Новини
«Чергова спроба надурити людей або чому страшилки про новий кодекс про банкрутство є цинічними маніпуляціями», — Сидорович

Дві тези, які останній тиждень часто лунають: 1) через процедуру банкрутства людей будуть викидати на вулицю; 2) процедурою банкрутства будуть користуватися негідники, щоби не сплачувати борги і дурити банки.

Для того, щоби зрозуміти, що цих дві тези є взаємосуперечливі, не треба бути навіть юристом, треба лише трішечки здорового глузду. 

Що ж криється у проекті нового кодексу з процедур банкрутства та чому деяким колам так не хочеться запровадження інституту фінансової неспроможності для фізичних осіб?

1. Фізичні особи, які через різні обставини потрапили у боргову яму, сьогодні не мають шансу з неї вибратися. Банки продовжують нараховувати відсотки щомісяця, виконавча служба забирає все, на що може бути звернене стягнення, але дуже часто людина не зможе віддати ці кошти навіть до смерті. Що ж у такому випадку відбувається у нормальних країнах? Людина звертається до суду за захистом від кредиторів (це і називається процедурою банкрутства) і, за результатом такого процесу, вона або реструктуризує або банально списує (якщо у людини вже нічого немає) свої борги.

Що виграє від цього громадянин? Звільнення від боргів, можливість влаштовуватися на роботу, розпочинати власний бізнес, суспільство і держава повертають собі платника податку, а кредитор звільняється від безнадійного боргу. То хто ж у цій ситуації залишається у програші?! Та ніхто, усі лише набувають – і боржник, і кредитор, і суспільство, і держава!

2. То кому ж вигідна страшилка про викидання людей на вулицю? А хто найголосніше кричить «тримай злодія» у натовпі? Правильно – сам злодій! Така страшилка вигідна лише недобросовісним позичальникам, яким вигідна заморожена ситуація з іпотечними кредитами, оскільки за їхні борги розплачуються добросовісні позичальники, вкладники банків, просто платники податків, які взагалі жодних депозитно-кредитних стосунків з банками не мають. Тут діє банальний закон збереження грошей – якщо хтось їх недоніс, то їх візьмуть з іншого джерела, тобто у виграші тут лише шахрай.

3. Кому вигідна страшилка друга, що, мовляв, недобросовісні боржники почнуть масово дурити банки? Кому ж іще – лише тим кредиторам, які здебільшого репрезентують дикий колекторський сектор. Насправді ж законопроект передбачає цілий набір запобіжників щодо недобросовісних боржників, які приховують своє майно задля уникнення відповідальності.

4. Соціальний аспект законопроекту. Кожен закон є добрий лише тоді, коли він забезпечує здоровий баланс інтересів у суспільстві. У даному випадку ми говоримо про баланс між кредиторами і боржниками. Україна пережила не одне фінансове потрясіння, а наслідки фінансової кризи 2008 і 2014 років люди і бізнес відчувають до сих пір. Чимало людей, які взяли кредити на житло до цих дат, не в змозі на сьогодні обслуговувати ці кредити. Що ж робити? Борг сам собою не розсмокчеться, житло під заставою, а люди живуть у страху, що завтра можуть опинитись на вулиці. Авторами кодексу пропонується особлива процедура для вирішення цієї проблеми. Кодексом буде визначено поняття соціального житла (його розміри ще обговорюються), якого боржника не може бути позбавлено за жодних умов. Але якщо боржник за кредитні кошти купив пентхауз на Печерську – вибачай, перебирайся в скромну квартирку на околиці, проте й у цьому випадку ми не продукуємо появи безхатченків.
 
Таким чином, ми бачимо, що чесні й добросовісні боржники, кредитори і усі навколо лише у виграші. У програші від ухвалення цього закону будуть лише шахраї і маніпулятори. Парламенту треба вибирати, чи створювати справді цивілізовані і чесні умови для своїх громадян, чи й надалі продовжувати тримати їх у борговому рабстві.

Руслан Сидорович

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7448 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(3312) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(3312) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#7449 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(367) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(367) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті