sobolev_1

Єгор Соболєв

Ще два роки тому Єгора знали як журналіста та громадського діяча. Як змінилося його життя за той час, що він працює у Верховній Раді, ми й вирішили з’ясувати, провівши один з робочих днів разом з ним

Попліткувати про життя політиків завжди цікаво. Часто людям видається, що депутати, як і решту політичного бомонду, живуть особливим життям. Ми вирішили зазирнути за куліси особистого життя Єгора Соболєва.

Ще два роки тому парламентаря знали як журналіста та громадського діяча. Як змінилося його життя за два роки, що він працює у Верховній Раді, ми й вирішили з’ясувати, провівши один з робочих днів разом з нардепом.

Двері під’їзду на Гоголівській відчиняються, вибігає весела дітвора, а вже за ними з портфелями на плечах виходить і сам Єгор Соболєв.

sobolev_2
Фото: ©

Єгор, – представляється він спершу мені, а потім фотографу. – А це мої діти – Катруся – молодша, Маша – старша, і Міха – найстарший, представляє свою малечу батько.

Діти хороші, відкриті, усміхаються.

Татусю, а ти не забув покласти бутерброди мені у портфель? Мама їх зранку в холодильнику лишала, – перебиває Марійка. Звичайно, моя хороша, – посміхається депутат.

Єгора Соболєва ніяк не насторожує те, що поруч з ним журналіст і фотограф, який постійно знімає. Помітно, що депутат почувається комфортно.

Батько трьох дітей бере доньок за руки, а найстарший син Михайлик іде за ними. Відразу помітно – майбутній чоловік. Впевнений та самостійний, схожий характером на тата. А донечки – на Марічку, навіть зачіски подібні до маминої, а от ямочки на щічках – від татуся.

А ви дітей хіба не машиною відвозите?
— Ні, пішки. Бо це зовсім недалеко, – відповідає Єгор. – Почекайте мене на цьому боці вулиці, а я повернуся. Он наша машина, покладу речі, бо Марічка після занять розвозитиме дітей на гуртки, а це їхній одяг.

Єгор відкриває багажне відділення і закидає декілька пакетів. Згодом повертається до нас.

А ви завжди відводите дітей до школи?
— Ні, лише коли в Марічки робочий тиждень. Вона виходить з дому о п’ятій ранку. Діти залишаються на мене. А дружина вже забирає після школи.

Я не вибагливий у стравах. Люблю гречку з молоком, рибу, Марійчин борщ

поширити:

То ви й сніданок готуєте? – поспішаю запитати у нього і вже встигаю уявити депутата у фартушку з бутербродами в руках.
— Ні, це робить Марічка.

А чим ви зранку снідаєте? – запитую у нього. Діти у цей час розповідають, що тато іноді забуває покласти бутерброди їм у портфелі.
— Зранку я п’ю тільки воду. А потім вже і снідаю, і обідаю на роботі.

Які ваші улюблені страви?
— Я не вибагливий у стравах. Люблю гречку з молоком, рибу, Марійчин борщ, – посміхається він.

А м’ясо?
— Та якось не дуже. Хоча Марічка все дуже смачно готує. Найбільше я люблю її запечену рибу.

А ресторани відвідуєте?
— З дружиною – на свята, дні народження.

А що вдома робите?
— Наприклад, посуд мию. Ми з сином великі акуратисти, – гордо говорить Єгор. – Ми навіть за нашими дівчатами дуже часто прибираємо. Міха – за своїми сестрами, а я – за Марічкою. Ми з Міхою пилососимо, миємо підлогу, витираємо пил.

На вихідні виїжджаєте з міста?
— Вихідні проводимо на дачі, яку ми збудували в 2013-ому, перед Євромайданом. Пам’ятаю, коли почався Євромайдан, до мене в Київ приїздив будівельник і спокушав поїхати подивитися, що вийшло.

А що ви майструєте своїми руками?
— Я сам нічого руками не робив. Можу тільки виконувати роботу чорнороба, – говорить Соболєв.

А чи саджаєте щось на дачі?
— Під керівництвом няні город засаджує моя середня донька Маша і доглядає за ним. Кріп, петрушка, морква, кукурудза. Цього року смакували качанами з нашої грядки.

Дорогою ми цікавимося в Єгора Соболєва, як йому школа, вчителі, чи допомагає від дітям з уроками.

— Щодня я не допомагаю з уроками, – говорить Єгор. – Звісно, на вихідних більше часу, можу й порозв’язувати з Міхою математичні задачки. А так більше дружина. Міха у нас домашні завдання виконує наперед. Щодо навчання, то діти старанні, як і Марічка. Маруся вчиться відмінно, перший клас закінчила успішно. Михайлик вже в четвертому класі й також отримує добрі оцінки. А от моя донька від першого шлюбу Аліска, вона на мене схожа – може й ухилятися від уроків. Я коли вчився в школі, то не любив виконувати «домашку». Тому й двійки отримував, – жартує Єгор.

У школу Єгор заходить часто. Спілкується з вчителями.

— Марусина вчителька – то для неї друга мама. Вона її дуже любить. А от у Михайлика цього року випускний клас у молодшій школі, то йому дещо забагато доводиться вчити, але він у нас затятий футболіст. У мене, щоправда, з футболом не склалося. Одного разу, до речі, цього року, вперше грав у справжній формі на справжньому полі разом із журналістами, та це була благодійна гра – для дітей з аутизмом. Задоволення отримав на всі наступні роки, – посміхається Єгор.

А школа, де навчаються діти, якась спеціальна?
З поглибленим вивченням англійської. Це було рішення Марічки, бо вона закінчувала цю ж школу та й навчалася в Лінгвістичному університеті, як і її мама.

Зранку депутат впорався з батьківськими клопотами і готовий вирушати на роботу. А тим часом у Верховній Раді триває сесійний тиждень.

ian_1817
Фото: ©

А як на роботу, де ваше авто і водій?
– А навіщо мені авто. Я відмовився від нього. Я полюбляю ходити пішки та й живу неподалік Верховної Ради. Дорогою зустрічаю людей, які мене впізнають, фотографуються. Це насправді приємно – додає сил. Інколи перехожі мене заохочують, говорять: «Усі б депутати ходили пішки». Коли ти знаєш, що день проведеш серед «улюблених» парламентарів, то провітритися перед зустріччю з ними просто необхідно, – жартує Єгор.

Поблизу Національного банку нас зустрічає декілька знайомих депутата. Він з ними перемовляється кількома словами, й ми опиняємось перед парламентським комітетом. Єгор Соболєв заводить нас до свого кабінету, де увагу привертає дитячий малюнок із зображенням мами, тата, ялинок та яскравого сонця.

Це Маріччин, – говорить він. – А ось листівка з сердечком, яку в дитячому садку зробила молодша Катруся.
З появою шефа в приймальні помітно, як працівники заметушились.

Фото: ©
Фото: ©

Сварить за спізнення? – запитуємо у помічниці.
— Іноді робить зауваження, – відповідає вона. – Я займаюся розглядом звернень громадян до Єгора Соболєва. Звернення бувають різними. Понад 80 листів отримуємо за тиждень.

Середа в народного депутата Соболєва – напружений день. Спершу засідання у Верховній Раді, а потім – в парламентському Комітеті протидії корупції, який він і очолює. Увечері йде на засідання фракції «Самопоміч».

Нам вдалося побачити, що на засіданні парламенту Єгор Соболєв читає якусь книгу.

А що ви читали на засіданні Верховної Ради, коли виступав прем’єр-міністр Володимир Гройсман?
— А-а-а, то була Історія України, – посміхається.

Це ви до університетського екзамену готуєтеся?
— Та ні, я читаю щось для себе, коли нецікаво слухати, про що там депутати говорять. А так час з користю минає.

Після засідання Верховної Ради пан Соболєв вийшов з пожвавленим настроєм. Та його робочий день тільки починається. Як він нам розповів, що чекає на зустріч з депутатом Європарламенту Ребеккою Хармс.

Під час зустрічі з Ребеккою Хармс народний депутат добре спілкувався англійською, але час від часу забував деякі слова, і звертався до своїх помічників, щоб ті підказали. А загалом півгодини англійською витримав гідно.

Коли у мене був айфон, я частіше заходив у соцмережі, а так – вранці і ввечері. Саме тому мені подобається мій простенький телефон

поширити:

На засіданні фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв відкриває Facebook.

А що це ви під час засідання фракції переписуєтеся у соцмережах?
— Це справи! – поспішає пояснити, – Я публічно нагадую Генеральному прокурору Юрію Луценку, що в нього мало часу лишається – 10 днів. Ні, він знає про що.

У Раді теж у «Фейсбуці» сидите?
— Ні, мій телефон не дозволяє, – показує мініатюрний кнопковий телефон білого кольору.

Гаразд, від депутатського авто відмовилися, а айфона чого немає? Він же у всіх є.
— Коли у мене був айфон, я частіше заходив у соцмережі, а так – вранці і ввечері. Саме тому мені подобається мій простенький телефон.

На засіданні Антикорупційного комітету обговорюють питання про декларування. На засідання прийшла Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яка вважає, що перш ніж вносити зміни, необхідно змінити законодавство про податкове декларування.  Зокрема на її думку, проблема в тому, що НАБУ не зможе провести перевірку, а також відстежити всі дані декларації. Наприклад, коли спадщина не оформлена, а отримана готівкою. А це означає, що неможливо перевірити, яким чином людина отримала спадок.

Народні депутати та громадські активісти не підтримують таку позицію. Віталій Шабунін переконаний, що таким чином бізнесмени й надалі сплачуватимуть зарплатню в конвертах, а з корупціонерів зніматиметься відповідальність. У залі засідань напружена атмосфера, розмова ведеться на підвищених тонах. Голова Антикорупційного комітету Єгор Соболєв вирішив перервати дискусію і запропонував скерувати пропозиції щодо змін в системі декларування у письмовому вигляді.

– Наступної середи ми голосуватимемо за проведення декларування. Я закликаю кардинально не чіпати електронне декларування. Нульова декларація може бути, щоб всі могли зареєструвати своє майно. Але радикально руйнувати закон не можна.

ian_2064
Фото: ©

Ранок розпочався з дощу і вечір завершується дощем. А в пана Соболєва на 20.30 ще й інтерв’ю на Громадському. Після всіх справ, увечері депутат зустрічається із друзями. У кафе з’являється Семенченко у супроводі Валентина Лихоліта. Перемовилися кількома словами:

Як ви оцінюєте те, що Єгор Соболєв дістається до роботи пішки або громадським транспортом?
— Не бачу в цьому нічого надзвичайного. Всі ми повинні залишатися людьми. Я теж не маю авто і ходжу пішки.

Ви говорили, що після АТО Єгор допоміг вам адаптуватися, подолати депресію. А як ви йому допомагаєте у ситуаціях, коли у нього поганий настрій, адже таке буває і в Єгора?
— Так, Єгор надто емоційний і чутливий. Після зустрічей з Президентом, під час яких Єгор обговорює заходи подолання корупції, він виходить без настрою. Доводиться жартувати, підбадьорювати. Зараз, як я бачу, Єгор поступово, покроково йде до цілі, емоції стримує.

Над чим ви разом з Єгором працюєте в партії? Як справи з подоланням корупції?
— Окрім законотворчої роботи, зараз ми організовуємо тиск на корумпованих посадовців, зокрема, прокурорів і суддів. Ми наносимо їм неочікувані візити і зупиняємо несправедливі рішення, – жартує Семенченко. Також ми допомагаємо НАБУ ловити «велику рибу».

Яку «рибу» вже вдалося спіймати?
— Прокурор «зони АТО» Кулик, народний депутат Оніщенко, суддя Чаус. Проблема в тому, що великих корупціонерів прикриває ГПУ і не лише …

Повертаємось до спілкування з Єгором.

Як ви прийшли в політику?
— Я з 2012 року активно пропагував, щоб порядні люди йшли в політику. Я тоді вважав, що основна наша проблема в тому, що більшість людей не хочуть брати на себе відповідальність за державу. Кучму сваримо, Ющенка сваримо, Януковича ненавидимо. А за кого ж тоді голосувати? – розводить руками Єгор. – За Тимошенко?! Ще до початку Євромайдану я був одним із засновників такої громадсько-політичної ініціативи «Воля», в яку входили Вікторія Сюмар, Володимир В’ятрович, Ігор Луценко, Ганна Гопко.

Це ще не була партія, а фундамент для неї. Після перемоги Майдану були призначені позачергові спочатку президентські, а потім парламентські вибори. Мені запропонувала йти разом Юлія Тимошенко, потім Олександр Турчинов покликав балотуватися від «Народного фронту». Але я разом з однодумцями з «Волі» погодився на пропозицію Андрія Садового. Він запропонував об’єднатися активістам з «Самопомочі», «Волі», добровольцям з батальйону «Донбас», експертам «Реанімаційного пакету реформ». Насправді то був романтичний проект – привести нових людей до політики, і він вдався. У нас був невисокий рейтинг на початку, але люди нам повірили й ми отримали 11% голосів.

Як зараз стосунки між однопартійцями?
— Лестощі у нашій партії неприпустимі. І мені це подобається. За два роки важкої боротьби разом з Березюком, Садовим, я не маю жодного натяку на непорядну поведінку. У нас часто різні позиції, ми сперечаємося.

Жартуємо, що ми з Семеном, Костенком, Семенухою – революційне крило, а вони – еволюційне. Але разом ми доповнюємо одне одного. І разом творимо порядну політику.

Фото: ©
Фото: ©

А ви проводите засідання замість Олега Березюка?
— Інколи, як заступник голови фракції.

Тож як ви себе почували, коли отримали місце в парламенті? Пам’ятаєте той день?
— До парламенту я йшов пішки вулицею Грушевського, де почалися бої на Євромайдані, тому що «Беркут» не пускав нас, звичайних громадян, до нашого парламенту, – знервовано говорить Єгор. – Мене майже відразу обрали головою парламентського Комітету з протидії корупції. Наше головне завдання – слідкувати, щоб в законах, які ухвалюються парламентом, корупції не було.

Так ми зупинили вже 289 законопроектів, де знайшли корупцію. Так само ми готуємо для парламенту антикорупційні закони: про відкритість декларацій посадовців, інформацію про власників нерухомості, землі та машин; про Антикорупційне бюро. Для мене це – висока посада.

Політична реклама – це головна зброя олігархів на виборах, щоб перемагали їхні ставленики.

поширити:

Які закони готуєте зараз?

— По-перше, я хочу, щоб у нас запрацював спеціальний антикорупційний суд з новими незалежними суддями, який би мав можливість садити абсолютно всіх, у тому числі й президента.

По-друге, зараз ми агітуємо за повну заборону політичної реклами. Політична реклама – це головна зброя олігархів на виборах, щоб перемагали їхні ставленики.

По-третє, я пропоную взагалі заборонити балотуватися кандидатам, які не можуть пояснити походження свого майна.

А ви б написали книгу про Верховну Раду?
— Сподіваюся, колись це вийде.

Чи вистачає вам депутатської зарплати?
— Так. Але мені легше, бо Марічка теж заробляє, і більше від мене. Плюс на квартиру, машину і дачу ми заробили і купили їх ще до того, як я пішов у політику. Коли я був журналістом, я більше заробляв, ніж зараз.

Їздите на Донбас, в зону АТО?
— Коли були активні бойові дії, ми з Семеном раз на місяць вибиралися. Зокрема, організовували парламентський контроль, як витрачалися гроші на систему фортифікації.

А де ваші батьки?
— Мої батьки і брат живуть в Росії. Здається, до брата вже приходили російські спецслужби, він мені боїться по телефону про це розповідати. З батьками ми спілкуємося в основному про моїх дітей – їхніх онуків. А про що ми можемо говорити, якщо їхня країна напала на мою?

Давно бачилися?
— Після Євромайдану жодного разу.

Чи допомагаєте грошима?
— Ні, вони працюють. Батько будує монастир, а мама дає приватні уроки англійської.

Яка ваша улюблена книга?
— Однієї немає. Останньою я прочитав біографію В’ячеслава Чорновола.

На якого політика хотіли б бути схожим?
— Одного теж немає. У чомусь був сильним Черчіль, у чомусь – Гавел. Сильні держави, перемагаючи окупантів, вдалося побудувати Манергейму та Кемалю.

А чому повернулися в університет?
— По-перше, мені не вистачає освіти, а історія є дуже політичною наукою. По-друге, мені потрібен диплом про вищу освіту, щоб бути призначеним, а не тільки обраним.

Основна ідея оприлюднення майнових декларацій родин посадовців – це вивести на чисту воду всіх політиків, суддів, прокурорів, державних службовців, які ніколи не були в бізнесі, але живуть краще за французьких мільйонерів.

поширити:

Фото: ©
Фото: ©

Помітно, що нардеп втомлений. На годиннику – 22-га. А йому ще з Семенченком потрібно поговорити про захист добровольців, які опинилися за гратами.

Навіщо декларування і що це дасть українцям?

— Якщо вкрадене посадовцем побачать усі, то йому важче буде залишатися посадовцем. Основна ідея оприлюднення майнових декларацій родин посадовців – це вивести на чисту воду всіх політиків, суддів, прокурорів, державних службовців, які ніколи не були в бізнесі, але живуть краще за французьких мільйонерів.

Плюс це крок до конфіскації награбованого. Коли посадовець декларує своє майно, він має пояснити його походження. Ми переписали статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. І тепер кожен високопосадовець мусить сам доводити, що його майно законне. Це презумпція винуватості. Якщо посадовцю не вдається пояснити «нажите непосильною працею», то його треба ув’язнити, а його майно – конфіскувати.

Як про Єгора Соболєва відгукуються колеги

Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк називає Єгора Соболєва «оголеним нервом» партії.
Я вважаю, що це безцінна людина й надзвичайно цікава особистість, яка багато знає, а ще більше вчиться. І водночас це непроста людина. У нього глибокі власні переконання. Вражає те, що Єгор прагне вчитися новому. І ці два компоненти: мати власні переконання і визнавати те, чого не знаєш, – роблять людину ефективною й успішною, – розмірковує Олег Березюк.

Тарас Пастух, сусід в сесійному залі Верховної Ради, говорить, що не помічав, щоб Єгор займався кнопкодавством:
«Його не можна розділити як людину і політика. Він лишається таким, яким є і на роботі, і вдома».

Якщо говорять, що політика змінює людину. То це не про Єгора. Він яким прийшов, таким і залишається після двох років роботи в парламенті. За це я його поважаю, – розповідає найкращий друг-однопартієць Роман Семенуха.