Пошкодження телекомунікаційних мереж загрожує інформаційній безпеці
IMG_2334 IMG_2334

У регіонах країни дедалі частіше трапляються випадки пошкодження телекомунікаційних мереж. Зазвичай такі новини лишаються непоміченими.

Особливо це загрожує Донецькій та Луганській областям, де посилено ведеться проросійська пропаганда, а сепаратистські угруповання здійснюють такі диверсії.

Так завдається шкода українській національній безпеці.

Від цілісності телекомунікаційних мереж залежить не тільки система зв’язку, а й можливість віддаленого управління складними та небезпечними технологічними і виробничими процесами, які належать до автоматизованих фінансових систем і систем попередження про техногенну та пожежну небезпеку.

Система “хмарних обчислень”, де зберігається важлива державна інформація, управляється через телекомунікаційні мережі. Внаслідок їх пошкодження паралізується робота підприємств та установ, силових та державних структур.

У 2016 році збитки компаній-постачальників телекомунікаційних послуг перевищили 400 млн грн. З кожним роком ця тенденція лише посилюється. За даними української асоціації операторів ТЕЛАС, у 2016 році зафіксовано понад 5 тис таких крадіжок. Як правило, їх здійснюють одні і ті ж групи осіб.

Як повідомляє Телекомунікаційна палата України, статистика пошкоджень порівняно з 2015 роком зросла. Компанія “Воля” зафіксувала 1 146 випадків пошкоджень мереж, компанія “Датагруп” щомісяця зазнавала збитків на 300 тис грн, компанія “Фрінет” втратила майже 400 тис грн вже на початку 2017 року.

Держава як регулятор повинна посилити покарання за пошкодження мереж. Стаття 360 Кримінального кодексу та стаття 147 Кодексу про адміністративні правопорушення потребують термінового оновлення.

За умисне пошкодження мереж зараз передбачається штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За відсутності грошей особа може бути засуджена до року виправних робіт чи до двох років обмеження волі.

На розгляд парламенту виноситься законопроект про збільшення розміру штрафу до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, підвищення строку виправних робіт до двох років та строку позбавлення волі до трьох років.

Ще більшими повинні бути санкції для груп осіб, які вчиняють такі злочини умисно або повторно: штраф від 500 до 1 тис неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо пошкодження мереж призведуть до загибелі людей або інших тяжких наслідків, що цілком можливо в умовах окупації України з боку Росії та вчинення різних диверсій, то такі дії слід прирівняти до вбивства. Осіб, які їх вчинили, треба карати позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

До Кодексу про адміністративні правопорушення слід внести поняття “технічні засоби та споруди телекомунікаційних мереж”.

За порушення правил охорони чи пошкодження цих мереж особа повинна бути покарана штрафом в розмірі від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За скоєння такого злочину посадовою особою штраф мусить становити від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Такі законодавчі норми нададуть правоохоронним органам повноваження для покарання зловмисників, а не тільки для їх затримання. Без оновлення статей двох названих кодексів юридичне поле правоохоронців та судової системи критично звужується, внаслідок чого злочинці залишаються непокараними.

Проблема розкрадання телекомунікаційних мереж існує не тільки в Україні. У Великобританії діє закон про дилерів металобрухту, за яким приймальники брухту повинні вимагати документи на матеріал та нотувати кожне надходження. Рекомендується вести розрахунки будь-яким способом, крім готівкового.

У Німеччині дилери металобрухту анкетують постачальників. Якщо особа видається їм сумнівною, вони викликають поліцію.

В Україні законопроект про посилення відповідальності за пошкодження мереж стане одним із важелів комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

Роман Семенуха
object(WP_Term)#5089 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2094) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2094) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5090 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(158) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(158) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті