Нарешті є. Проголосовано й навіть підписано закон про створення в Україні Вищого антикорупційного суду.

Можна зітхнути з полегшенням? Не думаю. Навіть переконаний, що не варто. Бо реально ще довга дорога попереду. І буде вона нелегкою й палиць в колеса антикорупційному правосуддю теж буде багато.

Але тут я ставлю крапку на песимістичних настроях. Далі – трохи оптимізму. (Не плутати з гучними криками про перемогу. До неї ще ой як далеко!)

Отож, по-перше.

Антикорупційний суд – це певний символ. Символ руху України в напрямку цивілізованого світу. Недаремно стільки на цьому законі наполягали наші міжнародні партнери. Недаремно нас фактично шантажували: створіть антикорупційного суду, інакше – не бачити вам кредиту МВФ. Це справді важливо. Як доказ – роками “темні сили” української політики впирались. Не дарма ж!

Повторюся, на цьому першому етапі ми (маю на увазі всіх нас, українське суспільство загалом) одержали перемогу, але вона проміжна і запекла боротьба триватиме.

По-друге.

Нема ілюзії, що антикорупційний суд вже завтра почне “садити” корупціонерів. Потрібен час, щоби відібрати суддів, організувати їхню роботу.

Суд точно не запрацює за теперішньої влади. Але важливо інше – створення самої інституції, яка рано чи пізно почне функціонувати. А далі – процес становлення цієї інституції, яка має ефективно працювати та завойовувати довіру людей.

Як на мене, питання інституційного розвитку чи не найважливіше для України з погляду майбутнього. Принаймні для мене як для юриста.

По-третє.

Антикорупційний суд не слід сприймати як каральний трибунал. Хоча покарання звісно теж потрібне. І, як свідчить досвід, річ потрібна й показова.

Але важливіша, як на мене, його місія превентивна – запобігати вчиненню корупційних дій. Потенційні корупціонери, знаючи про наявність незалежного та ефективного антикорупційного суду, врешті не ризикуватимуть вчиняти протиправні дії. А оскільки підвідомчість антикорупційного суду стосується найвищих посадових осіб держави, то це має стати сигналом для всієї державного вертикалі.

І отут примітка. Так, за тим законом, що проголосований у стінах ВР, Антикорупційний суд розглядатиме справи VIP-посадовців, іншими словами – топ-корупційних корупціонерів. І я «за». Якщо було б не так, ця судова інституція просто потонула б у дріб’язку – як-от хабарі на 200-300 грн лікарю.

Так, це теж важливо. Утім хочу нагадати українську приказку: риба гниє з голови. Але в Україні її завжди її чистили з хвоста. Нині є шанс, що все буде зроблено правильно і українське суспільство почне позбуватися того, вже давно гниє і розкладається.

Створення Вищого антикорупційного суду – це як перша серія в довгому серіалі. Тож логічно й правильно буде сказати – далі буде. 

Джерело: https://censor.net.ua/b3070789