Новини
Гаага почала процес проти Росії, але поки що не той, якого очікують українці
The International Court of Justice (ICJ), principal judicial organ of the UN, holds hearings in the case concerning the Application of the International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism and of the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination (Ukraine v. Russian Federation) from 6 to 9 March 2017, at the Peace Palace in The Hague, the seat of the Court. The hearings concern solely the Request for the indication of provisional measures submitted by Ukraine. Session held under the presidency of Judge Ronny Abraham. The CourtÕs role is to settle, in accordance with international law, legal disputes submitted to it by States (its Judgments are final and binding) and to give advisory opinions on legal questions referred to it by authorized UN organs and agencies. Its official languages are English and French. ICJ news and archives can be accessed via www.icj-cij.org

La Cour internationale de Justice (CIJ), organe judiciaire principal des Nations Unies, tient des audiences publiques en lÕaffaire de lÕApplication de la convention internationale pour la rŽpression du financement du terrorisme et de la convention internationale sur lՎlimination de toutes les formes de discrimination raciale (Ukraine c. FŽdŽration de Russie) du 6 au 9 mars 2017, au Palais de la Paix, ˆ La Haye, o la Cour a son sige. Les audiences portent exclusivement sur la demande en indication de mesures conservatoires dŽposŽe par lÕUkraine. SŽance publique tenue sous la prŽsidence de M. Ronny Abraham. La Cour est le seul des six organes principaux de lÕONU ˆ ne pas avoir son sige ˆ New York. Sa mission est de rŽgler, conformŽment au droit international, les diffŽrends dÕordre juridique soumis par les Etats (ses arrts sont sans appel et obligatoires pour les Parties) et de donner des avis consultatifs sur les questions juridiques que lui posent les organes et les institutions de lÕONU autorisŽs ˆ le faire. Pour en savoir plus: www.icj-cij.org The International Court of Justice (ICJ), principal judicial organ of the UN, holds hearings in the case concerning the Application of the International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism and of the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination (Ukraine v. Russian Federation) from 6 to 9 March 2017, at the Peace Palace in The Hague, the seat of the Court. The hearings concern solely the Request for the indication of provisional measures submitted by Ukraine. Session held under the presidency of Judge Ronny Abraham. The CourtÕs role is to settle, in accordance with international law, legal disputes submitted to it by States (its Judgments are final and binding) and to give advisory opinions on legal questions referred to it by authorized UN organs and agencies. Its official languages are English and French. ICJ news and archives can be accessed via www.icj-cij.org

La Cour internationale de Justice (CIJ), organe judiciaire principal des Nations Unies, tient des audiences publiques en lÕaffaire de lÕApplication de la convention internationale pour la rŽpression du financement du terrorisme et de la convention internationale sur lՎlimination de toutes les formes de discrimination raciale (Ukraine c. FŽdŽration de Russie) du 6 au 9 mars 2017, au Palais de la Paix, ˆ La Haye, o la Cour a son sige. Les audiences portent exclusivement sur la demande en indication de mesures conservatoires dŽposŽe par lÕUkraine. SŽance publique tenue sous la prŽsidence de M. Ronny Abraham. La Cour est le seul des six organes principaux de lÕONU ˆ ne pas avoir son sige ˆ New York. Sa mission est de rŽgler, conformŽment au droit international, les diffŽrends dÕordre juridique soumis par les Etats (ses arrts sont sans appel et obligatoires pour les Parties) et de donner des avis consultatifs sur les questions juridiques que lui posent les organes et les institutions de lÕONU autorisŽs ˆ le faire. Pour en savoir plus: www.icj-cij.org

Значення для України та світу процесу в Міжнародному суді ООН як етапу доведення військових злочинів РФ

У перші дні весни увага України була прикута до міста Гаага, де тривали чотириденні слухання в Міжнародному суді ООН за позовом України проти РФ щодо припинення фінансування терористичної діяльності та припинення расової дискримінації в окупованому Криму. Ця подія викликала масу повідомлень в інтернет-мережі, серед яких пересічній людині важко вловити реальну суть та значення цього процесу для України.

Перш за все, слід зазначити, що позов не стосувався військової агресії Росії проти України та військових злочинів самого Путіна проти українського народу. Водночас, рішення щодо нього може мати якщо не вирішальне, то досить вагоме значення для подальших судових процесів та притягнення винних до відповідальності за всю повноту вчинених злочинів проти українського народу. Позитивне рішення цього судового процесу стане юридичним визнанням сотень фактів порушень прав людини з боку РФ за останні роки, що значно спростить задачу України в наступних судових процесах, зокрема, й щодо стягнень збитків та притягнення до відповідальності за військові злочини та злочини проти людяності.

Даний конкретний суд не може визнати, що Росія незаконно анексувала Крим або окупувала територію України, а ДНР/ЛНР – терористичні організації, однак може встановити, що протягом усього часу протистоянь саме з боку РФ спрямовувались фінансові та інші матеріальні ресурси, за рахунок яких здійснювались вбивства українських громадян. Як мінімум, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, цей факт вже є підставою для покладення на державу матеріальної відповідальності за завдану шкоду. Найважливіше – Україна отримає змогу наочно показати всій міжнародній спільноті зібрані нею докази усіх скоєних Росією злочинів на нашій землі.

Також необхідно пояснити щодо самої судової інстанції, яка розглядає справу. Позов Україна спрямувала до Міжнародного суду ООН, завданням якого є встановлення порушень державами конвенцій ООН. Іноді цю інстанцію плутають з іншою, також розташованою у Гаазі – Міжнародним кримінальним судом, який прийнято називати Гаазьким трибуналом. Даний суд було створено понад 10 років тому з метою заснування постійно діючого міжнародного кримінального суду для всіх країн світу, що ратифікували Римський статут.

Саме Міжнародний кримінальний суд є єдиним можливим засобом притягнення до відповідальності за військові злочини самого Путіна та інших посадових осіб РФ. Однак, на сьогоднішній день зробити це заважає юридичний казус, який полягає в тому, що МКС розглядає справи держав, що ратифікували Римський статут. Україна, не ратифікувавши статут, намагалась вирішити цю проблему та скористалась передбаченою ним можливістю частково поширити дію статуту на конкретний випадок. Відповідь Росії була доволі прогнозованою, вона сама відмовилась визнавати дію Римського статуту.

Таким чином, звернення саме до Міжнародного суду ООН є не просто логічним, а чи не єдино можливим з метою фіксації злочинів Кремля.

Позов України базується на порушенні Росією двох міжнародних документів, зокрема, Міжнародної конвенції щодо припинення фінансування терористичної діяльності (стосовно подій на сході України) та Міжнародної конвенції про припинення расової дискримінації (стосовно подій у Криму). Те, що Україна спирається саме на ці дві конвенції, зовсім не означає, що Росія не порушила й інших міжнародних документів. Проте, для прийняття позову до розгляду необхідно було визначити саме ті конвенції, які були ратифіковані як Росією, так і Україною та за якими визнається юрисдикція Міжнародного суду ООН.

Перші чотири дні слухань не були присвячені розгляду позову по суті, тобто не стосувались звинувачень України щодо конкретних порушень конвенцій. На цьому етапі вирішувалось прохання української сторони про застосування тимчасових запобіжних заходів, які б обмежили подальші порушення прав з боку РФ. Якщо наводити аналогію з вітчизняним законодавством, то норми українського процесуального права у випадку, коли сторона вважає, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, допускають накладення на іншу сторону певних обмежень, спрямованих на запобігання майбутнім порушенням (наприклад, арешт майна у господарському процесі). Недавня ситуація в Авдіївці, постійні обстріли житлових кварталів, арешти активістів в Криму свідчать про наявність в України вагомих підстав вважати, що права й надалі будуть порушуватись, і що є термінова необхідність застосування конкретних обмежень щодо РФ.

Запобіжні заходи, які просить застосувати Україна, полягають лише у встановленні обов’язку Росії дотримуватись взятих на себе міжнародними конвенціями зобов’язань та припинити постачання зброї, інших матеріальних ресурсів терористичним організаціям, не допускати будь-яких проявів дискримінації щодо представників кримськотатарських та українських етнічних груп на території Криму. На цьому базується й аргументація української сторони, адже якщо Росія, як вона стверджує, не порушує міжнародні зобов’язання, то накладення на неї таких обмежень не повинно завдати жодних незручностей.

Аргументація української сторони базувалася на наступному.

По-перше, показати суду, що обстріли міст не можуть кваліфікуватися як воєнні дії, адже спрямовані на заподіяння шкоди цивільному населенню, а отже, є нічим іншим як терористичними актами. При цьому юристи посилались на трактування терористичного акту, що надається саме міжнародними конвенціями.

По-друге, довести, що існує пряма залежність між спрямованими з РФ ресурсами (гроші, зброя та бойові припаси, люди) та вчиненими терористичними актами. Окрему увагу представники України звертали на дотримання процедурних моментів при поданні позову, зокрема, й на вичерпання українською стороною засобів досудового врегулювання конфлікту. Це питання було вкрай важливим, адже порушення процедури колись призвело до програшу Грузією аналогічного позову проти РФ. Саме тому представники російської сторони впродовж значної частини своєї доповіді намагались переконати суд у протилежному.

Аргументацію РФ можна було б звести до двох моментів. Перший – події на сході України є виключно громадянською війною. Росія надає допомогу повстанцям, а не бойовикам, а отже, про фінансування тероризму й мови йти не може. Ключовим меседжем РФ було те, що ЛНР/ДНР не визнані жодною міжнародною організацією терористичними. Окрім того, у самого суду немає юрисдикції вирішувати це питання.

Друга позиція була побудована на окремих юридичних тонкощах самих конвенцій. Так, адвокати Росії намагались довести, що окремі положення конвенції про фінансування тероризму взагалі не включають відповідальність держав.

Для України ситуація ускладнюється тим, що Міжнародному суду ООН у своїй практиці ще не доводилось застосовувати ці положення конвенції, а отже, їх трактування може бути неочікуваним.

Неможливо промовчати про тези противника, які були слушними та болючими для України. Зокрема, представники РФ згадали, що Україна сама продовжує торгувати з ДНР/ЛНР, а отже, за такою логікою, теж фінансує терористів.

Очікується, що рішення стосовно запобіжних заходів буде вже за декілька місяців. Слід наголосити, що якщо суд все ж відмовить Україні, це не означатиме відмову у розгляді самого позову по суті. Україна тільки починає боротьбу за правду, й тут дуже важливо нам самим, українцям, виправити ті непорозуміння та назвати речі своїми іменами: війну війною, а не АТО; терористів терористами, а не ополченцями; окуповані території Донбасу окупованими Росією, а не такими, що тимчасово знаходяться не під контролем України! Припинити дипломатичні відносини з ворогом, який вбивав і вбиває наших хлопців та дівчат! Саме після таких рішень, в тому числі на рівні законів, ми матимемо сильну та непохитну позицію правди в Міжнародних судах проти Росії!

 

Олена Сотник
object(WP_Term)#5062 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(2018) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(2018) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5063 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(152) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(152) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті