З’явився текст змін в Конституцію щодо стратегічного зовнішнього курсу держави (ЄС та НАТО).

Достатньо прочитати пояснювальну записку, щоб зрозуміти про змістовне навантаження: з юридичної точки зору його практично нема.

По-перше, необхідні інструменти для європейської та євроатлантичної інтеграції в Конституції є, а от в законодавстві їх деталізації не вистачає. Чомусь в цьому напрямку ніхто не поспішає.

По-друге, історія про гарантії від політичного реваншу та зміни курсу держави у випадку зміни влади, на жаль слабкі й реалії показують, що сам Гарант неодноразово ігнорував текст Конституції , вносячи закони й приписуючи собі повноваження, яких вона не містить.

По-третє, до стандартів Європи та НАТО нас можуть наблизити лише законодавчі та практичні зміни в секторах економіки, безпеки і тд.

По-четверте, це все небезпечно та недалекоглядно з боку Президента: провал голосування матиме серйозні репутаційні наслідки на зовнішній арені та в суспільстві. Фактично на догоду своїм мілким інтересам політичного піару, гарант поставив під загрозу національний інтерес.

Коротко юридичний аналіз президентських змін в Конституцію:

– щодо змін в Преамбулу: може бути. Стратегічно та політично виглядає правильно, але юридичних наслідків очікувати не слід без системної державної політики.

– Щодо змін в ст. 85 (повноваження ВР): не несуть жодного змістовного навантаження. «Реалізація стратегічного курсу по набуттю членства в ЄС та НАТО» вже покривається існуючою нормою про повноваження щодо визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики.

– Щодо змін в ст. 102 (статус Президента). Читаємо іншими словами: «тільки я, Порошенко, якщо стану Президентом зможу гарантувати невідворотність європейського курсу!» я так розумію, що потім цю цитату планують перенести на передвиборчі плакати. В принципі інших юридичних наслідків не бачу, бо Президент вже сьогодні за Конституцією має бути гарантом реалізації зовнішнього курсу держави.

– Щодо змін в ст. 116 (Кабінет Міністрів України) не буду повторюватися, аналогічно зі змінами в ст.85

– І НАЙЦІКАВІША: зміни в розділ 15. Щодо використання військових баз. Для «удару по ворогу», достатньо прибрати слова « на умовах оренди». А от для подальшого зближення в напрямку Північноатлантичного альянсу варто залишили можливість через ратифікацію міжнародних договорів розміщувати іноземні контингенти – зокрема, ті ж самі війська НАТО.