Бізнес запитує: чи повинна Україна підтримувати переробку ріпаку і сої?

В кінці 2017 року парламент прийняв рішення тимчасово скасувати відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів і ріпаку*. Аграрії обурилися таким рішенням, чекаючи зниження цін на ці культури, переробники, навпаки, просять підтримати виробництво продукції з доданою вартістю в умовах низької рентабельності її виробництва.

Як зробити так, щоб всі були задоволені – запитав кандидат економічних наук, член наглядової ради «Ніжинського жиркомбінату» Олег Волощук (О.В.) у депутата від фракції «Самопоміч» Івана Мірошніченко (І.М.).

О. В.: Ви виходець з олійно-жирової галузі, багато питань Вам знайомі, оскільки до приходу в парламент, компанії під Вашим керівництвом побудували і модернізували три олійних заводу в Україні.

ПАТ «Ніжинський оліяжиркомбінат» працює з 1896 року. У березні цього року запускаємо новий мультикультурний, маслоекстракційний завод потужністю 1200 тонн насіння соняшнику на добу. Ми зможемо також переробляти насіння сої, ріпаку та льону. Раніше наш завод спеціалізувався на переробці рапсу і льону, але у зв’язку з потеплінням клімату зона вирощування соняшнику та сої перемістилася на північ України, у нас з’явилася можливість профінансувати, підтримати насінням і добривами фермерів, щоб вони почали вирощувати ці культури в Чернігівській і Сумській областях. Близько 95% своєї продукції ми експортуємо і для нас дуже важливий закон про скасування відшкодування експортного ПДВ на сою та ріпак. В результаті дії цього закону ми зможемо утримати в Україні 3 млн тонн сої і близько 2 млн тонн ріпаку, які зараз вивозяться на переробні потужності в інші країни. При переробці цих 5 млн тонн насіння на заводах України буде створена додаткова вартість в розмірі 300 млн. дол., які підуть на будівництво нових заводів, створення великої кількості робочих місць в олійно-жировій галузі і в усіх галузях, які пов’язані з її розвитком. З 1998 по 2018 рік кількість заводів з переробки олійних культур в Україні збільшилася з 18 до 82, побудовано 16 нових олієналивних і перевалочних терміналів з відвантаження олії і шроту через морські порти. Побудовано промислові підприємства для виробництва обладнання для олійно-жирової промисловості. Особливо яскравим прикладом є компанія «ТАН» в Чернігівській області, яка виробляє всю лінійку обладнання для олієпресових і екстракційних заводів.

Для України дуже важливо переробляти сою, оскільки ми знаходимося поруч з великим ринком Європейського Союзу, який імпортує з Аргентини і Бразилії 22 млн тонн соєвого шроту і 14 млн тонн соєвих бобів, і робить великі витрати на доставку з Південної Америки.

Крім цього, ринок Білорусі споживає для виробництва комбікормів велику кількість соняшникового та соєвого шротів. У цій країні російська олійно-жирова група «Співдружність» будує новий великий завод з переробки сої. У їхні плани входить закуповувати українську сою і переробляти її на своєму заводі в Білорусі. Таким чином російська компанія закриє весь ринок соєвого шроту, переробляючи українську сировину. А наші заводи будуть стояти недозагружені і не будуть отримувати додаткову вартість, з якої сплачуються податки, зарплати робітникам і відрахування в бюджет України. Хіба це справедливо? Ми вже відчуваємо наростаючу конкуренцію між національними переробниками і компаніями-експортерами сировини, які мають свої заводи в інших країнах і лобіюють вивезення олійної сировини на експорт.

І. М.: Дійсно, 30% від всієї виробленої продукції АПК займає продукція олійно-жирової промисловості. Коли я почав будувати другий завод в Донецьку, у нас була велика дискусія: ставити екстрактор на 1200 тонн або ризикнути на 1600 тонн. Україна в ті роки виробляла 4,5 млн тонн соняшнику. Ми сильно ризикнули і поставили на 1600 тонн. Але Україна сьогодні виробляє 13-15 млн тонн насіння. В агросекторі лише олійно-жирова галузь отримала серйозний розвиток серед переробних галузей.

У питанні скасування експортного ПДВ по сої і рапсу є два аспекти: морально-етичний і економічний. З етичної точки зору – не можна приймати рішення так, як вони були прийняті в той момент. Ці правки не обговорювалися ні з аграрним комітетом, ні з представниками агросектору. Не було дискусії, правку провели шпигунським таємним способом. Так не має бути.

О. В.: Невже ніхто з членів Аграрного комітету не дивився правки до Податкового кодексу?

І. М.: Податковий комітет розглянув пізно ввечері всі правки за один день перед голосуванням. Засідання комітету проходило дуже пізно, і в його порядку не було «соєвих правок». Але потім в залі ми зрозуміли, що відбувається, і намагалися скасувати поправку. Ви повинні розуміти, що такі рішення приймаються першими особами країни. Це не рішення глави комітету, навіть не рішення рівня міністерства. Воно приймалося на рівні прем’єр-міністра, і воно неправильне і непрофесійне.

Другий аспект цих правок – економічний. Ніхто, включаючи мене, не проти підтримати переробку. Сьогодні більшість ОЕЗів працюють на найнижчій маржинальність за останні 10 років. Валова маржа становить $20-25 (до витрат на переробку і з урахуванням повного повернення ПДВ) в залежності від періоду, раніше вона була не менше $75-80 на тонну продукції. Деякі заводи працюють, просто покриваючи витрати. При цьому потужності з переробки ростуть: «Ніжинський жиркомбінат» їх збільшує, «Дельта Вілмар», «Кернел» та інші. Тобто індустрія зростає, інвестиції продовжують йти в галузь, оскільки зростає виробництво олійних, і багато компаній хочуть бути в цьому ринку.

О. В.: Які варіанти підтримки олієпереробників ви бачите?

І. М.: Ми можемо ввести знижену ставку ПДВ на продукти переробки, наприклад, на рівні 10%, можемо ввести експортне мито на сою та ріпак, але при цьому треба компенсувати товаровиробнику втрати шляхом виплати дотації на гектар. В рамках СОТ вона може досягати 7%. Можна не чіпати фермера і дати експортну дотацію переробнику. Тобто в Україні є 2-3 інструменти, якими можна користуватися, щоб підтримати переробку. Чому всі отримують ПДВ, продаючи на експорт все: від ручки до танка, а фермери по сої і рапсу ні? У нас раніше навіть при продажу футболістів відшкодовували ПДВ. Чому ми дотуємо одних за рахунок інших? Чому ми повинні рахувати доходи фермера і залазити йому в кишеню? Адже він теж конкурує з європейцями і американцями на світових ринках. А яка там дотація фермерам на гектар? Чому про неї ніхто не говорить? Прибираємо відшкодування експортного ПДВ – за це заплатить товаровиробник. Можна сперечатися про загальну суму втрат фермерів – від 14 до 16 млрд грн, але це точно не копійки. Хто на цьому виграє – переробник.

О. В.: Але ж ми і даємо високу ціну на їхній товар, конкуренція за сою та ріпак драйвить закупівельні ціни вгору через надлишок потужностей. Олійно-жирові комбінати можуть переробляти близько 20 млн тонн насіння олійних культур, а переробляють близько 14 млн тонн. Соняшник є дуже рентабельною культурою, незважаючи на наявність експортного мита. Я впевнений, що ціна на сою на внутрішньому ринку теж буде рости, оскільки зростає конкуренція між переробниками. Навіть зараз вартість насіння соняшнику на ринку України на 100 дол. вище, ніж в Росії. Вони переробляють свої 16,5 млн тонн олійних, і ще завозять 2,5 млн тонн соєвих бобів з Аргентини для завантаження своїх потужностей в Калінінграді, і націлені купувати і переробляти на своїх заводах українську сою.

І. М.: Думки переробників сої щодо скасування експортного ПДВ розділилися. Знаєте, чому?

О. В.: Тому що деякі з них одночасно є і переробниками, і експортерами. 9 з 10 найбільших експортерів мають свої переробні заводи в Україні і за кордоном, крім компанії «Нібулон». Вони прораховують, що їм вигідніше: переробляти сировину в Україні, або завантажувати свої заводи в Європі. І, на жаль, як показує митна статистика, 5 млн тонн сировини йде на заводи в інших країнах. А Україна все більше стає сировинним придатком високорозвинених країн, які захищають свій внутрішній ринок від високорентабельної кінцевої продукції (бутильованої олії, маргарину, майонезу і т.д.) і ведуть державну політику щодо завантаження олійною сировиною своїх переробних потужностей і випуску високомаржинальної продукції для кінцевого споживача .

І. М.: Не тільки. Тільки-но скасують експортне ПДВ – збільшаться обсяги переробки сої і маржинальність тих компаній, які вже переробляю сою та ріпак, впаде.

О. В.: З 82 переробних заводів, 52 заводи можуть переробляти сою та ріпак. Всі зацікавлені в тому, щоб завантажувати свої потужності, тому ціна на сою та ріпак залишиться високою. І як ми говорили, що навіть при 10% миті на вивезення насіння соняшнику, у нас ціна приблизно 400 дол. за тонну, а в Росії – 300 дол. за тонну.

Я правильно розумію, що ви будете наполягати на скасуванні рішення про невідшкодування ПДВ при експорті ріпаку і сої?

І. М.: Так, ми хочемо відмотати всю цю історію з ПДВ назад. Мені один фермер недавно сказав, що зменшить посіви сої на 50%. У депутатів є розуміння, як підтримати переробку і не забирати обігові кошти у фермерів. Для цього потрібна або дотація на гектар, або зниження ставки ПДВ для переробників.

У нас було 6 зустрічей з переробниками, Американською торговою палатою і представниками 5-ти найбільших асоціацій-виробників. Всі прийшли до рішення, що цей вузол потрібно розрубати. Тобто у нас є розуміння, що по галузях переробки потрібно розробити механізм підтримки.

О. В.: На мою думку, фермери маніпулюють планами скорочувати площі під соєю та ріпаком. В регіонах, де ми працюємо, а це Київська, Чернігівська, Черкаська, Сумська і Полтавська області, сільгоспвиробник не налаштований міняти посівні площі під цими культурами, і з оптимізмом дивиться на майбутню рентабельність по олійних культурах.

І. М.: Дійсно, в цьому році може і не бути різкого скорочення посівів сої. Причина цього – вже закуплені насіння, пестициди і плани сівозміни. Говорити, що посіви сої скоротяться в 2 рази, не можна. Я прогнозую скорочення посівів на 10-15% у разі скасування експортного ПДВ по сої. Далі ситуація буде залежати від врожаю і від цін на світових ринках.

О. В.: Ми прогнозуємо, що посіви ріпаку та сої виростуть, тому що заробіток на зернових істотно нижчий. У минулому році рентабельність вирощування соняшнику була в районі 67%, в цьому році вона скоротилася, але залишається досить високою. У перший рік скасування експортного ПДВ виробники повинні будуть збільшити закупівельні ціни для завантаження своїх нових потужностей, і якщо вони будуть високими, то ці правки пішли на користь всьому ринку. Оскільки продукція олійно-жирового комплексу України становить 30% від всієї продукції АПК.

І. М.: Ціна 100% піде вниз. На 15% орієнтовно. У разі хорошої врожайності у фермера і експортних цін все пройде гладко, але не завжди можна розраховувати на ці фактори.

О. В.: Так, світова кон’юнктура для України зараз хороша, тому що урожай сої в Аргентині, в зв’язку з поганими погодними умовами, знизиться приблизно на 5 млн тонн. Ціна на соєву олію і боби зростає. А ви не допускаєте можливість, що конкуренція за сировину перекриє те падіння ціни, яке ви очікуєте в результаті скасування відшкодування експортного ПДВ?

І. М.: Я не згоден. Я думаю, що закупівельні ціни впадуть. Так, можливо, не на 20%. Свої $10-15 на тонні переробник отримає в результаті цих правок.

О. В.: Я думаю, що конкуренція за насіння сої та ріпаку нівелює фактор скасування експортного ПДВ за цими культурами. В Україні будується 5 нових заводів з переробки сої із загальним обсягом інвестицій близько 1 млрд дол. Для завантаження цих заводів власники будуть змушені підвищувати ціну на соєві боби, оскільки вартість недозавантаження і простоювання заводу буде збільшувати термін окупності цих інвестицій і приводити до збитків.

І. М.: Так, але це ми перенаправляємо ці 10% в олію і шрот, які переробники можуть закласти в ціну, а коли ми забираємо ПДВ, то ми ці гроші забираємо у фермера. Так, маржинальність в пікові періоди збирання по сої більша, ніж по насінню.

О. В.: Якщо по вирощуванню соєвих бобів рентабельність буде на рівні або навіть трохи нижче, ніж у насіння соняшнику, я вважаю, що посіви під сою будуть збільшуватися з кожним роком. Вона є хорошим попередником і не виснажує землю як соняшник і кукурудза.

І. М.: Давайте не рахувати чужі гроші. Почитайте звіти публічних компаній, які займаються олієпереробкою. «Кернел» і МХП мають дуже непоганий рівень EBITDA. Що сіяти фермерам в південних областях? Там немає варіантів, що сіяти, при поточному рівні вологи, тому вони змушені сіяти багато соняшнику і пшениці.

О. В.: Давайте подивимося правді в очі, серед усіх культур, які сіє фермер, олійні – одні з найбільш рентабельних.

І. М.: Однозначно. Всі знають, що олійні – резерв будь-якого фермера. Які ваші пропозиції: як підтримати переробку, але тільки так, щоб не карати сектор?

О. В.: На жаль, скасувати експортне ПДВ по насінню соєвих бобів і ріпаку – єдина можливість, яка є у нашого уряду. Будь-які інші експортні обмеження СОТ не погодить і почне вводити дзеркальні санкції проти України.

І. М.: Чому, до 7% їх можна ввести. Як ви дивитеся на зниження ставки ПДВ для переробників?

О. В.: Процентні ставки, які ми зараз платимо, – це 19-20% по кредитах в гривні. Ми кілька років працювали по консультаційним програмами з ЄБРР, але, на жаль, через країнові ризики і обмеження, зараз реально тільки держбанки можуть профінансувати великі проекти з будівництва нових заводів. Нещодавно НБУ підвищив ставку рефінансування на 1,5%, і банки автоматично піднімають ставку на ці ж відсотки.

Якщо дивитися глобально, розвивати тваринництво в Україні без кормової бази не вийде. Україна на початку 90-х імпортувала соєвий шрот, а зараз ми маємо можливість його експортувати. Я вважаю, що зниження ставки ПДВ для переробників малоймовірне. Це складно буде проголосувати в парламенті. І велика частина продукції олійно-жирового комплексу України продається на експорт, а не на внутрішньому ринку.

І. М.: Я думаю, що це не зовсім те, тому що законопроекти робилися дуже швидко і не до кінця добре продумані. Ми хочемо до кінця весняної сесії внести законопроект, який буде підтримувати переробку, але не тільки олійних культур. Там будуть борошно, крупи, овочі, соки. Ми обговорювали це в ЄБА, ТПП і з асоціаціями виробників, всі готові підтримати це питання.

О. В.: З 1998 по 2018 рік на підприємствах олійно-жирової галузі було створено більше 100 тис. робочих місць і при запуску нових заводів будуть створені ще тисячі. У олійноекстракційні заводи було вкладено близько 5 млрд дол. інвестицій. Рішення парламенту я вважаю правильним і своєчасним, воно покликане підтримати переробників. Я не зовсім впевнений, що нам вдасться знайти компроміс з цього питання. В ЄС велика кількість потужностей з переробки сої і рапсу не завантажена. При цьому Україна з вирощених 2,2 млн тонн ріпаку переробила всього близько 170 тис. тонн.

І. М.: Так, думаю, що реакція ЄС по ріпаку після рішення парламенту не забарилася, тому перехідний період по цій культурі більший, ніж по сої. Рада не повинна була приймати ці рішення щодо скасування експортного ПДВ. Я згоден, що Україні не потрібно переробляти свою сировину за кордоном. В ЄС сьогодні маржинальність переробки олійних вище, ніж в Україні. Я впевнений, що захищати переробку треба, тому що це інвестиції в бюджет, податки і нові робочі місця. Але якщо подивитися рейтинги топ-переробників, то ви побачите, що вони платили незначні фактичні податки на прибуток, при цьому показували в західній звітності хорошу EBIDTA. Тому важливим є питання: хто і як платить податки в цій країні?

О. В.: Як Ви вважаєте, що потрібно зробити для того, щоб утримати насіння ріпаку на території України? Україна переробляє лише близько 10% врожаю. Постачати сировину для переробки на заводах в інших країнах і відповідно сплачувати всі податки і збори з доданої вартості до їх бюджетів неправильно з точки зору державної політики. Ми поставляємо рапсову олію для харчових цілей в багато країн світу і на біодизельні заводи в ЄС. Для прикладу, компанія Cargill з липня по грудень 2017 переробила близько 30 тис. тонн ріпаку, а 164 тис. тонн насіння експортувала. Компанія АDМ за цей період експортувала 380 тис. тонн насіння ріпаку. І так, на жаль, роблять багато транснаціональних компаній. Можливо, маржа при експорті та завантаженні своїх потужностей в інших країнах у них вище, ніж при олієпереробці в Україні, і це погано, тому що ми залишаємося сировинною країною. У нас немає стратегії в розвитку АПК.

І. М.: Ми експортуємо руду, зброю, ручки, воду, і всі отримують відшкодування ПДВ, чому не можна це дозволити сільгоспвиробникам. Це ж дискримінація. Потрібно поміняти форму держпідтримки. Це питання державної стратегії. Чому у нас немає заводів з виробництва біодизеля? Дуже просто просунути одну правку, не бачачи проблеми комплексно. У нас склалася ситуація, що кожен сам собі режисер і діалогу з урядом немає. Потрібно сідати за круглий стіл з урядом, піднімати договір про СОТ, щоб розуміти можливості захисту ринку. Я 4 рази зустрічався з переробниками олійних культур, там думки розділилися 50% на 50%. Одні вважають норму дискримінаційною, інші – підтримують скасування експортного ПДВ по олійним.

О. В.: Від імені асоціації олійних підприємств «Укроліяпром», яку в 1998 році створив я і ще 17 директорів олійно-жирових підприємств, а зараз асоціація об’єднує всі підприємства олійно-жирової галузі України, дослідні інститути, засоби масової інформації і промислові підприємства, написали Вам лист. Тут підписи всіх основних заводів. Ми виклали основну думку галузі, і всі підтримують рішення парламенту.

І. М.: Тобто не підписали західні компанії?

О. В.: Так. Західні компанії зацікавлені в експорті насіння сої та ріпаку. Як я вже говорив, у Cargill, АDМ і інших є свої заводи з переробки ріпаку в ЄС, тому їм ці правки не вигідні і вони будуть намагатися лобіювати скасування цього закону.

*Для сої цей період почнеться з 1 вересня 2018 року і триватиме до 31 грудня 2021-го, для ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021-го.

Оригінал

Іван Мірошніченко

telegram
БУДЬТЕ В КУРСІ ГОЛОВНОГО, ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШ КАНАЛ: T.ME/SAMOPOMICH

object(WP_Term)#7206 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2983) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2983) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини