Новини
Досвід Піднебесної. Що планують китайці до 2030 року
danchenko9 danchenko9

Хочете трохи сюрреалізму? Влітку 2016 року китайська комуністична партія оголосила на всю країну Стратегію розвитку інноваційних технологій

Китайські комуністи дуже вірять в те, що науково-технічний прогрес та інноваційні рішення обов’язково підвищать міць держави. Китайці мислять десятиліттями, тому до 2020 року планують вступити в ряди інноваційних держав, в 2030 – вибитися в лідери, а ще через десять років – стати найбільш інноваційним державою в світі. І провівши практично тиждень на Третій Міжнародній інтернет-конференції в Пекіні, я охоче вірю в реальність всього задуманого.

Тепер про сюрреалізм. Для людини родом з СРСР словосполучення «комунізм-інновації» виглядає навіть не дивно, а гротескно. Тобто в нашому розумінні до слова «інновації» більше підходять слова «демократія», «реформи», але не комунізм. Політика КНР демонструє нам: неважливо, як називається провладна політична сила, важливо як вона мислить і які цінності переслідує.

І другий момент. Провівши багато зустрічей в рамках конференції в Пекіні, я повернувся натхненний. Якщо країна вічного копіювання оголосила своєю стратегією інновації, то чому ми, країна думаючих інженерів, технарів і ІТішніков, не можемо? Тому що ми як діти радіємо з прийнятим законом про електронні квитки в громадському транспорті. Те, що в розвинених країнах світу приймається рішенням місцевих рад: як полегшити життя громадян на основі наявної інфраструктури, в Україні з кулуарними боями приймається в парламенті цілий рік! І, до речі, в цьому ключі теж питання: інфраструктуру, де брати будемо, щоб повсюдно по всій Україні, щоб і в столичному і в сільському автобусі заробив електронний квиток?

Ну да ладно залишимо поки український сільський автобус, повернемося до Китаю. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та бізнес-школа INSEAD опублікували щорічний вже сьомий за рахунком «Глобальний інноваційний індекс». Автори досліджують інноваційний потенціал більш ніж 100 країн світу. Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі, презентуючи ренкінг сказав: «Інвестиції в інновації є важливою умовою підвищення темпів довгострокового економічного зростання. Інновації стають пріоритетом для всіх зацікавлених сторін ».

Так ось Китай став першою країною із середнім рівнем доходу, що піднялася на 25 місце в «Глобальному інноваційному індексі». І це не дивно. В останні роки Китай активно розвивається в області мобільних технологій, біотехнологій і медичних послуг. Щоб це стало можливим, працювали не волонтери і приватні інвестори, прийнята державна програма, створена окрема система органів влади, в яку входять уряд, громадські організації, експерти тощо

Аналізуючи «Глобальний інноваційний індекс», серед інших критеріїв, мене найбільше зацікавив той, де автори називають «якість інновацій». Це рівень вищої освіти, кількість наукових публікацій, розробок, поданих на міжнародні патенти. Якості інновацій сприяє транскордонний обмін знаннями та майданчиками для тестування і застосування результатів інноваційної діяльності. У цьому ключі ми поки можемо бути тільки споживачами і навряд чи можемо виступати презентери або майданчиком, у всякому разі, в порівнянні з Китаєм. Крім якості інновацій оцінюється ще обсяг інвестицій в науку, наявність інноваційний проектів в стратегії розвитку держави і т.д.

Україна в рейтингу світових інноваторів займає 56 місце, подивимося, як зміниться ситуація за підсумком 2017. Початок року обнадіює – повернемося знову-таки до електронного квитка. Правда є складнощі з інфраструктурою, застарілими технологіями, чиновниками-ретроградами на місцях і автоперевізниками, яким на зарплату б заробити. Не думайте, я не намагаюся применшити значимість прийнятої новації або нівелювати зусилля величезної кількості людей, які продовжують працювати на благо інноваційної України. Я за системність підходу, за міцний фундамент, на якому не впадуть стіни. І повертаючись до досвіду Китаю, на території якого багато хто і багато чого інноваційного робить. Але найголовніший крок зробили держчиновники.

Олександр Данченко
object(WP_Term)#5087 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1941) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1941) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#5086 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(145) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(145) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті