Новий Закон про ТОВ унеможливить рейдерські схеми
semenuxa semenuxa

Закон України «Про господарські товариства», який було прийнято ще у 1991 році, на той час був одним із найпрогресивніших законів, що поряд із законами про власність, про підприємництво заклав ту правову базу, на якій відбулося формування вітчизняного бізнесу.

Сьогодні цей Закон застарів і фактично перетворився на гальмо для розвитку вітчизняного підприємництва та перешкоду для притоку іноземних інвестицій. Але головне – він не перешкоджає рейдерству. Можна навіть сказати, сприяє.

Наразі ми переживаємо нові дев’яності. Набрав обертів черговий перерозподіл власності. Щотижневі повідомлення про рейдерські захоплення, маски-шоу в офісах IT компаній, тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. Причому рейдери – не тільки конкуренти й бандити, але й держава. І ця біда стосується життя людей тут і зараз.

Тільки за 2015 рік зафіксовано близько 3000 рейдерських захоплень, і 90% з них були успішними. У 2016 році найбільш постраждалим виявився агросектор, де випадки заволодіння майном через рейдерство вимірювалось у 2016 році сотнями в місяць.

Що ж стало критичним чинником такого безпрецедентного зростання рейдерства?

Спрощення ведення бізнесу шляхом дозволу підписання документів без нотаріального посвідчення, ведення електронних копій документів, необов’язковості печатки Товариства відбулися у 2014 за прем’єрства Яценюка.
Ця дія й дала «зелене світло» рейдерству.

Нарешті в жовтні 2016 року була повернена, а на початку листопада вступила в дію норма нотаріального посвідчення Статуту, а також додане нотаріальне посвідчення протоколів загальних зборів. Це був крок в правильному напрямі. Краще пізно, ніж ніколи.

Сьогодні настав час зробити новий і більш масштабний крок в напрямі розвитку українського корпоративного законодавства.

Український бізнес давно потребував прийняття нового закону, який забезпечить комплексне регулювання діяльності та корпоративного управління ТОВ. Товариство з обмеженою відповідальністю є найпопулярнішою в нашій державі формою ведення бізнесу – наразі зареєстровано понад 501 тисячу ТОВ, що становить трохи менше половини усіх юридичних осіб в Україні.

Сьогодні права учасників ТОВ захищені недостатньо.

Відсутня можливість укладання корпоративних договорів щодо реалізації прав та обов’язків, вкрай недосконалий механізм виключення учасників, невизначеність статусу наглядової ради. Через це ми маємо випадки зловживання менеджменту та його надмірної участі в управлінському процесі.

Тому прийняття проекту Закону № 4666, яке, сподіваємось, відбудеться на початку 2017 року є одним з визначальних кроків при проведенні комплексної фундаментальної реформи вітчизняного корпоративного законодавства.
Досі в нас не було Закону, який би перешкоджав практиці, коли мажоритарні власники акумулюють прибутки й виводять їх з рахунків підприємства, в тому числі й в офшорні зони.

Цей закон передбачає додаткові інструменти захисту прав учасників товариства. Це і запровадження інституту погодження значних правочинів та правочинів із заінтересованістю та інституту солідарної відповідальності топ-менеджерів за збитки, завдані товариству. Все це дозволить захистити міноритаріїв та не допустити ситуації виведення активів товариства недобросовісним менеджментом, близьким до мажоритарного власника.

Адже приклади шахрайства численні. Весь український олігархічний бізнес виріс на традиційній схемі – покупка долі в державному підприємстві і розмивання долі держави через додаткову емісію. Так з держави пішов «Укррудпром» до кишені Ахметова, Коломойського та Пінчука вартістю $20-50млрд.

«Розмивання» частки як метод успішно спрацьовує і в недержавному секторі економіки, де працює більшість ТОВ.

Як на практиці виглядає це «розмивання»?

Частка розмивається шляхом збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу.

Схема виглядає наступним чином. Частку можна розмити без відома учасника. Аби прийняти рішення про збільшення статутного капіталу в Товаристві, досить 2/3 голосів, а час проведення зборів ви обираєте такий, щоб учасник не встиг з’явитися, або взагалі не інформуєте його. Своїм внеском збільшуєте розмір статутного капіталу і відповідно зменшуєте частку вашого партнера.

Проект Закону містить додаткові інструменти захисту власників успішних компаній від рейдерських атак та широкого спектру шахрайських дій для незаконного заволодіння ТОВ. Цей Закон підтверджує норму, яка працює 2 листопада 2016 року про обов’язкове нотаріальне посвідчення рішень загальних зборів про зміну розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників.

Зокрема через норми цього Закону унеможливиться розмиття державної долі в структурі статутного капіталу. На порозі чергової хвилі приватизації це виглядає без перебільшення революційно.

Ще один метод захоплення ТОВ – виключення учасників та, власне, захоплення їх часток. Ми пам’ятаємо резонансний випадок з ринком «7 Кілометр», коли деяких учасників було виключено з складу Товариства рішенням загальних зборів без їх відома та присутності. Хоча деякі з них володіли більш ніж 20% статутного капіталу.

Донедавна порядок виходу зі складу учасників був елементарний: пишеться «липова» заява в простій письмовій формі на ім’я генерального директора від імені учасника про вихід з ТОВ і з дня отримання такої заяви частка переходить до Товариства автоматично. Швидка і елегантна шахрайська схема.

За нормою, яка вступила в дію з 2 листопада цього року, проста письмова форма змінюється на нотаріальну, яка застосовується для посвідчення угод. На практиці це суттєво ускладнює процес захоплення частки без відома учасника, тому що буде потрібно фізична присутність заявника.

Отже, треба підкреслити, що вкрай корисна норма від 2 листопада по запобіганню рейдерству була внесена до ряду законів. Закопроектом № 4666 передбачається об’єднати усі законодавчі акти, що стосуються ТОВ, в одному Законі.
До речі, виключити учасників без їхньої згоди після прийняття Закону про Товариства з обмеженою відповідальністю можна будете тепер виключно рішенням суду. Ця норма суттєво мінімізує свавілля. Хоча процедура виключення у Законі ще потребує доопрацювання.

Доопрацювання в законопроекті також потребує вкрай важливе питання про кількість учасників ТОВ.

Обов’язково повинна бути передбачена максимальна кількість членів Товариства, тому що при значному числі учасників управління через загальні збори унеможливлюється.

Загалом ми маємо поставити собі за мету, щоб цей закон гармонізував наше законодавство із світовим в питаннях корпоративного права. Україна на цьому шляху повинна брати не тільки назву й формальні ознаки, а й зміст законодавства країн, які розробляли такий формат ведення бізнесу, а таких країн в світі більшість.
Зараз найголовніше для нас, що цей закон унеможливлює застосування рейдерських схем

Джерело: Цензор

Роман Семенуха
object(WP_Term)#4604 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1828) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1828) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#4605 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(121) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(121) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті