“Складність” спрощеної системи або реформа митниці по МВФівськи!
ostrikova-tetyana6 ostrikova-tetyana6

Зараз в соцмережах і в ЗМІ обговорюють більше 150 тисяч закритих ФОПів, аналізують види діяльності і розбивку по областях. Держава вважає нормальним брати єдиний соціальний внесок з підприємців навіть в момент, коли в людини нема доходу. Але чи враховано при цьому специфіку України, де люди тримають СПД для додаткових заробітків, наприклад на прямих продажах косметики та побутової хімії, або раз у певний період пишуть статті, створюють комп’ютерні програми чи надають консультації додатково до основного місця роботи?! В решті решт є сезонна торгівля – фрукти, морозиво, напої влітку. Вирішила перевірити офіційну статистику, скільки людей закрили підприємництво та скільки вони платили податків.

Отже, в грудні 2016 року закрилось 143,3 тисячі, в перші 10 днів січня 34,5, разом – 177,8 тисяч фізичних осіб підприємців. 94% з цих 178,8 в 2016му році не отримували доходів від підприємницької діяльності, а 95,5% закритих ФОПів перебували на загальній системі оподаткування. Як відомо, на загальну систему оподаткування підприємці переходили, коли не здійснювали діяльність і, відповідно, не хотіли платити єдиний податок.

Лише 4,5% з закритих за цей період ФОПів перебували на спрощеній системі оподаткування – це  8 тисяч осіб. Коли пересічні громадяни обговорюють ЄСВ для “сплячих ФОПів” та їх закриття через це, то здебільшого мають на увазі саме ФОПів-спрощенців. Як ми бачимо, за офіційною статистикою частина реальних підприємців, які здійснювали діяльність та платили  податки до бюджету, однак вимушені були закритися, не велика. Але загроза закриття діяльності багатьма малими підприємцями є – це положення останнього проекту меморандуму між Україною та МВФ, який наразі погоджується високими Сторонами.

В медіа говорять про те, що МВФ вимагає скасувати спрощену систему оподаткування. Тому вирішила прочитати проект меморандуму та переклала українською блок щодо фіскальної політики. Для уникнення маніпуляцій наводжу дослівний текст пункту з проекту Меморандуму, який стосується спрощенців: “До кінця травня 2017 року ми розробимо пропозицію, адресовану вирішити порушення використання спрощеної системи оподаткування, зменшити пільгові умови та складність, звуження розриву в податковому навантаженні між тими, хто перебуває на спрощеній системі та тими, хто перебуває на загальній системі оподаткування. Ця пропозиція буде ухвалена Парламентом та набуде чинності з 01.01.2018”.

Тут виникає смішне зауваження до тексту – “складність спрощеної системи оподаткування” – це про що? Що саме розуміють в уряді та в МВФ під складністю спрощеної системи оподаткування, адже на те вона й спрощена, щоб бути необтяжливою для малих підприємців щодо обліку, звітності, розрахунку суми податків.

Робимо висновок, що про скасування спрощенки в Меморандумі не йдеться, але водночас незрозуміло і що саме ховається за розмитими формулюваннями меморандуму накшталт “зменшення пільгових умов”, “порушення щодо використання спрощеної системи”, а також, який саме законопроект з цього приводу розробить уряд.

Дійсно, окремі великі компанії часто-густо використовують спрощену систему для мінімізації податків, прикривають ФОПами свої великі обороти, це дозволяє продавати без обліку нечесно імпортований товар. Кожен з нас може в цьому переконатися, якщо, наприклад, замовить товар в одному з найбільших Інтернет-магазинів України, з сукупним оборотом, який сягає мільярдів гривень.  Однак, коли кур’єр доставить Вам замовлений товар із звичайним товарним чеком, в тому чеку буде вказано, що Вам його продав СПД фізична особа “Іванов”, а штампик із розкрученою назвою великої компанії-власника Інтернет-магазину буде скромно красуватися в верхньому куті в товарного чеку. Також є зловживанням, коли в гіпермаркетах на кожній касі сидить фізична особа підприємець. Саме через такі приклади особи, зацікавлені в знищенні малого бізнесу в Україні, можуть розповідати МВФу, що спрощена система оподаткування – це джерело зловживань, ухилення від сплати податків, тому в її ліквідації криється  потенціал для наповнення бюджету. Через те, що нечесний та соціальнобезвідповідальний великий бізнес прикривається спрощенцями, справжні підприємці можуть опинитися під загрозою припинення їх діяльності. Вважаю за доцільне,спрямувати зусилля державних органів на викриття та притягнення до відповідальності недобросовістних великих компаній, які прикриваються спрощенцями, щоб уникати податкового контролю , замість того, щоб на законодавчому рівні скасовувати нормальну можливість роботи в сучасних реаліях для справжніх підприємців.

Інше питання, яке в мене викликає подив – чому в меморандумі з МВФ приділено таку особливу увагу спрощенцям, і не приділено уваги та не покладено зобов’язань на українську владу щодо вжиття заходів по деофшоризаціі, оподаткуванню контрольованих іноземних компаній, подальшій розбудові напрямку трансфертного ціноутворення, запровадженню в Украіні справжнього митного пост-аудиту товарів, без яких нам не бачити ані валютної лібералізації, ані розмитнення всіх товарів за першим методом – за їх фактурною вартістю?! Ось де лежать сотні мільярдів несплачених податків, зборів, митних платежів! Ось де величезні розриви державного бюджету! Що цікаво – в звіті та рекомендаціях технічної місії МВФ від лютого 2016 року за митним напрямком основна рекомендація Україні, це запустити реальну, а не на папері, роботу митного пост-аудиту. Це перевірки митної вартості та правильного декларування товарів вже після їх розмитнення, випуску у вільний обіг та, навіть, можливого продажу. Однак, на жаль, в Меморандумі та його проекті ці рекомендації МВФ не втілені в зобов’язання чи обіцянки України. Невже МВФ при технічних аудитах митниці пише рекомендації, які потім ігноруються українською владою?

Натомість, основною реформою митного напрямку в проекті Меморандуму зазначено розробку та затвердження урядової стратегії реформування митниці (скільки вже було тих стратегій і концепцій), а також остаточне злиття митниці та ДФС в єдину особу, як на центральному рівні, так і на рівні областей. Не зрозуміло правда, як це допоможе суб’єктам зовнішньо-економічної діяльності без хабарів та штучних перешкод провозити та розмитнювати товари. Як це дасть державі дієві важелі контролю та закриття”дірок” на митниці – теж не ясно. Отже, щодо митного напрямку та реформування чинної системи в проекті меморандуму з МВФ самі стратегії та обіцянки, які не призведуть до відчутних змін.

Наостанок, нагадаю, що в середні віки саме ремісники, цеховики та кустарні виробництва стали основою Європи, куди ми так прагнемо. Це і стало фундаментом індивідуалізму, свободи і незалежності. Якщо ми не хочемо вбити дух підприємництва в наших людях, якщо ми справді бажаємо дати розвиток малому бізнесу, то державна політика має бути іншою. Владі потрібно замінити практику відносин з підприємцями з позиції сили та зміни правил гри по ходу гри на сервісну позицію: “Чим я можу вам допомогти?”. Інакше малий бізнес або закриється, або розвернеться і виїде.

А підприємцям варто об’єднуватись навколо цінностей вільного підприємництва і спільних інтересів, для захисту прав малого бізнесу і доносити всій владі Украіни свою позицію.

Оригінал

Тетяна Острікова
object(WP_Term)#5101 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1951) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1951) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5102 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(145) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(145) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті