Сміттєва блокада Львова: у запитаннях і відповідях
smitta_855b7 smitta_855b7

З чого все почалося?

Понад рік тому, 28 травня 2016 року, на території Грибовицького сміттєзвалища — полігону, де захоронювали відходи зі всього Львова та ще чотирьох районів області, розпочалась масштабна пожежа. Сталося це у переддень голосування у парламенті за зміни до Конституції у частині правосуддя, категорично проти яких виступала фракція «Самопоміч».

30 травня внаслідок зсуву та обвалу відходів загинули троє рятувальників, еколог досі вважається зниклим безвісти. Після трагедії сільська рада Грибович ухвалила рішення закрити сміттєзвалище, а згодом рішення про заборону використання полігону за поданням прокуратури прийняв суд. Місто Львів та населені пункти ще чотирьох районів області залишилися без полігону для вивезення ТПВ.

Яка ситуація сьогодні?

Львів на порозі епідемії — у місті надзвичайний ризик спалахів кишкових інфекцій. Більш ніж третина майданчиків для сміття переповнені, подекуди сміття не вивозили понад місяць. Після голодування, яке оголосили голова фракції “Об’єднання “Самопоміч” у Верховній Раді Олег Березюк, віце-спікер парламенту Оксана Сироїд та народний депутат Тарас Пастух, вперше на державному рівні ситуацію у Львові обговорили на засіданні комісії із надзвичайних ситуацій та зобов’язали відкрити полігони для прийому сміття зі Львова і почалось поступове вивезення відходів.

Однак також Порошенко та Гройсман устами свого представника у Львові, губернатора Олега Синютки, озвучили міській владі ультиматум – для безперебійного вивезення сміття цей процес потрібно передати у підпорядкування облдержадміністрації, так само як і комунальне підприємство “Львівспецкомунтранс” і 300 мільйонів гривень щорічно.

Що було з львівським сміттям до цієї кризи?

На перших порах міській владі Львова вдавалося на більш-менш задовільному рівні забезпечувати вивіз сміття з міста, у тому числі на сміттєзвалища інших регіонів. У подальшому це робити ставало усе складніше через відмову сміттєзвалищ приймати львівське сміття, яка супроводжувалася акціями протесту місцевих жителів і широким їх висвітленням у ЗМІ. Вантажівки зі сміттям, зі всіма дозволами та угодами, блокувалися тітушками та поліцією. Керівники полігонів навіть заявляли про тиск на них та погрози їхнім сім’ям у разі продовження прийому львівського сміття. Зокрема, відкрито про це сказав начальник полігону у Покровську Леонід Лейка. Окрім того, правоохоронні органи почали відкривати кримінальні провадження щодо компаній-перевізників сміття у Львові. Сьогодні через кримінальну справу проти керівника припинила роботу компанія «AVE», яка обслуговувала найбільшу кількість майданчиків.

Чи справді міська рада Львова не зверталася до інших міст за допомогою, як про це каже Прем’єр?

Лише від початку 2017 року, коли ситуація із вивезенням сміття з міста сягнула критичної позначки, Львів скерував майже півтисячі листів — 495 звернень до міських голів, голів обласних рад та обласних адміністрацій України з проханням допомогти у вирішенні проблеми з вивезенням ТПВ. Пропозиції були офіційними — на легальні полігони та за офіційну оплату. На звернення міська рада отримала 229 офіційних відмов, жодної відповіді не було на 257 листів-звернень і лише 9 органів місцевого самоврядування за цей час погодились приймати побутові відходи зі Львова на своїх полігонах, однак частина з них «закрилася» одразу після початку співпраці. Як результат, сьогодні можливості для вивозу сміття зі Львова зведені практично до нуля. Місто банально, маючи для цього інфраструктуру та кошти, не може вивезти сміття, бо не має куди.

А як же меморандум, який Львів підписав з іншими містами області?

Меморандум, який був підписаний понад два місяці тому, 21 квітня, між державною владою в особі голови Львівської обласної державної адміністрації та за присутності віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона, дійсно передбачав зняття сміттєвої блокади Львова — 19 міст області повинні були щодня приймати загалом 580 тонн сміття, яке продукують мешканці Львова. Місто у максимально короткі терміни виконало усі зобов’язання зі свого боку. Проте сьогодні очевидно — ті, хто обіцяли місту допомогу, банально обдурили львів’ян.

Чому б не зробити власний полігон?

Львів — далеко не єдине місто в Україні, яке до сьогодні не має власного полігону для вивезення твердих побутових відходів. У такій же ситуації більшість обласних центрів, адже в межах міста зазвичай немає ділянки, яка була б придатна для такого облаштування. Протягом 26 років Львівська міська рада зверталася до обласної державної адміністрації із проханням виділити ділянку у регіоні, зважаючи на те, що полігон у Грибовичах був визнаний аварійним. Однак місця, придатного для вивезення відходів, та згоди від мешканців так і не було.

А як же останні пропозиції ділянок, які надала ЛОДА?

Першу ділянку – вироблені кар’єри «Яворівської сірки», які були запропоновані облдержадміністрацією у лютому цього року, експертна група обстежила та визнала непридатною для облаштування полігону ТПВ – жодних об’єктів ані захоронення, ані переробки сміття там будувати не можна.

У березні обласна адміністрація запропонувала Львову нову ділянку для полігону — у селі Добряни за 28 кілометрів від міста. Однак після обстеження ділянки стало відомо, що вона надана в оренду Миколаївському цементному заводу, а місцеві мешканці категорично проти розташування там будь-якого об’єкта поводження з відходами.

А ще у Львові давно планували побудувати сміттєпереробний завод, але місто відмовило понад 40 компаніям це робити…

Дійсно, упродовж 2004-2016 років до Львівської міськради із наміром збудувати нове сміттєзвалище звернулися загалом 43 компанії. Однак через відсутність відповідної земельної ділянки співпраця із жодним із них так і не почалася.

Окрім того, частина з цих компаній, здебільшого іноземних інвесторів, відмовилися від співпраці за власним бажанням – через низькі тарифи на оплату послуг із захоронення відходів.

Що ж зараз, після трагедії, із будівництвом сміттєпереробного комплексу?

Сьогодні як ділянку для сміттєпереробного заводу визначили територію ТЕЦ-2. Раніше французька компанія «Egis» оприлюднила експертний висновок, яким визначила цю ділянку найбільш оптимальною для спорудження такого підприємства у межах міста. А виконавчий комітет міськради уже надав повноваження комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» для розробки проекту сміттєпереробного заводу на території ТЕЦ-2. Будівництво комплексу на цій території дозволить в перспективі використовувати технологію спалення сміття для виробництва додаткової теплової енергії для міста. За прогнозами, розробка проекту триватиме до п’яти місяців, і вже цього року розпочнуться перші будівельні роботи.

Однак ділянку для сміттєвого полігону для Львова обласна адміністрація шукає досі.

Що з Грибовицьким сміттєзвалищем, його ж потрібно убезпечити для мешканців навколишніх сіл?

Французька компанія «Egis» уже розробила та презентувала мешканцям прилеглих населених пунктів проект рекультивації полігону. Роботи планують розпочати до кінця поточного року.

Кредитні кошти на комплексне вирішення проблеми ТПВ у Львові, в тому числі на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, погодився надати Європейський інвестиційний банк. Перша угода про такий кредит, ініційована саме Львовом, була підписана між Кабміном та ЄІБ майже 2 роки тому, задовго до підпалу на Грибовицькому полігоні. Однак до сьогодні вона залишилась у міністерських коридорах. Відтак, у компетенції та відповідальності уряду — пришвидшити процес виділення кредиту.

фото: твоє місто

object(WP_Term)#5055 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2091) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2091) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) }
Новини