Стратегії розвитку туристичної сфери України, а отже, і державної політики у цій індустрії, не існувало з 2008 року. Тоді була прийнята стратегія, але вона не виконувалась.

Під час парламентських слухань з питань розвитку туристичної індустрії ми зібрали представників туристичної сфери України, опрацювали понад 500 пропозицій, об’єднали їх і надали для виконання міністерствам.

Один із визначних результатів цих парламентських слухань – ухвалення Кабміном Стратегії розвитку туризму та курортів України. Саме таке ключове завдання ставилося профільному Міністерству економічного розвитку та торгівлі, і тепер у держави з’явились стратегічні цілі у галузі в’їзного і внутрішнього туризму.

Очікувані результати, на які розраховує уряд до 2026 року, і яких також вимагало суспільство:

– Збільшення кількості іноземних туристів у 2,5 рази;
– збільшення кількості внутрішніх туристів у 5 разів;
– збільшення кількості робочих місць у сфері туризму у 5 разів;
– збільшення наповнення бюджетів усіх рівнів від провадження туристичної діяльності в 10 разів;
– зростання кількость суб’єктів туристичної діяльності у 5 разів;
– туристи витрачатимуть під час подорожей Україною до 80 млрд грн;
– створення позитивного іміджу України як країни, привабливої для туризму.

Водночас, основні недоліки документа:

– Мета стратегії дуже загальна (описана у 19 рядках!), проте не окреслює пріоритет внутрішнього та в’їзного туризму над виїзним.

– Немає визначених чітких цільових аудиторій туристів, яких ми збираємося приваблювати і під яких формувати туристичний продукт і промоцію України.

– Не виділено пріоритетних видів туризму, які Україна повинна розвивати, адже в умовах дефіциту коштів потрібно сфокусуватися на конкретиці.

– Немає відповіді на запитання «Як?», тобто, не окреслений інструментарій досягнення очікуваних результатів.

Стратегія, затверджена Кабміном, довгострокова – на 9 років. І це викликає певне занепокоєння в умовах нестабільності українських реалій. З одного боку, держава проголосила сталий розвиток туристичної сфери до 2026 року. Але з іншого боку, в умовах політичних реалій, коли Кабмін змінюється щодва роки, такі довгострокові стратегії ставлять під сумнів відповідальність тих людей, які їх ухвалюють.

Також варто зазначити, що аналогічні стратегії, затверджені, до прикладу, у сусідній Польщі, за обсягом та кількістю інструментів і методологій набагато більші і змістовніші, ніж ухвалена стратегія Кабінету Міністрів України. Окрім того, стратегія повинна бути доступною для кожного. Кабмін оприлюднив новину, що стратегія затверджена, проте досі її немає у публічному доступі.

Однак той факт, що цей документ з’явився – це вже великий позитив. Добре, що в стратегії прописані загальні показники, очікувані результати, дуже масштабними мазками окреслені завдання. Нам треба створити якісний туристичний продукт і для іноземних туристів, і для наших громадян, щоб вони якомога більше могли подорожувати, відпочивати і лікуватися всередині власної країни.

Як фахівець у туристичній сфері, я ініціюю доопрацювання документа, який затвердив Кабмін. Для того, щоб це було дійсно Стратегією, а не декларацією про наміри. Крім того, відтепер громада та депутати постійно стежитимуть за виконанням стратегії та ефективним витрачанням коштів з державного бюджету, що вперше були виділені цього року на розвиток українського туризму.