Антикорупційний суд: бути чи не бути
sud sud

Як і коли в Україні запрацює система покарання корупціонерів

1. Як вмонтувати антикорупційний суд в діючу модель судової реформи?

Без утворення антикорупційних суддів судова реформа не може вважатися завершеною. Ця теза випливає із передумов, мотивів та цілей власне самої судової реформи. Адже основними її передумовами були: надзвичайно низький рівень довіри до судової влади (за даними соціологічних досліджень становить не більше 10%); політична залежність суддів та надвисокий рівень корупції в суддівському корпусі. З огляду на такі передумови, судова реформа спрямовувалась, перш за все, на очищення суддівського корпусу та забезпечення незалежності й нейтральності суддів. Саме тому створення антикорупційного суду було одним із пріоритетних завдань та напрямів судової реформи.

Окремі провальні заходи судової реформи ще гостріше підіймають питання створення антикорупційних суддів. Конкурс у Верховний Суд, який мав сприяти очищенню та перезапуску вищої судової інстанції, яскраво продемонстрував це. Відомо, що до його складу потрапило лише 25% нових людей, і за значної громадської уваги до процесу відбору. За таких умов важко говорити про хоча б часткове виконання основної цілі реформи – очищення суддівського корпусу.

Минулого року, в рамках першої хвилі судової реформи, було ухвалено низку законів, зокрема й нову редакцію закону “Про судоустрій та статус суддів”. Цим вже було закладено юридичне підґрунтя для утворення антикорупційного суду.

Новим законом фактично вже було визначено місце новоутворених антикорупційних суддів в реформованій судовій системі. Так, в законі чітко прописано утворення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції та відповідної палати в межах ВСУ як суду апеляційної інстанції. Єдиною проблемою є відсутність чіткого строку для утворення антикорупційного суду та прив’язка до прийняття спеціального закону.

Тобто, ми бачимо, що законом запропонована досить поширена модель, коли антикорупційний суд утворюється як суд першої інстанції, а апеляційні скарги розглядаються у Верховному Суді. Така модель діє у таких країнах як Словаччина та Хорватія, і досвід останньої продемонстрував її ефективність.

Головною умовою для того, щоб зазначена модель спрацювала й в Україні є створення незалежної палати у Верховному Суді.

Якщо відійти від положень закону, то альтернативною моделлю може бути, коли антикорупційні суди утворюються і як суди першої, так і суди апеляційної інстанції. Наприклад, така модель існує й в Індонезії, яку можна вважати найбільш вдалим прикладом існування антикорупційних суддів.

Критики утворення антикорупційних суддів іноді висловлюють тезу, що така модель порушує закріплену законодавством триланковість судової системи. Однак, не слід забувати, що в законодавстві вже існують певні категорії справ, які, наприклад, апеляційним судом розглядаються як судом першої інстанції. Тому запропонована модель цілком відповідає та може бути вмонтованою в реформовану судову систему.

2. Антикорупційна юрисдикція та проблеми її визначення

У світовій практиці юрисдикція антикорупційних суддів розрізняється за трьома вимірами: типи правопорушень, тяжкість правопорушень та посада особи, яку притягають до відповідальності.

Найбільш поширеним критерієм є характер правопорушення. Так, у більшості країн антикорупційні суди розглядають широке коло корупційних  та пов’язаних з корупцією справ.

Важливим критерієм для поділу юрисдикцій між звичайними та антикорупційними судами є посада або ранг особи, винної у корупційному злочині. Відсутність цього критерію може призвести до того, що антикорупційні суду будуть перегружені дрібними справами та згодом перетворяться у так звану “конвеєрну модель”.

Щодо третього критерію, а саме тяжкості порушень, існують певні проблеми. Впровадження його в українській моделі може призвести до зловживань, пов’язаних з визначенням юрисдикції.

Для запобігання проблемам з розмежуванням юрисдикції, на розгляд антикорупційних суддів слід відати лише ті справи, що підслідні НАБУ. Таким чином, буде втілено одразу два перших критерії розмежування: антикорупційні суди розглядатимуть лише корупційні злочини, скоєні високопосадовцями.

В контексті цього цікавим є досвід Індонезії. Відповідно до початкового варіанту закону від 2002 р. порушувати справи в судах Тіпікор (антикорупційні суди) могло тільки АКВ Індонезії, відоме як KPK (Komisi Pemberantasan Korupsi – Комісія з боротьби з корупцією); аналогічні справи, порушені звичайними прокурорами, розглядалися звичайними судами. У 2009 році ця система була змінена і тепер антиокрупційні суди розглядають всі корупційні справи, незалежно від того, чи їх порушило АКВ KPK, чи звичайна прокуратура.

Окрім того, в українському законодавстві вже існує запобіжник для виникнення проблем з розмежуванням юрисдикції. Наявність САП, яке передає до суду справи підсудні лише НАБУ, буде своєрідним фільтром та гарантією того, що в антикорупційні суди потраплятимуть визначені категорії справ.

Також, у Вищому антикорупційному суді можливо передбачити посади слідчих суддів, яких, окрім повноважень слідчих суддів судів першої інстанції, додатково наділити повноваженнями розглядати клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях відповідних категорій.

3. З кого добирати суддів антикорупційного суду та хто цим повинен займатись?

Приклад проведення конкурсу до Верховного Суду ще раз довів той факт, що питання добору суддів є ключовим для забезпечення доброчесного та незалежного складу суду.

У законодавстві мають чітко бути прописані вимоги як до кандидатів на посаду судді, так і членів конкурсної комісії. Окрім того, мають бути прописані положення щодо формування комісії на паритетних засадах та з залученням міжнародних фахівців.

Важливо підкреслити, що в країнах, де досвід існування антикорупційних суддів був успішним, якраз застосовувались спеціальні процедури добору. Наприклад, у Словаччині, судді також повинні пройти спеціальну перевірку для визначення того, чи є в їхньому минулому щось таке, що може зробити їх вразливими до шантажу або інших форм неналежного впливу.

Найбільших зусиль із розробки спеціальних правил для суддів антикорупційних судів було докладено в Індонезії. У судах Тіпікор засідають не лише професійні судді, а й так звані тимчасові судді (як правило, адвокати, професори права, судді у відставці та інші юристи). Кандидати на посади тимчасових суддів повинні відповідати чіткому ряду критеріїв відбору, причому відбіркова комісія складається як з представників громадянського суспільства, так і зі співробітників Верховного суду; після цього судді суду Тіпікор призначаються Президентом терміном на п’ять років, який може бути подовжений лише раз.

Найбільше підстав для розробки спеціальних процедур або умов призначення є тоді, коли звичайні судові органи особливо вразливі до надмірного тиску або впливу під час розгляду справ про корупцію, чого можна уникнути, якщо застосувати альтернативний спосіб обрання суддів.

З огляду на це, є очевидною необхідність у процесі утворення антикорупційних суддів в Україні орієнтуватися на найбільш вдалий приклад – Індонезію, антикорупційні суди в якій вже 15 років успішно справляються з тими викликами, що стоять зараз перед Україною.

4. Інстанційні тонкощі. У який спосіб забезпечити право громадян на апеляційний та касаційний перегляд?

За будь-якої моделі утворення антикорупційних судів жодним чином не порушується право громадян на апеляційну та касаційну скаргу. Але найбільш ефективною для забезпечення цих прав є універсальна (паралельна модель), коли антикорупційні суди утворюються і як суди першої, так і суди апеляційної інстанції.

В Україні найбільш дієвою буде наступна модель: Вищий антикорупційний суд як суд першої інстанції, апеляційна палата при ньому як суд апеляційної інстанції та кримінальна палата ВСУ – суд касаційної інстанції.

Забезпечення автономної апеляційної інстанції для спеціалізованого антикорупційного суду є ключовим моментом. Доцільно законодавчо закріпити утворення окремої Антикорупційної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України. Водночас, добір суддів цієї палати більш логічно провести в такому ж порядку, як і суддів Вищого антикорупційного суду. Оскільки на момент утворення такої палити добір суддів до Верховного Суду України може бути завершеним, а також враховуючи законодавче обмеження кількості суддів у ньому (не більше 200 суддів), варто на рівні закону одразу передбачити введення додаткових посад суддів для цієї палати.

І хоча Конституція України прямо не вимагає наявності касаційної інстанції в усіх формах судочинства, однак для збереження принципу однакового застосування норм права, доцільно визначити, що касаційною інстанцією для рішень Вищого антикорупційного суду повинна виступати Велика Палата Верховного Суду України.

5. Створення Вищого антикорупційного суду – панацея від корупції? Чи є тому альтернатива?

Запровадження в Україні спеціалізованих антикорупційних судів чи окремих суддів було однією з рекомендацій Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) у контексті аналізу антикорупційних реформ в країні. Окрім цього, утворення спеціалізованого антикорупційного суду через прозору і справедливу процедуру відбору, до якої повинні бути залучені спеціалісти з міжнародним досвідом, є однією з вимог надання Україні чергового траншу фінансової допомоги від МФВ.

Не можна розглядати як альтернативу до утворення антикорупційних судів утворення антикорупційних палат. Звичайно, така пропозиція містить свої переваги, але в цілому нівелює всю суть утворення антикорупційних судів.

Якщо порівнювати законопроект щодо створення антикорупційних судів та законопроект щодо створення антикорупційної палати, то другий проект, дійсно, має деякі переваги, а саме економить фінансові ресурси та час; запроваджує антикорупційну спеціалізацію. У той самий час, він не передбачає такої автономії, як і гарантій безпеки, незалежності й високих зарплат для антикорупційних суддів, що детально розписано в проекті про антикорупційні суди.

Єдиною альтернативою утворення антикорупційних суддів могло б бути повне очищення суддівського корпусу. Однак, на жаль, це завдання було провалено. У зв’язку з цим створення Антикорупційного суду є очевидним. Проте, яка б модель не була запроваджена в кінцевому варіанті, вона має відпадати 3 критеріям: незалежність (відсутність фінансового та “ієрархічного” впливу) , професійність та додаткові гарантії безпеки, бо мова йде про топ-корупцію, можливо, справ проти найвпливовіших людей в цій країні.

Олена Сотник
object(WP_Term)#5149 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2240) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2240) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5231 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(181) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(181) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті