Податкова реформа від уряду підірве аграрний сектор, – Іван Мірошніченко
miroshnichenko6 miroshnichenko6

Податкова реформа, яку обговорює Парламент, нестиме важливі зміни для агропромислового сектору. Проект реформи від Міністерства фінансів передбачає перегляд спеціального режиму оподаткування для аграріїв та загальне збільшення фіскального навантаження. Про те, які наслідки реформа може мати для агропромислового сектору, та пропозиції «Об’єднання «Самопоміч» щодо покращення урядового проекту, розповів народний депутат, член комітету з аграрної політики та земельних відносин, Іван Мірошніченко.

– Як відомо, аграрний сектор в Україні є передовим. Ми перші у світі за експортом олії, другі – за експортом зернових. Кожен третій зароблений долар в економіці походить саме з цієї сфери. Як зберегти цю тенденцію?

– Насправді, ми ще й збільшили експорт в 2,5 рази за останні 5-6 років. І дійсно – надважливо зберегти таку динаміку, тому в цьому контексті потрібно враховувати усі фактори впливу, і серед них одним з найважливіших є податковий режим.

– Яким є стан дискусії навколо податкової реформи для агропромислового сектору?

– Податкова реформа зараз переходить в фінальну стадію активного обговорення. Що стосується агропромислового сектору: на жаль, той варіант, що був озвучений міністерством фінансів черговий раз підкреслює, що ми нічому не навчились – ми знову, як фіскали, приходимо до тих, у кого ще щось залишилось, щоб забрати і поділити.

– Як пропозиції мінфіну для АПК відрізняються від пропозицій для інших галузей економіки?

– Ті рекомендації, що пропонує Мінфін саме для АПК є найбільш фіскальними порівняно з іншими галузями та іншими податковими ставками. А саме: запропоновано повністю відмінити спеціальний режим сплати ПДВ, який існує в агросекторі з 1998 року. Він працює відмінно для всіх – для маленьких товаровиробників, для середніх, для крупних. Цей режим не передбачає преференцій ні для кого. Більше того, ПДВ, який товаровиробники акумулювали при продажу своєї продукції використовувався ними ж виключно для закупівлі насіння, добрив, палива, ці гроші направлялись на відтворення, тим самим підтримуючи інші сфери економіки. І ще один момент пов’язаний зі спецрежимом: обсяг його на сьогоднішній день складає 18 млрд. грн. для сектору і якщо його відмінити, то ми не зможемо його ефективно замінити іншими видами підтримки товаровиробників у зв’язку з тим, що у нас існують обемеження згідно з певними умовами угоди із СОТ .

– Які саме обмеження витікають з угоди із СОТ?

– Згідно з цією угодою, максимальний рівень підтримки, яку Україна може надавати аграрному сектору і товаровиробникам, складає всього-навсього 3 млрд. грн. При чому, обсяг цієї підтримки зафіксований в гривнях. Більше цього держава не може давати у вигляді прямих дотацій. Таким чином, втративши старий інструмент, ми можемо залишитись без нового. Тобто відмовившись від 18 млрд., які працювали на всіх однаково, якісно, без корупції, ми просто не зможемо надати адекватну допомогу товаровиробникам.

– Якою є світова практика підтримки сільського господарства з боку держави?

– У нас середній обсяг всієї підтримки товаровиробнику на 1 гектар складає лише 40 євро – в Європі це близько 520 євро на гектар. Є країни, де виділяється більше дотацій, є країни де їх менше, але в Євросоюзі середня допомога складає 520 євро. Але при цьому Україна, як вже було сказано, є ключовим гравцем на світових ринках. Ми повністю на рівних конкуруємо з усіма лідируючими країнами виробниками, працюємо в одних цінах, в одних форматах. Мало того, у нас імпортна складова дуже суттєва: техніка, запчастини, насіння, паливо, нафтопродукти, і ніяких особливих пільг порівняно з країнами конкурентами нема. Тому, ці фіскальні пропозиції Мінфіну виглядають недоречними. Вони не пропонують нічого на заміну, як захистити нашого виробника на світовому ринку. Дискусії нема, заміни нема, ніяких програм підтримки нема.

– Крім того, Міністерство фінансів запропонувало єдиний фіксований податок?

– Цей податок сплачувався завжди з 1 гектара, його платили всі. Мало того, в цьому році ми як парламентарі вже в поточному році збільшили цей податок в 21 раз. На сьогоднішній день у 2015 році єдиний фіксований податок порівняно з минулими роками було збільшено в 21 раз. І сектор вже це прийняв і сплачував. Це 6,5 млрд. грн. на рік. Тепер нам пропонують єдиний фіксований податок відмінити і перейти на загальний режим оподаткування, сплачувати податок на прибуток.

– Це означатиме посилення податкового тягаря. Ви вважаєте така міра буде ефективною?

– На моє переконання посилювати фіскальне навантаження можна тільки в сильних економіках, які стабільно розвиваються, мають стале довгострокове зростання, мають так званий “запас жиру”. У нас все навпаки: ми падаємо, ВВП впало на 30% за два роки, у нас величезна інфляція, девальвація, повна відсутність зовнішніх інвесторів в країні. Більшість західних банків пішли з ринку – а хто не пішов, просто не має змоги це зробити. Внутрішній фінансовий ринок скоріше мертвий, ніж живий. Тому хибно думати, що після посилення фіскального тиску бізнес буде платити більше. При переведенні на загальний режим оподаткування, як каже Мінфін, якщо буде встановлено 20% податку на прибуток (навіть підняти з 18% які є на сьогодні) – я думаю що ми і 6,5 млрд. в бюджет не отримаємо. Натомість ми матимемо абсолютно зворотній ефект: люди йтимуть далі в тінь, а у нас уже більше 50% економіки в тіні. Тому назвати розумними пропозиції в сфері АПК, що були озвучені Мінфіном, не видається можливим.

– В чому полягала дискусія міністерства та комітету? Чи відбулося порівняння пропозицій?

– Три-чотири останніх місяці ми просто змарнували – дискусії між комітетом і мінфіном фактично не було. Тобто, нажаль, мова не йде про професійний підхід в пошуку компромісів, це продовжується по сьогоднішній день. Але в нас країна вже інша, парламент інший, економіка інша. Я думаю, що приймати бюджет в терміновому порядку, як в минулий раз, ніхто не буде. Зараз потрібно визначитись, чи це буде суто фіскальний підхід, що не відходить ні на міліметр від меморандуму з МВФ, при цьому не передбачаючи нічого з точки зору реформ і росту економіки. Або ж ми все ж таки починаємо знаходити шляхи до лібералізації податкового кодексу, природньо при цьому все прораховуючи і відображаючи в бюджеті, тим самим даючи економіці точки росту. Зараз ми не можемо знайти професійне рішення і компроміс.

– Якщо такий компроміс все ж не буде досягнутий, що чекає бюджет і податкову реформу?

– Якщо компромісний варіант не буде знайдено, то краще нам жити по одній дванадцятій (прим. одна дванадцята – режим витрат держави, що запроваджується якщо бюджет на новий період не прийнято: обмеження по витратам на місяць в рамках одної дванадцятої від усієї суми витратної частини минулорічного бюджету) і продовжувати дискусію. Чи якщо навіть це не можливо, то мені здається, взагалі не варто приймати погану реформу, коли люди і бізнес очікують зовсім іншого. Краще тоді жити по-старому і дивитись, що буде далі. Інакше це буде знову обман.

Іван Мірошніченко
object(WP_Term)#4603 (16) { ["term_id"]=> int(126) ["name"]=> string(31) "Аграрна політика" ["slug"]=> string(12) "agricultural" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(126) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(13) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(126) ["category_count"]=> int(13) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(31) "Аграрна політика" ["category_nicename"]=> string(12) "agricultural" ["category_parent"]=> int(1) } object(WP_Term)#4604 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1823) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1823) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#4605 (16) { ["term_id"]=> int(20) ["name"]=> string(14) "Фракція" ["slug"]=> string(7) "faction" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(20) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(1016) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(20) ["category_count"]=> int(1016) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(14) "Фракція" ["category_nicename"]=> string(7) "faction" ["category_parent"]=> int(1) }
Аграрна політика