Чумачеча весна на Грушевського – блог Олени Сотник для Новое Время
_DSC7516 _DSC7516

Багато хто бачив вчора черговий театр абсурду у Верховній Раді, але що відбулося насправді?
Президент прийшов у Парламент і сказав, як завжди, яскраву промову, не впустивши можливості вколоти Самопоміч, але сам так і не зміг “взяти і зробити” все по закону.

Пряма норма Конституції – кандидатуру Прем’єра у Верховну Раду подає Президент. Цього вимагає Конституція і саме за таку Постанову Рада повинна голосувати. Але цього не сталося.

ВР голосувала за кандидатуру Гройсмана, запропоновану у вигляді потрійного Сендвіча – за Постанову, що складається з трьох пунктів:

1. У першому пункті депутати повинні були відправити у відставку Яценюка.

2. Другим пунктом депутати повинні були змінити своє рішення щодо негативної оцінки діяльності уряду Яценюка.

3. Третім депутати призначали нового Прем’єра Гройсмана

Але цю постанову не вносив Президент, як цього вимагає стаття 114 Конституції, а 2 народних депутата: Луценко і Бурбак.

В цей час Президент перебував у залі і будучи гарантом Конституції ніяк не відреагував на це цинічне порушення Основного закону України.

Що відбувається далі?

Постановою Народного депутата Гройсманом, зареєстрованим до того, як його призначили Прем’єром, було внесено пропозицію про формування нового складу КМУ і звільнення старого.

У згаданій раніше статті 114 Конституції чітко зазначено, що Постанова про призначення членів Кабінету Міністрів вносить Прем’єр-міністр.

Виходить, народний депутат незрозуміло на підставі якого закону (тобто незаконно) вніс постанову про відставку одного складу Кабінету Міністрів і призначення іншого, чим знову прямо порушив Конституцію.

В результаті подвійного порушення Конституції ми по суті отримали нелегітимного Прем’єра і нелегітимний складу Кабінету Міністрів.

Вишенькою на цьому торті правового свавілля стала Постановау депутата Гройсмана щодо звільнення попереднього складу КМУ.

Якщо в першому рішенні про призначення нового складу КМУ Аваков і Петренко були призначені, то наступною Постановою їх звільнили.

Що ж, вчора у ВР був абсолютний апогей неконституційності і неправових рішень. Шкода, що новий Кабмін починається з такого формату.

Сумно і те, що нібито програма Кабміну – не програма, вона злизана зі старої редакції коаліційної угоди, що не має ні термінів, ні відповідальних. А значить, немає жодних зобов’язань у нового Кабінету Міністрів щодо її виконання.

Технократичну легенду остаточно розвіяно, і нинішня правляча верхівка довела, що принципи формування політичного Олімпу не змінюються.

Система остаточно прогнила, а амбіції окремих політиків продовжують посилювати кризу, що не додає надій на те, що життя українців стане легше.

Що можемо очікувати далі?

Представники президентської квоти в уряді сконцентрували економічний та соціальний блоки. Прем’єр отримав скромний вплив на прийняття рішень через контроль апарату Кабінету Міністрів. Пан Яценюк зберіг сектор безпеки, в тому числі як особисті гарантії, контроль над прийняттям рішень через Міністра юстиції (без візи якого не пройде жоден нормативний акт). Посилився вплив екс-прем’єра і на ухвалення рішення самим Кабінетом міністрів – кількість “квотних” голосів у нього більше, ніж у попередньому.

Як результат Президент стоїть перед простим вибором: або він буде нести весь негатив від економічних і соціальних проблем, за які відповідають його міністри, або його команда почне їх вирішувати.

Парламент же буде постійно балансувати між активним розхитування ситуації фракціями, які прагнуть виборів: Оппоблок і Батьківщина. Ображеною залишилася і Радикальна партія. Відсутніми голосами коаліції і ситуативною підтримкою ініціатив, близьких до реформ, з боку Самопомочі. В критичні моменти коаліція буде звертатися за “допомогою” до партнерства, яке вже склалося з колишніми регіоналами – Волею народу і Відродженням.

Можливо, у всьому винна чумачеча весна на Грушевського.

Джерело

Олена Сотник
object(WP_Term)#4603 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1827) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1827) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#4604 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(121) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(121) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті