20 мільярдів на 10 мільйонів пільговиків
ostr ostr

Останні роки, в контексті реформи соціальної сфери, постійно виникає питання верифікації соцвиплат, яку Міністерство фінансів ніяк не проведе. Автоматизоване виявлення шахрайств та помилок обіцяє економію до 20% бюджетних коштів, які виділяються на соціальні виплати, а це 80 мільярдів гривень на рік. За ходом цієї реформи слідкувала громадськість, міжнародні партнери України, депутати проводили брифінги.

Нагадаю, що протягом 2016 року Мінфін звітував про астрономічні об’єми виявлених порушень. Аналіз банківських транзакцій отримувачів субсидій виявляв осіб, які купували літаки, елітну київську нерухомість та земельні ділянки, елітні авто, авіаквитки бізнес-класу, розраховувалися у закордонних казино, були зафіксовані транзакції з Мальдівських островів та багато іншого. Тільки в Києві було виявлено більше сотні осіб, які отримували субсидію на ЖКГ послуги, та мали дохід у 4 млн грн на рік та більше. Журналістські розслідування наочно показували цих людей. Така ситуація можлива, оскільки щоб отримати субсидію потрібно лише показати довідку про невеликі доходи місцевому працівникові управління соціального захисту. Працівник в теорії мав би цю довідку перевірити в податковій, проте на практиці цього не робилося. Підробити ж довідку, як видно, було не важко. І субсидію отримували навіть офіційні мільйонери, не кажучи вже про осіб з тіньовими статками, для виявлення яких треба перевіряти не їх доходи, а витрати, і соціальний працівник навіть теоретично не може цього зробити. Також була інформація про наявність регулярних виплат за близько 400 000 недійсних паспортів та ідентифікаційних кодів. Наша держава виплачує допомогу цілому місту неіснуючих пільговиків.

Загалом Мінфін рапортував про сумнівність виплат у розмірі 21 млрд грн на рік та прогнозував ще більший потенціал для оптимізації видатків. Але навіть така сума означає, що у кожного пенсіонера було вкрадено за рік 1700 гривень! Корупція у соціальних фондах відчутно шкодить кожному українцю. Для того, щоб точно сказати чи є виплати шахрайськими, необхідно було зробити декілька кроків, зокрема створити єдиний реєстр соціальних виплат (про який буде нижче). Також підіймалися питання про відсутність в країні інших основних реєстрів (фізичних осіб, адрес, тощо) та низьку якість тих реєстрів, які є.

Наприклад якщо в переліку отримувачів субсидії ви бачите адресу, якої не існує, якщо немає будинку з таким номером, куди вам звертатися в такому разі? В Україні немає місця, де можна було б отримати вичерпний перелік всіх адрес в країні. Хоча в розвинених країнах це звичайна практика.

Також, процес верифікації запам’ятався невдоволенням соціального блоку Уряду. Пани Розенко та Рева роздратовано запевняли, що проблеми значно перебільшені, а пошук шахраїв успішно здійснюється самим Міністерством соцполітики.

Міністр фінансів наприкінці 2016-го року заявив про досягнуту фактичну економію державних коштів у 10 млрд грн та 19 карних справ проти чиновників соціальної сфери, які правоохоронці завели, використовуючи інформацію Мінфіну. І в той же час з Мінфіну пішла команда, яка працювала над верифікацією з самого її початку. Фракція Самопомочі до останнього сподівалася, що ці дії були намаганням зберегти здобутки, та виправити недоліки реформи.

І от, на календарі вже середина березня, а від Мінфіну не було жодної заяви щодо стану справ у цій сфері. Хто є новим керівником напрямку, який план заходів нової команди, що саме буде робитися в контексті анонсованої кооперації з соціальним блоком Уряду, як будуть витрачатися 20 млн. грн., які депутати передбачили на верифікацію у 2017 році?!

Питання були без відповіді до останніх тижнів, коли прийшла новина, яка, здається, відповідає одразу на всі питання. Міністерство фінансів ліквідувало управління верифікації. Тепер в міністерстві немає навіть профільного підрозділу.

Ситуація видається ще складнішою, оскільки згідно із останньою інформацією, створення Мінфіном єдиного реєстру соціальних виплат буде одним із пунктів нового меморандуму з МВФ. Відсутність загальнодержавного реєстру отримувачів всіх соціальних виплат важко переціонити. З його допомогою нарешті буде видно хто отримує одну і ту саму виплату у декількох областях одразу (адже сьогодні обласні реєстри виплат жодним чином не синхронізовані), чому у різних областях суттєво відрізняється відсоток пенсіонерів чи отримувачів субсидій, чи виплат лікарняних чи по безробіттю тощо. Його відсутність і є фундаментальною причиною таких зловживань.

Міністерство соціальної політики, починаючи з 2006 року, взяло кредитів на суму близько 400 000 000 доларів США саме на побудову такого реєстру, та вже більше десяти років завзято його будує і планує далі будувати ще багато років, запевняючи, що справа не з легких. В 2012 році Мінсоцполітики створило систему, але не загальнодержавну, а розділену по областям і районам. В 2014-му усунули законодавчі перешкоди та застарілі інформаційні протоколи, але технічну реалізацію так і не провели. В результаті такого недбалого ставлення до єдиної системи Україна опинилась на межі соціальної катастрофи. Інформація про тисячі сімей зі Сходу залишилась недосяжною. І державна машина вирішувала проблему, організовану самою державною машиною: створили окреме міністерство, продукували низку відомчих наказів, ввели нову посаду віце-прем’єра, механізми контролю. Скільки зайвих людино-годин чиновників, експертів, волонтерів витрачено, скільки незадоволення і розпачу переселенців отримано тому, що Україна кошти на створення єдиної бази двічі освоїла, але базу так і не створила. В Бангладеші така база є, а в європейській Україні нема.

Коли ж у Міністерстві фінансів з’являється бажання і можливість зробити це за лічені місяці, виявляється що саме Мінфін працює недостатньо ефективно і підрозділ треба ліквідувати.

Попри невтішні новини, фракція Самопоміч продовжує наполягати неприпустимості розкрадання коштів соціальних фондів. Створення реєстрів фізичних осіб та отримувачів соціальних виплат були вимогами Самопомочі до Держбюджету 2017 року, які на жаль не були почуті. В пункті 2.2., зокрема, єдеться про те, існування близько 100 реєстрів та баз даних, які місять інформацію про громадян, не синхронізовані між собою, відкриває можливості для зловживань та суттєво збільшує видатки на адміністрування та технічну підтримку.

Депутати фракції і разом з громадськістю та закордонними партнерами України, і далі будуть відстоювати необхідність цих кроків.

Ефективність верифікації є офіційно визнаною Урядом, десятки мільярдів гривень економії на рік є реальністю, і саме тим, що очікує від влади суспільство. Урядовцям треба не лякати суспільство ідеями підняти пенсійний вік, роблячи вигляд, що інших шляхів для пенсійної реформи немає, а використати інструмент, який у них є і завжди був. Оптимізація державних видатків створить необхідний ресурс для лібералізації податкової системи для покращення умов підприємницької діяльності.

Варто зазначити, що отримання цих мільярдів не передбачає торгівельних відносин з терористами. Єдине, що потрібно – це бажання припинити багатомільярдні розкрадання. Все інше: технології, знання, іноземний досвід, кваліфіковані спеціалісти, навіть закордонне фінансування для впровадження системи – є.

Від міністра Данилюка я чекаю на пояснення (у формі офіційної відповіді на мій депутатський запит, який вже надіслано) як тепер планується здійснювати верифікацію соціальних виплат, хто за неї відповідає та як Мінфін планує будувати єдиний реєстр соціальних виплат, і чи планує взагалі. Додатково, Прем’єру Гройсману спрямовую запит щодо того, як планується координувати роботу Мінсоцполітики (адже вони вже витратили безліч часу та коштів платників податків) та Мінфіну у процесі побудови реєстру.

Тетяна Острікова
Народний депутат України, член комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики

Тетяна Острікова
object(WP_Term)#4604 (16) { ["term_id"]=> int(1) ["name"]=> string(12) "Новини" ["slug"]=> string(4) "news" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(1) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(0) ["count"]=> int(1828) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(1) ["category_count"]=> int(1828) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Новини" ["category_nicename"]=> string(4) "news" ["category_parent"]=> int(0) } object(WP_Term)#4605 (16) { ["term_id"]=> int(133) ["name"]=> string(12) "Статті" ["slug"]=> string(9) "analytics" ["term_group"]=> int(0) ["term_taxonomy_id"]=> int(133) ["taxonomy"]=> string(8) "category" ["description"]=> string(0) "" ["parent"]=> int(1) ["count"]=> int(121) ["filter"]=> string(3) "raw" ["cat_ID"]=> int(133) ["category_count"]=> int(121) ["category_description"]=> string(0) "" ["cat_name"]=> string(12) "Статті" ["category_nicename"]=> string(9) "analytics" ["category_parent"]=> int(1) }
Статті