Як оштрафувати всю країну: Майстер-клас від Уряду
1470310540-3260 1470310540-3260

Чи вважаєте Ви нормальним штраф у розмірі 320 000 гривень за недопущення перевірки на підприємство і одночасно штраф в 510 гривень за самовільне користування надрами? А Прем’єр-міністр Гройсман вважає нормальним, адже виступає саме за такі санкції.

Сьогодні надра України годують банківські рахунки Миколи Злочевського, Віктора Пінчука, Нестора Шуфрича, Юрія Іванющенка, Вадима Новинського, Ріната Ахметова. Ці магнати приватизували та використовують більшість українських земельних активів. Тобто за їх незаконну розробку, видобуток нафти та газу, вирубку лісів, будування котеджів у заповідних зонах та взагалі можливість привласнення державних мільярдів олігархи заплатять штраф у 510 гривень. Водночас власник маленького магазину швейної фурнітури має викласти 320 000 гривень за те, що не допустить перевірку, надіслану за надуманим приводом, яка прийшла перерахувати його працівників.

Такі дикі штрафні ініціативи запропонував Володимир Гройсман. Ці норми нищать і без того незахищеного законом українського роботодавця. За словами посадовця, ці штрафи вводяться з метою детінізації заробітних плат, але зрозуміло, що це – черговий спосіб поповнення бюджету за рахунок людей, які намагаються забезпечити собі більш-менш гідне життя, відкривши власний бізнес.

Симетрична відповідь малого і середнього бізнесу на “закони Гройсмана” вже відбулась. У мережі можна знайти багато юридичних і не зовсім порад, як обійти нові утиски влади. Хтось радить всіх працівників перевести на цивільно-правові договори і зніматись з реєстрації, та всі в один голос кажуть про те, що дуже небезпечно мати на балансі суб’єкта будь-яке майно. Народний кредит довіри вичерпано, тож вже зараз видно, що ніякої детінізації бізнесу не відбудеться, – і такий розвиток подій був очікуваним. Та головний підсумок таких нововведень – припинення діяльності невеличких підприємств та підприємців. Тільки за перший місяць 2017 року зупинили свою діяльність 156 000 фізичних осіб-підприємців.

А тим часом детінізація бізнесу конче потрібна, адже без сплати податків не буде сильної держави. Проте пропозиції Уряду проводити лише детінізацію малого та середнього бізнесу, не торкаючись олігархічного, виглядають, щонайменш, несправедливо, абсурдно та заангажовано.

Без рівних конкурентних умов не буде розвитку бізнесу в Україні: ні малого, ні середнього, ні великого. І це потрібно робити на офіційному рівні. Умови, на яких ведуть свій бізнес олігархи та підприємці малого-середнього бізнесу, мають бути рівними. Тож, за редакцією депутатської групи було зареєстровано законопроект № 6087 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері”.

Якщо говорити про цю законодавчу ініціативу у цифрах, то штрафні санкції до підприємців будуть значно знижені. В деяких статтях штрафи запропоновано знизити з 96 000 до 8000 гривень, і так по всіх пунктах. Резонансний штраф сумою 320 000 гривень за недопущення до проведення перевірки змінюється на штраф у розмірі від 1600 до 4800 гривень.

В Україні бізнес поставлено в такі умови, що відносини між роботодавцем і працівником, які ґрунтуються винятково на взаємній довірі, не мають міцних гарантій. Тому загнання підприємців в запропоновані Прем’єром жорстокі штрафи призведе тільки до того, що підприємства малого та середнього бізнесу закриються, а їх працівники втратять свої робочі місця.

Сам факт того, що за вчинення правопорушень у сфері праці влада встановила набагато більші штрафи, аніж за правопорушення, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей, здається неправомірним. Йдеться про те, що у порівнянні з порушниками будівельних норм, санітарного законодавства при штрафуванні платять копійки. Наприклад, штраф за недопущення перевірки на об’єкт будівництва вартуватиме власнику об’єкту всього 16 000 гривень, а за недопущення перевірки безпеки харчових продуктів плата складатиме максимум 48 000 гривень. Тобто штраф за непрацевлаштованого робітника перевищує штраф за недопущення перевірки на будівельний майданчик, яке може призвести до порушення будівельних норм і стати загрозою для життів людей.

Зниження штрафів – не єдина ініціатива, прописана у поданому законопроекті. Він також пропонує визначити підстави для позапланових перевірок та умови, за яких роботодавець може не допускати інспекторів, адже треба запобігти наступним чинникам: чиновники не мають ходити на підприємства збирати данину, а недобросовісні конкуренти не мають у спосіб “наведених” перевірок нищити конкуренцію.

Гройсман пропонує передати до рук місцевих “князьків” можливість абсолютно офіційно нищити своїх політичних опонентів, чинячи тиск на їх бізнес чи бізнес, який їх підтримує. Запропонована ж ініціатива виключить органи місцевого самоуправління із переліку суб’єктів перевірок. Що це означає? Чиновники органів місцевого самоуправління сьогодні мають можливість безпідставно завітати із перевіркою на будь-яке підприємство. Положення законопроекту не передбачають таку можливість, адже перевірка підприємств тепер буде здійснюватись інспекторами Держпраці, і тільки вони зможуть приймати рішення про залучення чиновників від органів місцевого самоврядування.

Зараз важливо не просто зменшити розміри штрафів, а чітко регламентувати процедури проведення перевірок. В нашій корумпованій державі нечітко прописана процедура – це можливість хабарництва, здирництва і шантажу. Саме тому зареєстрований законопроект основну увагу приділяє чіткості і прозорості процедур. Щоб у нечистих на руку чиновників не було спокуси скористатись розмитістю законодавства.

Без середнього класу демократична держава неможлива, адже саме середній клас – замовник демократії. Парламент має захистити малий та середній бізнес, тому що олігархічні структури захисту не потребують!

Роман Семенуха
object(WP_Term)#4591 (16) { ["term_id"]=> int(94) ["name"]=> string(18) "Економіка" ["slug"]=> string(9) "economics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(94) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(202) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(94) ["category_count"]=> int(202) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(18) "Економіка" ["category_nicename"]=> string(9) "economics" ["category_parent"]=> int(1) } object(WP_Term)#4564 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1826) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1826) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Економіка