Історія «Юзгаз Бі.Ві.», або як не втратити найбільше родовище сланцевого газу
8d9579bd65e8070f 8d9579bd65e8070f

Доля найбільшого родовища сланцевого газу вирішується вже сьогодні. Перед нами дві можливості: залучити реальних інвесторів, або віддати Юзівське родовище задарма та ще й з постійними “чайовими” все тим же олігархам у овечій шкурі інвесторів.

В 2013 році ми пораділи, що європейський гігант «Shell» хотів видобувати в Україні сланцевий газ, завдяки якому можна було б відмовитися від імпортного газу щонайменше на кілька десятиліть. На жаль, через війну, «Shell» скасувала свої плани, а Україна втратила мільярди доларів інвестицій і дешевший газ. Але вільне та вже пригріте інвестиціями місце, несподівано вирішила зайняти інша європейська компанія – тільки цього разу нікому невідома, з історією діяльності в кілька місяців і пов’язана з українськими олігархами – «Юзгаз Бі.Ві.». Її засновником є інвестиційний фонд Emerstone Energy, що входить в Emerstone Capital Partners бізнесмена Ярослава Кінаха.

Коли НАК “Надра України” оголосило конкурс на залучення інвесторів, саме ця компанія отримала в ньому впевнену перемогу. Щоправда, умови конкурсу та інформацію про учасників публічно не оголошували – ні ЗМІ, ні громадськість не знали про його проведення, а про бенефіціарів компанії не кажуть навіть народним депутатам.

Лише коли ми звернули на це увагу, Уряд «схаменувся» і на засіданні 2 листопада 2016 року відхилив заявку компанії на участь в розробці газосховища.

Однак «диявол криється в деталях». Згідно з нашим законодавством, протягом 3-х місяців від моменту отримання запиту на отримання згоди на передачу прав та обов’язків інвестора, Кабінет Міністрів зобов’язаний офіційно або відмовити, або погодити таку передачу. В разі відсутності такої відмови, вважається, що Уряд приймає пропозицію інвестора за принципом «мовчазної згоди». В нас же вийшло так, що письмової відмови так ніхто і не побачив – про неї тільки почули.

На засіданні Уряду Володимир Гройсман в терміновому порядку доручив Міністру енергетики Ігорю Насалику протягом 24 годин підготувати для ТОВ “Надра Юзівська” та “Юзгаз Бі.Ві.” відмову з відповідним обґрунтуванням. Здавалося б, на цьому можна звершити історію з «Юзгаз Бі.Ві.», але наразі немає жодного підтвердження, що Міністерство виконало доручення Прем’єр-міністра.

Враховуючи, що це рішення Уряду є усним і зафіксоване винятково (!) в протоколі засідання, є обгрунтовані підозри, що «Юзгаз Бі.Ві.» так і не отримав офіційної відмови. Ще 15.11.2016 року ми разом з колегами зверталися і до Кабінету Міністрів, і до Міністерства енергетики з проханням надати копію письмової відмови, яка надсилалася «Юзгаз Бі.Ві.». Ні копії відповіді, ні будь-якої інформації про її існування я так і не отримала. Мені відповіли, що відмова є в протоколі, який чомусь не хочуть показувати. Скоріше за все, «Юзгаз Бі.Ві.» також його не бачив.

Це вже не перший раз, коли Міністерство не дає відповіді по суті, а готує символічні відписки. Складається стійке враження саботажу та ігнорування – відчуття, коли ти неначе спілкуєшся сам з собою, а представники Міністерства тебе не чують, бо перебувають у іншому вимірі.

Оскільки депутатські звернення не дають бажаного результату, 13 грудня 2016 року я була вимушена подати разом з Мустафою Наємом заяву про злочин на Міністра енергетики через ненадання/неповне і несвоєчасне надання відповідей на депутатські звернення. 27.12.2016 прокуратура м. Києва повідомила мене про “відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР”. 13.01.2017 я подала в суд на бездіяльність слідчого прокуратури. 26.01.2017 Печерський суд м. Києва задовольнив мою скаргу, зобов’язавши прокуратуру відкрити кримінальне провадження. І, нарешті, 13.02.2017 Прокуратура міста Києва повідомила мене про відкриття кримінального провадження щодо Міністра енергетики за фактом можливого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 351 Кримінального кодексу України (перешкоджання діяльності народного депутата). Ось така довга історія невдалої комунікації з Міністерством енергетики.

При цьому, варто віддати належне Прем’єр-міністру, який запускає в дію дуже правильні механізми оздоровлення української економіки, зокрема, у видобувній галузі. Але як тільки справа доходить до виконання його завдань і доручень Міністерством енергетики, останнє робить все можливе, щоб цього уникнути. Якщо ми далі матимемо таку прогалину в діяльності виконавчої влади, якщо Міністерство залишатиметься глухим до криків тих, хто бачить їхні помилки, ми втратимо свої найкращі державні активи і назавжди будемо державою «третього світу».

Зате олігархи і далі багатітимуть на власності народу України – про те, як вони використовують стратегічні ресурси, ми з вами чудово бачимо по ситуації з вугіллям…

Вікторія Войціцька
object(WP_Term)#5062 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2026) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2026) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5063 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(152) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(152) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті