстрочки сумою більше 3 мільйонів, приймає виключно ДФС України.

Окрім того, якщо в матеріалах справи містяться підтвердження, що до заяви компаній про розстрочку надані були не всі документи, позитивний висновок не міг бути складений.

На аргумент, чому Міністерству фінансів не повідомили про розстрочку на строк, що перевищує бюджетний рік, Насіров заявив, що розстрочки надавались до кінця року, а на початку року надавалися вже нові.

Епізод третій: які є підтвердження змови

ПРОКУРОРИ звертали увагу суду, що компаніям Онищенка критично було отримати розстрочку в кінцевий день сплати податків за певний квартал.

Так, прокурорами була виявлена практика, що заяви подавалися до ДФС України, наприклад, у вересні, жовтні, тоді ж і складалися висновки місцевих ДПІ, а рішення ДФС України приймалися заднім числом, для, прикладу, серпнем, в день, коли компаніям Онищенка необхідно було отримати розстрочку.

Відтак, Насіров приймав рішення про розстрочення платежів раніше, ніж заяви про розстрочення були зареєстровані місцевими ДПІ і складені останніми відповідні висновки.

НАСІРОВ: на спростування цього факту аргументів надано не було.

Епізод четвертий: чи було завдано державі збитків

НАСІРОВ вважає, що, на його думку, держава не зазнала збитків в результаті надання розстрочки компаніям Онищенка, а навпаки заробила 36% річних з усієї суми розстрочки.

За словами Насірова, це підтверджується тим, що наразі триває процес стягнення заборгованості за платежами, які не були сплачені компаніями Онищенка: “деякі платежі вже повністю були погашені, по деяким триває стягнення”.

Зупинимося на цьому епізоді детальніше.

При наданні розстрочки на суму більше 1 мільйона гривень ДФС має передати в податкову заставу майно підприємства на суму розстрочки. Тобто у випадку, коли у підприємства немає коштів погасити заборгованість перед ДФС, ця заборгованість погашається за рахунок описаного в заставу майна.

Натомість, з компаніями Онищенка цього зроблено не було. Сталося інакше.

Коли було зрозуміло, що з Онищенка буде знята депутатська недоторканість (червень-липень 2016 року), Насіров почав намагатися приховати факти своєї незаконної діяльності. Для цього з початку липня ДФС розіслала до місцевих ДПІ листи з вимогою взяти в податкову заставу майно ПАТ “Украгазвидобування”.

Це було зроблено тому, що в компаній Онищенка майна не було, а тому брати в податкову заставу не було чого, а тому, відповідно до вимог податкового законодавства, у заставу можна було взяти майно державного підприємства, з яким компаніями Онищенка були укладені договори про спільну діяльність.

Водночас, після того, як територіальні органи ДФС видали рішення про опис майна в податкову заставу, представники ПАТ “Украгазвидобування” наголосили, що “ДФС їм з листопада 2015 року не надає інформації про наявність податкового боргу у операторів спільної діяльності, а подекуди навіть відмовляє в наданні цієї інформації”.

Оте, 2 млрд гривень, які не були сплачені компаніями Онищенка, наразі стягуються ДФС з державного підприємства ПАТ “Укргазвидобування”.

Якби все було зроблено у відповідності до законодавства, вже на момент невиконання компаніями Онищенко першої розстрочки, ДФС мало взяти в податкову заставу їх майно, продати його, погасити хоча б частково заборгованість перед державним бюджетом і звісно ж не надавати розстрочку повторно.

***

Всі ці факти свідчать про те, що в НАБУ наразі достатньо підстав довести справу до логічного кінця, скільки б не кричали “Зрада” прихильники Насірова.

Оригінал Економічна правда

Андрій Журжій
object(WP_Term)#5139 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2117) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2117) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5220 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(160) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(160) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті